Рішення № 109994882, 23.03.2023, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023м. ХарківСправа № 922/2013/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД (реєстраційний номер 303560; Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр) до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) про визнання недійсним рішення за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 ;

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" про:

- визнання недійсними з моменту прийняття рішень засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 23 березня 2021 року, оформлених протоколом від 23 березня 2021 року № 5/2021;

- визнання недійсними з моменту прийняття рішень річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 28 квітня 2021 року, оформлених протоколом № 5.

В обґрунтування зазначених вимог позивач послався на те, що спірні рішення наглядової ради були прийняті на засіданні наглядової ради, що відбулося з порушенням порядку її скликання та проведення, оскільки один з трьох членів наглядової ради не був повідомлений про дату, час та місце зборів, йому не були надані підготовчі матеріали та порядок денний засідання наглядової ради, що відбулося 23 березня 2021 року. Також позивач посилався на те, що у складі наглядової ради відповідача були відсутні незалежні директори, що свідчить про неправомочність наглядової ради.

Що стосується позовних вимог в частині недійсності рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківенергозбут" позивач послався на те, що ці рішення були прийняті внаслідок прийняття наглядовою радою відповідача недійсних рішень від 23 березня 2021 року, тобто рішення річних загальних зборів були прийняті з порушенням наглядовою радою відповідача процедури ініціювання скликання загальних зборів акціонерів.

В обґрунтування наявності порушеного права, що підлягає судовому захисту, та права на звернення до суду з цим позовом позивач послався на те, що він є акціонером Акціонерного товариства "Харківенергозбут" з часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 29,795 % та як акціонер має право на оскарження до суду рішення наглядової ради, що відповідає висновкам Верховного Суду.

Рішенням суду від 21.10.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022, позов задоволено повністю: визнано недійсним з моменту прийняття рішення засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 23.03.2021, оформлені протоколом від 23 березня 2021 року № 5/2021, а також рішення річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 28.04.2021, оформлені протоколом № 5. Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 540,00грн судового збору.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2022 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2022 скасовано. Справу № 922/2013/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022 для розгляду справи № 922/2013/21 визначено суддю Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 03.11.2022 справу № 922/2013/21 прийнято на новий розгляд, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов, 5 днів - на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, позивачу - 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання з врахуванням вказівок, що містяться в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.10.2022.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача від 15.06.2021, в якому він проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що право позивача на участь в управлінні Товариством, передбачене ст.25 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині бути обізнаним про проведення річних загальних зборів акціонерів, брати участь в таких зборах порушене не було. На думку відповідача, доводи позивача про те, що недотримання вимог закону щодо кількості незалежних директорів Наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" є підставою для визнання недійсним рішень та річних загальних зборів, необґрунтовані та не повинні братись судом до уваги.

Як зазначає відповідач, реалізація та забезпечення акціонером його корпоративних прав, зокрема в аспекті права на участь в управлінні товариством, реалізується у спосіб участі такого акціонера у загальних зборах та голосуванні по питаннях, включених до питання денного.

Незгода позивача з прийнятим рішенням загальних зборів ПрАТ "Харківенергозбут" не можуть забезпечуватись у спосіб, про який просить позивач, оскільки обрання членів Наглядової ради товариства, прийнято повноважними зборами із дотриманням встановленого порядку їх скликання та проведення. На час прийняття оскаржуваних рішень Наглядової ради, що оформлені протоколом № 5/2021, така Рада була правомочною та мала повноваження на прийняття цих рішень.

Позивач у додаткових письмових поясненнях зазначає про наявність майнового інтересу щодо отримання частини прибутку господарського товариства, що і є тим конкретним, охоронюваним законом інтересом позивача, на захист якого заявлено позов. Також оскаржуваними рішеннями відповідача порушено й суб`єктивне право позивача на отримання дивідендів, закріплене в ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства". Як вважає позивач, оскаржуваним рішенням затверджені питання, які прямо стосуються прав та інтересу позивача, як акціонера відповідача, на отримання правомірної вигоди. Зокрема, такими є питання про розподіл прибутків та збитків, визначення розміру річних дивідендів за два роки діяльності, здійснення подібного розподілу поза можливості позивача впливати на прийняття рішення в цій частині, порушує інтерес позивача та його суб`єктивне право.

