Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30102/20-а
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.,
при секретарі судових засідань - Талдоновій М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить скасувати постанову від 13.05.2020 у справі про порушення митних правил № 3213/50000/19, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 18122,79 грн.
09.06.2021 року через канцелярію суду від представника позивача - адвоката Єфимченко І.В. надійшло клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з огляду на обставини, викладені в протоколі № 3213/50000/19 від 05.12.2019, єдиною підставою для складання протоколу стало те, що вагові характеристики товарів не відповідають заявленим, тобто, встановлені розбіжності вазі товарів.
13.05.2020 року, за результатами розгляду матеріалів справи про порушення митних правил, в.о. заступника начальника Одеської митниці Держмитслужби Вергуном М.А. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 18122,79 грн.
Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 20.07.2020 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В силу ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Позивач в судове засідання не з`явився. До суду 08.09.2021 року від представника позивача - адвоката Єфимченко І.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду або поштовим відправленням клопотань чи заяв щодо перенесення розгляду справи через неможливість прибути у судове засідання не надходило.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22.11.2019 року декларантом ТОВ «Твоя логістика» ОСОБА_1 до митного органу було подано митну декларацію IM40 AA № UA500090/2019/022096, в яку було внесено відомості про найменування та кількість товару, а саме: товар №1: «нитки комплексні синтетичні…», артикул 28 S/2, вага нетто 2494,8 кг, код УКТЗЕТ 54026200 (ставка мита - 0%); товар №2 «пряжа із синтетичних штапельних волокон…», артикули 20S/3, 40S/2, вага нетто 4000,0 кг, код УКТЗЕД 55092200 (ставка мита - 4%), товар №3 «нитки швейні із синтетичних…/…мультифіламентна пряжа…», артикули 210D/3, 250D/3, 420D/3, вага нетто 4464,0 кг, код УКТЗЕД 54011018 (ставка мита 0%).
Разом із зазначеною МД «ІМ40АА» № UA 500090/2019/022096 від 22.11.2019, до Одеської митниці ДФС подані наступні товаросупровідні документи: інвойс № YAS19OL2 від 05.08.2019, коносамент № SHAODS123347 ВІД 30.09.2019, контракт №0056-18 від 17.01.2018, додаткова угода №2 від 30.12.2018, додаткова угода №3 від 30.12.2018.
Відповідно до поданих товаросупровідних документів, відправником товарів виступає «WUHAN YUAN AO TRADING GO LTD» (Китай), одержувачем - ТОВ «ТК-Фурнітура».
Декларування товарів ОСОБА_1 здійснювалось на підставі договору про надання послуг від 07.11.2018 № U04292, укладеного ТОВ «Твоя Логістика» з ТОВ «ТК-Фурнітура».
Декларування товарів, в тому числі заявлення їх ваги нетто, проводилось ОСОБА_1 на підставі товаросупровідних документів, що містили зазначену інформацію, таких як інвойс № YAS19OL2 від 05.08.2019, проформа інвойс № YAS19OL2 від 05.08.2019 та пакувальний лист від 30.09.2019 до інвойсу № YAS19OL2.
Зазначені товаросупровідні документи жодних розбіжностей щодо ваги товарів не містили.
26.11.2019 під час проведення митного огляду, на підставі результатів зважування, встановлено, що вагові характеристики товарів не відповідають заявленим, оскільки встановлені розбіжності у вазі товарів.
Згідно листа м/п «Чорноморський» Одеської митниці ДФС від 02.12.2019 №3254/15-70-62-01, різниця митних платежів за МД «ІМ40АА» № UA500090/2019/022096 становить 6040,93 грн.
За фактом виявлених розбіжностей, у відношенні ОСОБА_1 05.12.2019 року складено протокол про порушення митних правил №3213/50000/19, за ознаками вчинення ним порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
При цьому, суд також враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (постанови від 10.12.2020 (справа № 569/16120/15-а), від 20.08.2020 (справа № 553/1435/17), від 25.06.2020 (справа № 163/1218/16-а), від 18.06.2020 (справа №638/10546/16-а), згідно яких склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Судом встановлено, що позивач заповнив митну декларацію № №UA500090/2019/022096, в яку було внесено відомості про найменування та кількість товару.
Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України та п. 2.1 Порядку виконання митних формальностей, при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631, для здійснення митного оформлення товарів декларант подає до підрозділу митного оформлення митну декларацію, рахунок або інший документ, який визначає вартість товару (інвойс), та у випадках, встановлених Митним кодексом України також декларацію митної вартості.
Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 встановлено, що у разі поміщення товарів у митний режим імпорту в графі 31 митної декларації зазначаються відомості про найменування та кількість товару згідно з рахунком або іншим документом, що визначає вартість товару, тобто згідно з інвойсом.
Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів (ч. 7 ст. 257 МК України).
Відповідно до статті 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За положеннями статті 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, відповідачем не доведено наявність у діях позивача як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тому оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд дійшов висновку, із врахуванням останніх висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, про відсутність у діях позивача порушення митних правил.
Розглядаючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Суд, дослідивши надані адвокатом докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а саме: Договір про надання правової допомоги від 07.04.2020 №07/04/2020-В, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 07.04.2020 №07/04/2020-В, договір про надання правової допомоги від 08.04.2021 року № 08/04/21/В, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 08.04.2021 року № 08/04/21/В, акт наданих послуг від 29.07.2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №29/07/20-1 від 29.07.2020 на суму 4229,23 грн., меморіальний ордер №@2PL506598 від 03.08.2020 року на суму 2000,00 грн., меморіальний ордер №@2PL079444 від 04.08.2020 року на суму 2229,23 грн., орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги від 07.04.2020 №07/04/2020-В та додаткової угоди від 07.04.2020 №1 на підставі договору про надання правової допомоги від 08.04.2021 №08/04/20/В та додаткової угоди від 08.04.2021 №1, дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов`язані саме з розглядом справи в суді та є співмірними по відношенню до складності справи, а розмір заявлених витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
При цьому, відповідачем спростувань та обґрунтованих заперечень щодо судових витрат надано не було, оскільки в матеріалах справи міститься документальне підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про задоволення вимог представника позивача - адвоката Єфимченко І.В. стосовно стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 4229,23 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 368, 467, 485, 487, 491, 498, 510, 526, 531, 558 МК України, ст. ст. 241-246, 255, 286 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування постанови та закриття провадження у справі про порушення митних правил - задовольнити.
Скасувати постанову в.о. заступника начальника Одеської митниці Держмитслужби Вергуна М.А. від 13.05.2020 у справі про порушення митних правил №3213/50000/19 та закрити провадження у справі.
Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 4229,23 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності КАС України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Одеська митниця Дермитслужби, 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21-а, код ЄДРПОУ 39441717
Суддя Р.В. Новак
Судове рішення № 109997964, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 08.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/30102/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: