Рішення № 109994890, 24.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2023м. ХарківСправа № 922/888/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032,м.Київ,вул. Симона Петлюри,25) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м.Харків, вул. Шевченка, буд.2) про стягнення коштів 46164368,03 грн. за участю представників:

позивача:Сосунов Є.В.,

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення основної заборгованості у розмірі 43 034 764,44 грн. за несвоєчасну сплату рахунків за врегулювання небалансів електричної енергії за Договором №0463-01024 від 10.05.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2022 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.06.2022 підготовче засідання у справі призначено на 21.07.2022 о 16:00.

Розгляд справи в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин справи в умовах дії в Україні воєнного стану.

Під час розгляду справи в підготовчому провадженні сторонами до суду були надані наступні документи:

04.08.2022 позивач до суду надав заяву про збільшення позовних вимог (вх.7765), відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь суму основної заборгованості та нарахованих штрафних у загальному розмірі 46 462 944,15 грн., з яких: 42 212 449,47 грн. - основна заборгованість, 77 710,93 грн. - інфляційне збільшення, 10 881,20 грн. - 3% річних, 1 595 409,61 грн. - пеня, 2 566 492,94 грн. - штраф.

Протокольною ухвалою від 05.09.2022 на підставі п.2 ч.2 ст.46 ГПК України прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

05.09.2022 від відповідача надійшли пояснення по справі (вх.№9175) в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Посилаючись на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, відповідач вказує, що форс-мажорні обставини та їх наслідки тривають, тому строк оплати за договором для КП «Харківводоканал» не настав. Зазначає, що з огляду на той факт, що строк оплати за Договором не настав, підстави для застосування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних у позивача відсутні.

Ухвалою суду від 07.10.2022 не прийнято до розгляду письмовий доказ (вх.№11149 від 04.10.2022) та докази додані до пояснення по справі (вх.№9175 від 05.09.2022)

31.10.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання разом з письмовими доказами (вх.№12902), в якому просить суд поновитити строк на подання доказів на стадії підготовчого провадження та долучити до матеріалів справи документи, що були надані на підтвердження обставин, викладених у поясненнях по справі вх.№9175 від 05.09.2022 та за вх.№11149 від 04.10.2022.

10.11.2022 від відповідача надійшли пояснення (вх.№13847) разом з письмовими доказами.

Протокольною ухвалою від 11.11.2022 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу строк на долучення доказів, які були додані до клопотання за вх.№12902 від 31.10.2022 та письмових пояснень за вх.№13847 від 10.11.2022.

11.11.2022 відповідач до суду надав клопотання (вх.№13846), в якому просить відкласти підготовче засідання до закінчення воєнних (бойових) дій на території Харківської міської територіальної громади відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за №75 від 25.04.2022.

09.12.2022 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№15948), в яких поміж зазначених раніше форс-мажорних обставин, зазначає також про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій на 99%.Окремо зауважує,що розрахунок позивача не відповідає дійсності, оскільки у ньому не враховно здійснену відповідачем після подання позову до суду оплати за платіжним дорученням №8556636221 від 17.10.2022 на суму 403 463.22 грн., № 5103199721 на суму 41 747.09 грн. від 29.09.2022 та обставин зарахування зустрічних однорідних вимог , які відображені в укладених між сторонами актах від 27.07.2022 та від 29.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Договором від №0463-01024 від 10.05.2019.

Протокольною ухвалою від 09.12.2022 прийнято до розгляду додаткові пояснення від 09.12.2022 (вх.№15948) та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання у справі до закінчення воєнного стану (вх.№13876 від 11.11.22).

Ухвалою суду від 09.12.2022 не прийнято судом до розгляду додані до додаткових пояснень письмові докази (вх.№15948 від 09.12.2022)

29.12.2022 представник позивача надав до суду заяву (вх.№17382), в якій зазначає, що суми, які визначені сторонами у актах від 27.07.2022 та від 29.07.2022 про зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з Договором від №0463-01024 від 10.05.2019 не увійшли до складу основної заборгованості за період, вказаний у позові та в заяві про збільшення позовних вимог, а отже і не нараховувались на них і штрафні санкції.

11.01.2023 відповідачем було подано клопотання (вх.№574) про залучення до участі у справі №922/888/22 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківську міську раду. Також 12.01.2022 відповідачем подано додаткові пояснення щодо субсидіарної відповідальності КП "Харківводоканал" у цій справі (вх.№844).

Протокольною ухвалою від 13.01.2023 на підставі ст.50 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі третьої особи (вх.№574 від 11.01.2023), оскільки Харківська міська рада не є стороною Договору №0463-01024 від 10.05.2019,а з викладених відповідачем у клопотанні обставин не вбачається, що рішення суду у вказаній справі може вплинути на права і обов`язки Харківської міської ради.