На думку позивача, оскільки охоронюваний законом інтерес, в даному випадку, може бути задоволений виключно шляхом реалізації права позивача, як акціонера, на участь в управлінні товариством, оскаржуваним рішенням його позбавлено можливості брати участь у визначенні способів діяльності органу керівництва Товариства, на який покладений захист прав акціонерів. Подібне протиправне позбавлення позивача можливості реалізації такого права, беззаперечно, зачіпає його охоронюваний законом інтерес.

Що стосується способу захисту інтересу/права позивача, останній зазначає, що обраний спосіб захисту є співмірним з обсягом порушеного інтереса/права, оскільки саме шляхом скасування оскаржуваних рішень Наглядової ради та Загальних зборів акціонерів відновиться положення, що існувало до моменту їхнього прийняття.

Не погоджуючись з доводами позивача, відповідач у своїх запереченнях, зазначає, що:

- представник позивача брав участь у загальних зборах та голосуваннях з питань порядку денного, а отже позивач мав можливість впливати на прийняття рішення в цій частині в порядку передбаченому статутом товариства та Закону України "Про акціонерні товариства";

- позивач сам зазначає, що оскаржуваними рішенням затвердженні питання, які прямо стосуються прав та інтересу позивача. При цьому прийняття рішень з питань що стосуються прав та інтересу особи не є тотожним прийняттю рішення, що порушують такі права та інтереси особи;

- позивачем не доведено, що згадуваними рішеннями загальних зборів здійснено розподіл прибутку і збитків товариства, а також затверджено розмір річних дивідендів на підставі неправильно розрахованих показників фінансово-господарської діяльності товариства чи з іншими порушеннями вимог ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства" чи інших положень. Не зазначено також як саме внесені зміни до статуту, затвердження Положення про Наглядову раду Товариства, визначення основних напрямів, цілей діяльності Товариства, суперечить вимогам закону та інтересу Компанії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД як акціонера товариства.

Як вважає відповідач, так зване порушення прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями зумовлено не протиправним впливом з боку ПрАТ "Харківенергозбут" як правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право акціонера зменшилося або зникло як таке, а зумовлено незгодою позивача із прийнятими загальними зборами рішеннями, що не може бути самостійною підставою для їх скасування.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд визнати дії Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД щодо подання позову до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" по справі № 922/2013/21 про визнання недійсним рішення - зловживанням процесуальними правами та застосувати до даного позову наслідки передбачені ч.3 ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що дії позивача щодо подачі даного позову мають ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки даний спір має очевидно штучний характер, оскільки звертаючись до суду з даним позовом, підставами якого є відсутність незалежних членів Наглядової ради і, як наслідок, її неправомочність, майже в цей же час вчиняє дії, які порушують право, за захистом якого позивач звернувся до суду - сприяє формуванню неправомочної наглядової ради.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Разом з тим, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Пунктом 11 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Тобто, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами - це особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у діях (бездіяльності) учасника процесу, що суперечать завданням господарського судочинства.

Як зазначено у п.5 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Так, положення ст.4 Господарського процесуального кодексу України щодо права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, є реалізацією ч.2 ст.124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Водночас, право подання позовної заяви, як будь-яке суб`єктивне право, яким є міра свободи, тобто міра можливої поведінки правомочної особи у правовідносинах, має межі свого здійснення. Об`єктивним критерієм визначення межі здійснення суб`єктивного права є неможливість використання його на шкоду правам інших осіб. Таке використання свого права є зловживання ним, застереження щодо неприпустимості такої поведінки містить процесуальний закон - ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства. До таких дій, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Суд зазначає, що штучний - значить схожий на справжній. Отже, незважаючи на наявність формальних характеристик та дотримання обов`язкових вимог, які є зовнішніми критеріями легітимності позову у процесуальному сенсі як зверненої до суду вимоги, саме мета, як складова матеріального сенсу позову, буде тим критерієм, що розмежовуватиме його дійсний від штучного характеру.

