Рішення № 109997512, 29.03.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11330/21

Провадження № 2/752/1193/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2023 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк», треті особи Управління капітального будівництва Донецької міської ради, Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розірвання кредитного договору, -

у присутності:

позивача: не з`явився

представника позивача: Васильченко Л.І. - адвокат (ордер серія АІ №1109875 від 28.04.2021р.)

представника відповідача: Артемова А.О. - адвокат (довіреність №ДП2401/23-0043 від 07.02.2023р.)

третьої особи 1 - не з`явилась

третьої особи 2 - не з`явилась

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк», треті особи Управління капітального будівництва Донецької міської ради, Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розірвання кредитного договору та просить розірвати кредитний договір №5111ЗС21 від 30.12.2013р., укладений між позивачем та відповідачем, у зв`язку з істотною зміною обставин.

В обгрунтування позову зазначає про те, що між Управлінням капітального будівництва міської ради та позивачем був укладений Договір №326 передачі майнових прав від 24.12.2013р., за умовами якого управління передало, а позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса АДРЕСА_2 ). З метою виконання п. 3.3. Договору №326 між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №51113С21від 30.12.2013р., за яким передбачено, що відповідач надає позивачу кредит у сумі 260 000,00 грн. з кінцевою датою погашення 29.12.2028р. для оплати інвестування

коштів у будівництво квартири АДРЕСА_3 . З метою досягнення мети, визначеної кредитним договором та договором №326, сума кредиту була перерахована на рахунок Управління. Термін вводу в експлуатацію будинку АДРЕСА_4 відповідно до п. 6.1. Договору №326 був запланований на І квартал 2014р. Однак у першому кварталі 2014р. та по теперішній час будинок в експлуатацію не введено та квартира АДРЕСА_5 не передана у власність позивача. У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції позивач разом зі своєю родиною був вимушений покинути місце свого проживання та переїхати до міста Києва задля уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства та порушень прав людини. У 2015 році позивач був у Донецьку та відвідав об`єкт будівництва. Було встановлено, що будинок не побудований, будівництво не ведеться та станом на день подання позову Управлінням не виконано умов Договору №326, а саме не передано у власність позивачу квартиру, тобто не досягнуто цілі, визначеної кредитним договором. Отже, на думку позивача, невиконання Управлінням умов Договору №326 зумовило істотну зміну умов кредитного договору. Позивач позбавлений можливості отримати те, на що він розраховував під час укладення кредитного договору, а саме на отримання квартири у власність. За умовами кредитного договору позивача не звільнено від обов`язку погашення процентів за кредитним договором, метою якого було отримання грошових коштів для купівлі квартири за Договором №326. Позивач звернувся до відповідача з листом щодо розірвання кредитного договору за згодою сторін, однак згоди між сторонами не було досягнуто. Враховуючи, що відбулася істотна зміна обставин, зумовлена причинами, які сторони не можуть усунути після їх виникнення, саме невиконання Управлінням капітального будівництва міської ради зобов`язань за Договором №326, вбачаються підстави для розірвання кредитного договору на вимогу позивача.

Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, за яким він не погоджується з позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні. Вказує на безпідставність твердження позивача про наявність одночасного існування всіх чотирьох обов`язкових підстав для розірвання судом кредитного договору. Зазначає, що укладаючи кредитний договір, позивач виконував власні зобов`язання за Договором №326 з оплати майнових прав на квартиру та керувався обставинами необхідності здійснення оплати придбаних в Управління майнових прав на квартиру.

Треті особи письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог не надали.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11.05.2021р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 17.11.2021р. закрито підготовче провадження, справу призначеного до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на їх необгрунтованість та недоведеність.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, заслухавши учасників справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу в будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, 24.12.2013р. між Управлінням капітального будівництва міської ради та ОСОБА_1 був укладений Договір №326 передачі майнових прав, за умовами якого Управління передає позивачу, а позивач придбаває майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса: АДРЕСА_2 ), на умовах та в порядку, що визначені в цьому Договорі.

Згідно з п. 1.4. Договору №326 Управління зобов`язане передати позивачу майнові права на квартиру, а позивач прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі майнових прав. Позивач набуває право власності на майнові права після оформлення Акту приймання-передачі майнових прав.