02.02.2023 від відповідача надійшло клопотання (вх.№2486), в якому останній просить поновити (або продовжити) строк на подання клопотання про витребування доказів та витребувати у позивача наступні докази:

- докази правомірності здійснення нарахування небалансів електричної енергії, що є предметом розгляду у цій справі, у період з 14.03.2022 до 20.03.2022 (що входить до спірного періоду, який изначений позивачем у цій справі), тобто, у період дії укладених на виконання наказу Міністерства енергетики України № 104 від 04.03.2022 «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії» між постачальником універсальної послуги ПАТ «Харківенергозбут» та КП «Харківводоканал» публічних договорів про постачання електричної енергії №1.01, №4, №807УЗ від 14.03.2022, правовідносини за якими не передбачають застосування правил врегулювання небалансів.

-докази врахування у визначений позивачем у позовній заяві спірний період платіжних доручень від 29.09.2022 та 17.10.2022 на загальну суму 445 210,31 за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10.05.2019, які були складені згідно спеціального алгоритму розподілу коштів за електричну енергію, що затверджений постановою НКРЕКП №1246 від 28.06.2019.

- докази врахування у визначений позивачем у позовній заяві спірний період актів від 27.07.2022 та 29.07.2022 про зарахування зустрічних вимог за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10.05.2019. -докази виконання у визначений позивачем у позовній заяві спірний період вимог пункту 4 актів від 27.07.2022 та 29.07.2022 про зарахування зустрічних вимог за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10.05.2019, щодо не нарахування 3% річних, інфляційних та штрафних санкцій на погашені суми.

-докази існування заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10.05.2019 за першу декаду лютого 2022 (тобто, з 1 по 10 лютого включно), що відповідно до позовної заяви позивача входить до спірного періоду у цій справі та за який за даними Фінансово-економічного Департаменту у КП «Харківводоканал» взагалі відсутня інформація щодо наявності будь-якої заборгованості та/або прострочки за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0463-01024 від 10.05.2019.

Протокольною ухвалою від 03.02.2023 на підставі ч.1 ст.119 ГПК України поновлено відповідачу строку на подання клопотання про витребування доказів та на підставі п.4 ч.2 ст.81 ГПК України відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів (вх.№2486 від 02.02.2023).

14.02.2023 позивачем до суду подано заяву про зменшення позовних вимог (вх.№3638), за змістом якої з врахуванням проведенням відповідачем часткової оплати основної заборгованості за платіжним дорученням № 5103199721 на суму 41 747.09 грн. від 29.09.2022 та платіжним дорученням № 8556636221 від 17.10.2022 на суму 403 463.22 грн. просить стягнути на свою користь суму основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій у загальному розмірі 45 867 208,38 грн., з яких: 41 760 103,80 грн. - основна заборгованість, 208 172,13 грн. - інфляційне збільшення, 34 189,55 грн. - 3% річних, 1 595 409,61 грн. - пеня, 2 566 492,94 грн. - штраф.

Протокольною ухвалою від 03.03.2023 на підставі ч.2 п.2 ст.46 ГПК України прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог (вх.№3638 від 14.02.2023); на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/888/22 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24.03.23 о 12 :40.

23.03.2023 від Харківської міської ради надійшла заява про вступ до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (вх.№7179 від 23.03.2023).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви Харківської міської ради про вступ до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (вх.№7179 від 23.03.2023).

У судовому засіданні 24.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги в розмірі, які викладені у заяві про зменшення позовних вимог (вх.№3638). Також наголосив, що резолютивна частина заяви містить технічну описку, стосовно загальної суми заборгованості та нарахованих штрафних санкцій, розмір якої зазначений 45 867 208,38 грн., проте як вірною сумою усіх нарахованих складових до стягнення заборгованості та нарахованих штрафних санкцій є 46 164 368,03 грн. Заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 24.03.2023 не з`явився, надав до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№7114 від 23.03.2023) та клопотання (вх.№7158 від 23.03.2023), в якому просив відкласти судове засідання на іншу дату з метою необхідності отримання сертифікату, який засвідчує форс-мажорні обставини.

Стосовно клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№7114 від 23.03.2023), суд зазначає наступне.

Суд не вбачає існування жодних обставин, які б перешкоджали отримання сертифікату Торгово-промислової палати України під час підготовчого провадження представником відповідача , який в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаним з правами та обов`язками сторони, встановленою тривалістю підготовчого провадження, порядком і строками вчинення процесуальних дій тощо.

Суд зазначає, що чинним Господарський процесуальним кодексом України не передбачено повернення до підготовчого провадження або поновлення підготовчого провадження, повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні є неможливим навіть за наявності поважних причин, що зумовлено, зокрема, необхідністю дотримання принципів стадійності господарського процесу та правової визначеності, а також метою недопущення зловживання процесуальними правами тією чи іншою стороною.

Повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі, а саме відповідачу, значну процесуальну перевагу, що є неприпустимо зважаючи на принципи господарського судочинства.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом було надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань. Приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/888/22 за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії).

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

Відповідно до частини 1 статті 4, частини 3 статті 3 «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Харківводоканал» направило позивачу заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.05.2019 №0463-01024.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії цей договір є публічним договором приєднання, умови якого встановлюють порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ (сторона, відповідальна за баланс), у тому числі її балансуючої групи. Договір про врегулювання небалансів електричної енергії є договором приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

За цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (пункт 1.3. договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що ОСП (оператор системи передачі) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №307 (надалі - Правила ринку).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратор розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

Приписами пункту 3.1 договору встановлено, що при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №309, Законом України «Про ринок електричної енергії» та чинним законодавством України.

ОСП має право, зокрема, на своєчасну оплату вартості небалансу електричної енергії, що склався на ринку в певному розрахунковому періоді (пункт 3.2 договору).

ОСП зобов`язаний, зокрема, виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ в порядку та в терміни, визначені Правилами ринку (пункт 3.3 договору).

Згідно з пунктом 3.5 договору СВБ зобов`язана, зокрема, здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.

Згідно з пунктом 4.1 договору за невиконання або неналежне виконання його умов сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6. договору).

Відповідно до пункту 5.7 договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП.

Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів з врегулювання у порядку, передбаченому Правилами ринку (пункт 5.8. договору).

Як передбачено п.5.9 Договору ОСП надає СВБ два примірники Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.

СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акту (пункт 5.10 договору).

Відповідно до пункту 5.3 договору СВБ, у якої виникли зобов`язання перед ОСП щодо оплати за небаланс електричної енергії, вносить плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП, зазначений у реквізитах договору.

Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього Договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (пункт 9.1 договору).

Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони у строк не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим не наступний календарний рік на тих же умовах (пункт 9.2 договору).

Пунктами 10.1-10.3 договору визначено, що договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору врегулювання небалансів електричної енергії, який є додатком 1 до Правил ринку. У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів згідно з договором (Додаток 1 до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії).

На виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0463-01024 від 10.05.2019 позивачем сформовано та виставлено відповідачу через систему управління ринком (MMS) (http//mms.ua.energy) рахунки-фактури за період з лютий-березень (І-ІІ декада) 2022 року.

Проте, відповідачем вказані рахунки оплачено не було, що і стало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до господарського суду Харківськоїї області з позовом до Комунального підприємтсва "Харківводоканал" про стягнення основної заборгованості та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 46 164 368,03 грн., з яких: 41 760 103,80 грн. - основна заборгованість, 208 172,13 грн. - інфляційне збільшення, 34 189,55 грн. - 3% річних, 1 595 409,61 грн. - пеня, 2 566 492,94 грн. - штраф (з урахуванням зменшених позовних вимог).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, щодо позову господарський суд дійшов висновку про наступне.

Правове регулювання правовідносин, які виникли між сторонами, здійснюється положеннями Глави 52 Цивільного кодексу України, Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №307.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 7 статті 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

Порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України визначають Правила ринку (пункт 1.1.1 Правил ринку).

За змістом пунктом 1.1.2 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії є договором, відповідно до якого суб`єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.

Пунктом 1.5.1 Правил ринку визначено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов`язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору.

АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді (пункт 7.1.1 Правил ринку).

Окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів (пункт 7.1.2 Правил ринку).

Згідно з пунктом 7.1.3 Правил ринку платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.

Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.

Відповідно до пункту 1.1.2 Правил ринку система управління ринком це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.

Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Пунктом 5.1 укладеного сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 7.7.3. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу положень статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у частинах 1 та 7 статті 193 Господарського кодексу України.

Судом встановлено , що відповідачем на час подання позову до суду не було здійснено повної та своєчасної оплати вартості небалансів електричної енергії у розмірі 42 212 449,47 грн у визначений пунктом 7.7.3. Правил ринку строк протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором №0463-01024 від 10.05.2019.

З урахуванням здійсненням відповідачем часткової проплати основної заборгованості за платіжним дорученнями № 5103199721 на суму 41 747,09 грн. від 29.09.2022 та платіжним дорученням № 8556636221 від 17.10.2022 на суму 403 463,22 грн. розмір несплаченої заборгованості за договором №0463-01024 від 10.05.2019 складає 41 760 103,80 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є документально доведеними, обгрунтованими та такими, що неспростовані відповідачем.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, господарське законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню до виконання як договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання ж таких умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановлений) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Наведене кореспондується із правовим висновком у постанові Верховного Суду від 30 травня 2022 року у справі №922/2475/21.