Очевидно штучний характер позову є нерозривно пов`язаний з його завідомою безпідставністю, що є необхідним для застосування п.3. ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Така вказівка закону свідчить про умисний (цілеспрямований) характер дій позивача та дає змогу відрізнити зловживання процесуальними правами від реалізації права особи на звернення до суду за судовим захистом.

Подання завідомо безпідставного позову означає, що позивач завчасно (заздалегідь наперед) усвідомлював безпідставність свого позову та всупереч інтересам правосуддя, а також завдання господарського судочинства, звернувся з таким позовом.

Про цілеспрямований характер зловживання своїми процесуальними правами, а також завчасне усвідомлення безпідставності позову можуть свідчити дії позивача, які за своєю суттю та наслідками суперечать одна одній.

Водночас, суд звертає увагу, що різне тлумачення та розуміння сторонами матеріального сенсу позову, як права на задоволення позовних вимог, не є обставиною, за якою позов можна кваліфікувати як завідомо безпідставний та штучний.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючі передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та/або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред`явлений позов, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Таким чином, позивачу належить право на пред`явлення до суду позову та на обрання ним способу судового захисту. І проявом реалізації відповідного права є зазначення позивачем у позові його власного уявлення про його порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Після чого, оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється вже судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Оскільки власне уявлення позивача про його порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту є суб`єктивним, а тому, дуже оціночним поняттям, суд, в даному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи у їх сукупності, не може кваліфікувати дії позивача як зловживання правом. Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про визнання дій позивача щодо подання позову як зловживання процесуальним правом.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" створене на підставі рішення позачергових загальних зборів Акціонерної компанії "Харківобленерго", оформленого протоколом № 25 від 13.03.2018, та на підставі рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", оформленого протоколом № 1 від 30.05.2018, (питання 4 порядку денного зазначеного протоколу) шляхом виділу з Акціонерної компанії "Харківобленерго" і передачі йому частини майна, прав та обов`язків Акціонерної компанії "Харківобленерго".

На загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" що відбулися 30.05.2018, був затверджений статут Товариства, були прийняті рішення про утворення органів Товариства, а саме: загальних зборів як вищого органу Товариства; наглядової ради як колегіального органу Товариства у складі трьох членів, що здійснює захист прав акціонерів Товариства, управління Товариством, а також контролює та регулює діяльність дирекції; дирекції як колегіального виконавчого органу у складі трьох членів, що здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства.

Крім того, на цих зборах були обрані члени наглядової ради Товариства. Відповідно до пункту 7 протоколу загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" № 1 від 30.05.2018 до складу наглядової ради були обрані три члени, а саме:

- ОСОБА_3 як представник акціонера Товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан",

- Андрієнко П.Г. як представник акціонера Товариства - Фонду державного майна України,

- Гриненко Р.Л. як представник акціонера Товариства - Фонду державного майна України.

У подальшому акціонер Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" з листом № 3 від 27.01.2020, в якому повідомив про заміну члена наглядової ради Товариства, а саме: відкликання ОСОБА_3 , як члена наглядової ради Товариства - представника акціонера Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан", та призначення членом наглядової ради представника акціонера Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Меридіан" Подольського А.Б.

21.12.2020 між акціонером Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" Компанією Інтер Гроус Інвестментс Лімітед, як продавцем, та Компанією Smart Holding (Cyprus) LTD (Лімасол, Кіпр), як покупцем, укладений договір купівлі-продажу акцій Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", відповідно до якого покупець протягом 3-х робочих днів після дозволу Антимонопольного комітету України надає депозитарній установі розпорядження про зарахування акцій і після зарахування набуває право власності.

28.01.2021 на сайті Антимонопольного комітету України було опубліковане рішення № 50-р про надання дозволу Компанії Smart Holding (Cyprus) LTD (Лімасол, Кіпр) на придбання акцій управління Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут".

Отже, Компанія Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД набула права власності на 76436 210 штук простих іменних акцій Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", що становить 29,795% статутного капіталу цього Товариства, та стала учасником Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", що підтверджується виписками Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" про стан рахунку Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД в цінних паперах на 02.02.2021 та на 24.05.2021.

Суд також звертає увагу на те, що 65,001% акцій Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" належить державі Україна.