Статтею 3 Договору №326 визначено, що на дату підписання цього Договору вартість майнових прав на квартиру складає 350 241,00 грн. Позивач сплачує 26% вартості майнових прав, зазначеної в п. 3.1. Договору, що складає 90 241,00 грн. протягом 30 банківських днів з дати підписання Договору шляхом перерахування

грошових коштів на розрахунковий рахунок Управління. Упродовж 30 банківських днів після підписання Договору позивач забезпечує оформлення кредитних документів та перерахування грошових коштів у розмірі 74% вартості майнових прав, зазначених у п. 3.1. Договору, що складає 260 000,00 грн. на рахунок Управління. У разі надання банком кредиту грошові кошти перераховуються банком безпосередньо на розрахунковий рахунок Управління.

30.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк»), як позикодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, укладено Кредитний договір №51113С21.

Даним Кредитним договором визначено, що кошти надаються позичальнику на інвестування в будівництво нерухомості. Об`єктом інвестування є однокімнатна квартира АДРЕСА_3 . Продавець - Управління капітального будівництва міської ради - юридична особа, яка продає нерухоме майно, здійснює господарську діяльність, пов`язану з будівництвом та/або реалізацією нерухомого майна і має для цього всі передбачені чинним законодавством дозволи (ліцензії). Договір про надання часткової компенсації - Договір про надання часткової компенсації процентів від 30.12.2013р. №512-13-6, укладений між позичальником, позикодавцем та Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що є одержувачем (розпорядником) бюджетних коштів згідно з нормативно-правовими актами України.

Пунктом 2.1. Кредитного договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику кредит у сумі 260 000,00 грн. з кінцевою датою повернення 29 грудня 2028 року для оплати інвестування коштів у будівництво однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Кредит надається на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання. За рахунок власних коштів позичальник сплатив за інвестування коштів у будівництво авансовий платіж у сумі 90 241,00 грн.

За підпунктом 2.2.1. п. 2.2. Кредитного договору позикодавець щомісячно нараховуватиме проценти за користування кредитом у валюті кредиту в розмірі річної процентної ставки 16% річних.

Згідно з підпунктом 2.3.1. п. 2.3. Кредитного договору кредит надається позичальнику у валюті кредиту шляхом безготівкового переказу суми кредиту на рахунок продавця (Управління капітального будівництва міської ради) з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №1 від 30.12.2013р. на рахунок Управління капітального будівництва міської ради перераховано кредитні кошти в сумі 260 000,00 грн. з призначенням платежу «переказ кредитних коштів ОСОБА_1 за квартиру згідно договору передачі майнових прав №326 від 24.12.2013р.».

Предметом розгляду в даній справі є вимоги про розірвання Кредитного договору №51113С21 від 30.12.2013р. у зв`язку з істотною зміною обставин. Як на істотну зміну обставин позивач посилається на невиконання Управлінням умов

Договору №326, внаслідок чого, як вказує позивач, він позбавлений можливості отримати те, на що розраховував під час укладення Кредитного договору, а саме отримання квартири у власність.

Слід відмітити, що сторони не досягли згоди про розірвання договору на досудовому етапі.

Так, за приписами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частиною другою вказаної статті, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову в задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №910/12154/16, від 17.04.2018 у справі № 927/763/17.

Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії в договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Так, як вбачається з умов Кредитного договору, кошти надаються позичальнику (позивачу у справі) на інвестування в будівництво нерухомості і при цьому перераховуються на рахунок продавця (Управління капітального будівництва міської ради).

Вище встановлено, що на виконання умов Кредитного договору кошти були перераховані на рахунок Управління капітального будівництва міської ради в повному обсязі.

За таких обставин, слід констатувати, що відповідачем, як позикодавцем за Кредитним договором, виконані умови цього договору щодо надання в кредит грошових коштів, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що виконання договору зі сторони відповідача позбавило позивача того, на що він розраховував при укладення договору, адже мета кредиту - інвестування в будівництво нерухомості, досягнута, інвестування відбулось.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, в суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням

правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в частині другій статті 652 ЦК України, відповідно до яких укладений Договір може бути розірваний за рішенням суду.

За таких обставин, враховуючи наведене, слід відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк», треті особи Управління капітального будівництва Донецької міської ради, Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розірвання кредитного договору залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» АТ «Укрексімбанк» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112)

Третя особа 1: Управління капітального будівництва Донецької міської ради (83000, м. Донецьк, проспект Маяковського, 23, код ЄДРПОУ 04011880).

Третя особа 2: Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (87548, м. Маріуполь, проспект Миру, 114, код ЄДРПОУ 25686820).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 03.04.2023р.

Суддя І.О. Ольшевська