За змістом пункту 6.4 Договору, наявність форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або її територіальними підрозділами.

Матеріали справи не містять відповідного документу Торгово-промислової палати України, який посвідчував би наявність форс-мажорних обставин саме за Договором №0463-01024 від 10.05.2019.

Крім того, 31 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи №910/15264/21 досліджував наступні питання: якими є наслідки несвоєчасного повідомлення іншої сторони про неможливість виконання договору (форс-мажорні обставини); чи має сторона одночасно з таким повідомленням надати сертифікат ТПП, яким засвідчуються форс-мажорні обставини, наслідки несвоєчасного отримання сертифіката; чи відрізняються форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (ст.617 ЦК) від істотної зміни обставин (ст.652 ЦК). Верховний Суд звернув увагу на те, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор). Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

Пунктом 6.1 Договору сторони встановили, якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов`язань за цим Договором, така сторона повинна повідомити у письмовій формі про це іншу Сторону протягом п`яти днів з моменту виникнення таких обставин.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за цим Договором зобов`язань позбавляє таку Сторону права посилатися на будь-яку зазначену в п.6.1 цього Договору обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. (п.6.2 Договору)

Дослідивши лист №01-01-23/912-22 від 31.03.2022, Судом встановлено, що зі змісту листа вбачається лише цитування листа ТПП України від 28.02.2022 та положень Закону України «Про критичну інфраструктуру».

Таким чином, аналізуючи умови п.6.1, 6.2 Договору, Суд констатує порушення відповідачем темпоральних умов щодо сповіщення контрагента про настання форс-мажорних обставин, що у свою чергу, унеможливлює посилання відповідачем на такі обставини.

Враховуючи те, що відповідач не зідйснив своєчасну та повну оплату виставлених позивачем рахунків згідно з умовами цього договору, позивачем заявлено до стягнення інфляційне збільшення 208 172,13 грн., 3% річних 34 189,55 грн. , пеню 1 595 409,61 грн. та штраф 2 566 492,94 грн. При цьому нарахування пені здійснено з розміру 0,1% за кожен день прострочення, з посиланням на положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, аналогічні положення законодавства позивач також застосував при здійсненні розрахунку заявленого до стягнення штрафу.

В силу вимог частини другої статті 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом положень частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є юридичною особою,що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство". Отже підприємство позивача відноситься до державного сектору економіки.

Крім того, як вже було зазначено вище, відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

Зазначене надає позивачу право на нарахування відповідачу штрафних санкцій в порядку, визначеному ч. 2 ст. 231 ГК України.

Суд констатує, що нарахування 3% річних, інфляційного збільшення та штрафних санкцій (пені 0,1% та штрафу 7%) позивачем здійснено правомірно.

Щодо доводів відповідача про неврахування позивачем сум за спірний період, вимоги за якими були припинені шляхом зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог за укладеними між сторонами актами від 27.07.2022 та 29.07.2022, суд ставиться скептично, оскільки представником позивача у судових засіданнях та наданих до суду заявах по суті неодноразово наголошувалось про те, що основна заборгованість за Договором №0463-01024 від 10.05.2019 була сформована позивачем вже з виключенням цих сум з основного боргу, нарахування штрафних санкцій за вказаними сумами не проводилось. Доказів невідповідності наведених позивачем розрахунків та/або належного фактичного та юридичного спростування таких розрахунків відповідачем, матеріали справи не містять.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №916/376/19; від 09 лютого 2021 року у справі №904/157/20 тощо.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід зазначає, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, порядок розрахунків, відтак відповідач прийнявши на себе зобов`язання за спірним договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань та ризиками своєї господарської діяльності.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача з урахуванням зменшених позовних вимог покладається судовий збір у розмірі 692 015 грн. 53 коп.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як відзначив Суд у справі Pretto v. Italy (1983) розумність тривалості судового розгляду необхідно оцінювати в кожному випадку відповідно до конкретних обставин даної справи та з урахуванням критеріїв, що склалися в практиці Суду.

Так, відповідно до статті 195 Господарського процесуального кодексу України суд, має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Проте, 24 лютого 2022 року Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено і який діє і по теперішній час.

Згідно статті 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 195 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути зКомунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк" у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129) основну заборгованість 41 760103 грн. 80 коп., інфляційне збільшення 208172 грн. 13 коп., 3% річних 34189 грн. 55 коп., пеню 1 595409 грн. 61 коп., штраф 7% за прострочення понад 30 днів 2 566492 грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору 692015 грн. 53 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "03" квітня 2023 р.

СуддяС.Ч. Жельне