23.03.2021 відбулося засідання наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", в якому взяли участь два члени наглядової ради: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Згідно з протоколом засідання наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" № 5/2021 від 23.03.2021 член наглядової ради ОСОБА_6 на засіданні був відсутній. На зазначеному засіданні наглядової ради були прийняті рішення, оформлені протоколом № 5/2021, а саме про:

1. Внесення на розгляд річних загальних зборів Товариства питання № 13: "Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства" та такий проект рішення: "1. Уповноважити Наглядову раду Товариства на обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, для проведення аудиту фінансової звітності Товариства за 2021 рік. 2. Доручити керівнику Виконавчого органу Товариства забезпечити відбір зовнішнього (незалежного) аудитора відповідно до вимог законодавства України".

2. Дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів Товариства та затвердження проекту порядку денного цих річних загальних зборів.

3. Визначення датою складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про дистанційне проведення річних загальних зборів Товариства, дату засідання наглядової ради Товариства, на якому прийнято рішення про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів товариства. Надання доручення керівнику виконавчого органу Товариства вжити всіх, передбачених Законом України "Про акціонерні товариства", заходів щодо забезпечення повідомлення акціонерів Товариства про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів Товариства.

4. Визначення 22.04.2021 (станом на 24 годину) датою складення переліку акціонерів, які мають право на участь у дистанційних річних загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021.

5. Обрання членів реєстраційної комісії для реєстрації акціонерів на дистанційних річних загальних зборах Товариства, які відбудуться 28.04.2021.

6. Обрання членів лічильної комісії дистанційних річних загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021, та припинення їх повноважень.

7. Обрання Голови та Секретаря дистанційних річних загальних зборів Товариства, які відбудуться 28.04.2021.

8. Призначення уповноваженими особами на взаємодію з Публічним акціонерним товариством "Національний депозитарій України" при дистанційному проведенні 28.04.2021 позачергових загальних зборів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та встановлення терміну дії їх повноважень.

9. Затвердження повідомлення про дистанційне проведення 28.04.2021 річних загальних зборів Товариства та визначення способу його подання акціонерам: шляхом розміщення повідомлення в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, розміщення на вебсайті Товариства, а також через депозитарну систему України не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення цих дистанційних річних загальних зборів Товариства.

10. Затвердження форми і тексту бюлетенів з питань №№ 1-14, 16-20 для голосування на дистанційних річних загальних зборах Товариства, що відбудуться 28.04.2021.

11. Взяття до відома звітів виконавчого органу Товариства за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами розгляду цього звіту.

28.04.2021 були проведені річні загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут". Зазначені загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківобленерго" були скликані та проведені на підставі зазначених вище рішень наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", оформлених протоколом № 5/2021. На річних загальних зборах акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" були прийняті рішення, оформлені протоколом № 5, з таких питань:

1. Затвердження річного звіту Товариства за 2019 рік. Рішення прийнято.

2. Затвердження річного звіту Товариства за 2020 рік. З цього питання прийнято рішення про затвердження річного звіту Товариства за 2020 рік з урахуванням обставин, що стали підставою для висловлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія "Дівайс-Груп" думки із застереженням під час проведення аудиту фінансової звітності за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2020 році.

3. Розгляд звітів наглядової ради Товариства про роботу у 2019 та 2020 роках. З цього питання прийнято рішення взяти до відома звіти наглядової ради Товариства про роботу у 2019 та 2020 роках.

4. Прийняття рішення за наслідками розгляду звітів наглядової ради та виконавчого органу про результати фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 та 2020 роках. Затвердження заходів за результатами розгляду звіту наглядової ради. З цього питання прийнято рішення визнати роботу наглядової ради Товариства у 2019 та 2020 роках задовільною та такою, що відповідає інтересам Товариства; за наслідками розгляду звітів наглядової ради затвердити такі заходи, а саме: продовжити активну діяльність щодо виконання чітких цілей, встановлених для Товариства, та подальшого впровадження заходів щодо підвищення рівня корпоративного управління у Товаристві. Визнати роботу виконавчого органу Товариства за результатами фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 та 2020 роках задовільною.

5. Затвердження звітів та висновків ревізійної комісії за 2019 та 2020 роки. Рішення не прийнято.

6. Розгляд висновків зовнішнього (незалежного) аудитора за 2019 та 2020 роки, затвердження заходів за результатами їх розгляду. З цього питання прийнято рішення взяти до відома висновки зовнішнього (незалежного) аудиту фінансової звітності Товариства за 2019 та 2020 роки та доручити виконавчому органу Товариства вжити заходів щодо виконання рекомендацій, наданих зовнішнім (незалежним) аудитором.

7. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2019 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2019 році.

З цього питання прийнято рішення розподілити чистий прибуток, отриманий Товариством за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році, з урахуванням Закону України "Про управління об`єктами державної власності" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави", наступним чином: 50% - на виплату дивідендів акціонерам Товариства; 50% - на здійснення витрат, передбачених фінансовим планом Товариства на 2020 рік; до резервного капіталу Товариства не нараховувати, оскільки його сформовано в повному обсязі. Затвердити загальний розмір річних дивідендів за підсумками роботи Товариства за 2019 рік у розмірі 15 647,817тис.грн. Встановити, що виплата дивідендів здійснюється Товариством через депозитарну систему України в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

8. Розподіл прибутку і збитків Товариства, отриманих за результатами діяльності Товариства у 2020 році, в тому числі затвердження розміру річних дивідендів, з урахуванням вимог, передбачених законодавством, відповідно до результатів фінансово-господарської діяльності Товариства у 2020 році. Прийнято рішення визначити, що збитки, отримані товариством у 2020 році, будуть покриті за рахунок прибутків, отриманих Товариством у майбутніх роках.

9. Внесення змін до статуту Товариства шляхом викладення його в новій редакції. Рішення не прийнято.

10. Затвердження Положення про наглядову раду Товариства. Рішення прийнято.

11. Визначення основних напрямів діяльності Товариства на 2021 рік. Рішення прийнято.

12. Встановлення чітких цілей діяльності Товариства на 2022 рік. Прийнято рішення встановити такі чіткі цілі діяльності Товариства на 2022 рік: провадження Товариства ринкової діяльності, забезпечення прибутковості та ефективності, нарощування темпів господарської діяльності.

13. Обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства. Прийнято рішення уповноважити наглядову раду Товариства на обрання зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) Товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, для проведення аудиту фінансової звітності Товариства за 2021 рік. Доручити керівнику Виконавчого органу Товариства забезпечити відбір зовнішнього (незалежного) аудитора відповідно до вимог законодавства України.

14. Прийняття рішення про припинення повноважень Голови та членів наглядової ради Товариства. Рішення не прийнято.

15. Обрання членів наглядової ради Товариства. З цього питання запропоновано обрати членами наглядової ради Товариства ОСОБА_9 - представника акціонера Товариства, юридичної особи - компанії СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД/ SMART HOLDING (CYPRUS) LTD, Пащенко Вадима Володимировича - представника акціонера Товариства, юридичної особи - компанії СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД/ SMART HOLDING (CYPRUS) LTD. Проте, рішення не прийнято.

16. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладатимуться з членами наглядової ради Товариства. Обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами наглядової ради Товариства. Рішення не прийнято.

17. Щодо доцільності внесення змін до Положення про винагороду членів наглядової ради Товариства та Положення про винагороду членів виконавчого органу Товариства. Рішення прийнято.

18. Внесення змін до Положення про винагороду членів наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції. Рішення прийнято.

19. Внесення змін до Положення про принципи формування наглядової ради Товариства шляхом викладення його в новій редакції. Рішення прийнято.

20. Затвердження звітів про винагороду членів наглядової ради Товариства за 2019 та 2020 роки. Рішення прийнято.

Матеріалами справи підтверджується, що Загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківобленерго" від 28.04.2021 було скликано та проведено на підставі рішень Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", оформлених Протоколом № 5/2021.

У травні 2021 року позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", в якому просив суд визнати недійсними з моменту прийняття рішення засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 23.03.2021, оформлені протоколом від 23.03.2021 № 5/2021; визнати недійсними з моменту прийняття рішення річних загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 28.04.2021, що оформлені протоколом № 5.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані рішення Наглядової ради Товариства та Загальних зборів Товариства є незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача як акціонера Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" з таких підстав:

- ОСОБА_6 , який є членом Наглядової ради Товариства відповідача, як єдиний представник міноритарного акціонера СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД не був повідомлений про засідання Наглядової ради Товариства, призначене на 23.03.2021, та не був забезпечений матеріалами, необхідними для прийняття рішень порядку денного такого засідання Наглядової ради Товариства, що позбавило можливості виконувати свої обов`язки і користуватись відповідними правами членів наглядової ради (брати участь у прийнятті рішення, пропонувати внести додаткові питання до порядку денного, заперечувати з питань порядку денного, тощо);

- недотримання відповідачем положень статуту, якими визначена процедура повідомлення членів наглядової ради про проведення засідання наглядової ради і надання документів та інформації, пов`язаних з питаннями порядку денного засідання наглядової ради, свідчить про порушення порядку скликання та проведення засідання Наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 23.03.2021;

- спірні рішення Наглядової ради Товариства від 23.03.2021 прийняті неправомочним її складом, з порушенням положень Статуту Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та вимог ч.4 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства" в частині включення до складу наглядової ради належної кількості незалежних директорів;

- в результаті рішень, прийнятих неправомочною Наглядовою радою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 28.04.2021 було скликано та проведено загальні збори акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", що свідчить про порушення порядку ініціювання таких Загальних зборів Товариства; розгляд і прийнято рішення з питань, які не могли бути включені до порядку денного.

За твердженням позивача, оспорювані рішення Наглядової ради та Загальних зборів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" порушують корпоративні права СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД на управління Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут", такі рішення підлягають визнанню недійсними з моменту прийняття.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

За змістом положень ст.55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/18962/20).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючі передбачене ст.55 Конституції України, ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та/або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

У справі, що розглядається, до господарського суду звернулася Компанія Смарт Холдинг (Сайпрус) ЛТД з позовом до Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут про визнання недійсними з моменту прийняття:

- рішень засідання наглядової ради Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 23.03.2021, оформлених протоколом від 23.03.2021 № 5/2021;

- рішень річних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства "Харківенергозбут" від 28.04.2021, оформлених протоколом № 5.

За змістом ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом. Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

Згідно з ч.2 ст.51 Закону України "Про акціонерні товариства" у приватних акціонерних товариствах з кількістю акціонерів 10 і більше осіб обов`язково створюється наглядова рада.

Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу (ч.1 ст.51 Закону України "Про акціонерні товариства").

За змістом ч.2 ст.52 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом (п.3 ч.2 ст.52 цього закону); розгляд звіту виконавчого органу та затвердження заходів за результатами його розгляду у разі віднесення статутом товариства питання про призначення та звільнення голови та членів виконавчого органу до виключної компетенції наглядової ради (п.11-4 ч.2 ст.52 цього закону); обрання аудитора (аудиторської фірми) приватного акціонерного товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років); надання рекомендацій загальним зборам щодо підбору, призначення, перепризначення та звільнення зовнішнього аудитора (аудиторської фірми) публічного акціонерного товариства; визначення умов договору, що укладатиметься з аудитором (аудиторською фірмою) товариства, встановлення розміру оплати його (її) послуг (п.13 ч.2 ст.52 цього закону).

Рішення наглядової ради за результатом розгляду зазначених питань приймаються на засіданнях наглядової ради, які відповідно до ст.55 Закону України "Про акціонерні товариства" проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал.

За змістом ч.2, ч.4 а ч.6 ст.55 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу. Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу, якщо для прийняття рішення статутом акціонерного товариства не встановлюється більша кількість голосів. Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом п`яти днів після проведення засідання.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, право акціонера акціонерного товариства оскаржити рішення загальних зборів такого акціонерного товариства передбачене законом. Разом з цим, як свідчить практика Верховного Суду, що є усталеною, рішення наглядової ради акціонерного товариства також можуть бути оскаржені в судовому порядку акціонером акціонерного товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права та/або законні інтереси учасника (акціонера) товариства - заявника такого позову (позивача). Відповідачем за таким позовом є саме акціонерне товариство.

Учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушені рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов`язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі ст.55 Конституції України.

Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 04.06.2018 у справі № 910/19433/17, від 15.01.2020 у справі № 924/645/18, від 10.04.2019 у справі № 912/127/18, від 16.04.2019 у справі № 912/1469/18, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21 та в інших.

Разом з цим, як відзначив Верховний суд при розгляді даної справи, виходячи з положень, закріплених у ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, у ч.1 ст.50 Закону України "Про акціонерні товариства" та ст.4 Господарського процесуального кодексу України, акціонер акціонерного товариства, який звертається до суду з таким позовом (про визнання недійсним рішень наглядової ради, загальних зборів акціонерів) має обґрунтувати, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене спірними рішеннями органів управління акціонерного товариства та зазначити, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення його порушеного права/інтересу. Натомість господарський суд при вирішенні такого корпоративного спору повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання щодо наявності чи відсутності факту їх порушення або оспорювання спірними рішеннями.

При цьому, висновок про те, що обставини недотримання відповідачем в особі його органів управління положень статуту, тривале невключення в склад наглядової ради Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" незалежних членів і, як наслідок, її неправомочність, прийняття такою наглядовою радою рішень з питань, які не могли нею прийматись, включення до порядку денного питань, які не могли бути нею включені, порушення процедури скликання наглядової ради від 23 березня 2021 року та загальних зборів від 28 квітня 2021 року, свідчать про порушення корпоративних прав позивача як акціонера відповідача на управління Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" Верховний Суд при розгляді даної справи визнав неповним, зазначивши про те, що виходячи з такого висновку акціонер може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера, без обґрунтування, чим саме спірне рішення органів управління акціонерного товариства порушує його права та / або інтереси.

Відповідно до пункту 8статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства"корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно з частиною першоюстатті 25 Закону України "Про акціонерні товариства"кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.

Верховний Суд зазначив, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечитиКонституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3);

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1.пункту 4);

- проблема правового захисту індивідуальних інтересів, особливо міноритарних акціонерів, як і виключення можливості зловживання такими інтересами, у сучасному законодавстві України ефективно не вирішена. В результаті акціонери, які мають незначний пакет акцій, взагалі не можуть впливати на діяльність товариства, їхні голоси фактично не враховуються на загальних зборах під час прийняття рішень, тобто законодавець свідомо допускає абсолютний пріоритет більшості голосуючих акцій, якими володіють кілька або навіть один акціонер, над меншістю голосуючих акцій, що належать переважній більшості учасників товариства - міноритарним акціонерам, і цим самим відбувається повне погашення законних індивідуальних інтересів останніх інтересами акціонерного товариства, формулювання яких залишається, як правило, прерогативою меншості учасників товариства (абзац 1 підпункту 4.3 пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4.пункту 4).

Отже, в акціонерному товаристві інтерес акціонера реалізується як безпосередньо через здійснення акціонером корпоративних прав, так і опосередковано - через діяльність самого товариства, учасником якого він є.

Будь-яке рішення, прийняте органами акціонерного товариства, так чи інакше стосується інтересу акціонера, який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний акціонер має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес "всіх та кожного" у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.

З огляду на функції наглядової ради, визначені у статті 51 Закону України "Про акціонері товариства", а саме: здійснення захисту прав акціонерів товариства, управління акціонерним товариством, а також контроль та регулювання діяльності виконавчого органу, акціонер має безсумнівно законний інтерес в обранні членів наглядової ради.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що позивач станом на дату прийняття загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" рішення, оформленого протоколом від 30 травня 2018 року, зокрема про формування складу наглядової ради товариства та обрання її членів, не був акціонером цього товариства, а це рішення загальних зборів не є предметом спору цій справі.

Верховний суд при розгляді даної справи зазначив про відповідний факт, однак позивач ні у позові, ні у своїх заявах по суті справи не обґрунтував, яким чином недійсність спірних у цій справі рішень органів управління відповідача поновить цей порушений на думку позивача інтерес та як задоволення позову у цій справі призведе до формування наглядової ради у відповідності до закону.

Також, Верховний суд при розгляді цієї справи також звернув увагу на положення статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства", які передбачають можливість та порядок скликання позачергових загальних зборів з ініціативи акціонера (акціонерів), які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків голосуючих акцій товариства, зокрема і для вирішення питання про обрання членів наглядової ради.

Виходячи із цих положень в позивача існувала передбачена законом можливість відновлення порушених прав та/або інтересів у позасудовий спосіб, однак доказів реалізації позивачем відповідної можливості суду надано не було.

У частині другій статті 15 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про захист охоронюваного законом інтересу, законодавець визначив, що цей інтерес не має суперечити загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, таким як справедливість, добросовісність та розумність, а у частині першій статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" наголошується на тому, що для того, щоб акціонер міг реалізувати своє право на оскарження, законний інтерес має бути порушений саме тим рішенням загальних зборів акціонерного товариства, що оскаржується. Верховний Суд при розгляді даної справи зазначив про те, що наведене стосується також і рішень наглядової ради, які оскаржуються.

Принципи справедливості та розумності вимагають від держави, зокрема, суду, забезпечення розумного співвідношення та дотримання справедливого балансу інтересу у корпоративних правовідносинах між акціонерами, а також між акціонерами та товариством. Cлід також зважати на те, що діяльність акціонерного товариства має і публічні інтереси, що полягають у стабільному розвитку товариства в цілому з метою залучення інвестицій в економіку держави.

Таким чином акціонер не може оскаржити будь-яке рішення будь-яких зборів чи наглядової ради тільки через наявність у нього статусу акціонера без обґрунтування, чим саме оспорюване ним рішення органу управління акціонерного товариства порушує його права та/або законні інтереси. При цьому посилання позивача (акціонера) в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними рішень наглядової ради та/або загальних зборів акціонерів на порушення його корпоративних прав на участь в управлінні товариством свідчить про загальний, абстрактний характер таких порушень. Такі посилання позивача є недостатніми для висновку про доведеність факту порушення його прав та/або інтересів спірними рішеннями.

Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 924/881/20 зазначив про те, що з метою отримання судового захисту шляхом визнання недійсним саме рішень наглядової ради та/або рішень загальних зборів акціонер не може абстрактно та загально посилатися на порушення свого права на участь в управлінні, а має обґрунтувати конкретне несправедливе обмеження (порушення) його безпосередніх прав чи інтересів прийнятими рішеннями, що оскаржується, а також співмірність обраного способу захисту (відновлення становища, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення) зі стверджуваним порушенням. Оскаржувані рішення органів управління акціонерного товариства можуть бути визнані недійсними лише у разі, якщо вони прямо (а не опосередковано чи потенційно) впливають на права чи законні інтереси акціонера та порушують їх та за умови, що буде дотримано справедливий баланс між індивідуальними та загальними інтересами, що залежить від всіх обставин у кожному окремому випадку. При цьому позивач повинен довести, що існує безпосередній зв`язок між стверджуваним порушенням та прийнятими оскаржуваними ним рішеннями органів управління акціонерного товариства.

Цей висновок узгоджується із усталеною позицією у судовій практиці, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16). Наведене також прямо випливає із змісту норми абзацу другого частини першої статті 50 Закону України "Про акціонері товариства", яка визначає, що суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Саме на відповідні висновки звернув увагу Верховний суд при розгляді даної справи.

Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки позивач суду не довів які конкретні (а не загальні, абстрактні) права та/або інтереси позивача як акціонера Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" були порушені спірними у цій справі рішеннями наглядової ради та загальних зборів товариства, на захист яких прав та/або інтересів позивача був поданий позов у цій справі, як і не довів як впливають прийняті органами управління відповідача спірні рішення на права та/або законні інтереси позивача, чи порушують їх прямо, а не опосередковано, тобто не довів існування безпосереднього зв`язку між наведеними позивачем порушеннями його прав та/або інтересів та прийнятими органами управління акціонерного товариства оскаржуваними ним рішеннями; не зазначив які саме негативні наслідки для прав та/або законних інтересів позивача мають спірні рішення наглядової ради та загальних зборів (кожне рішення окремо) суд не вбачає правових підстав для задоволення відповідного позову.

Крім того, оцінюючи ефективність обраного позивачем способу захисту його права суду не зрозуміло основну мету подання позивачем відповідного позову, що саме прагне досягти позивач, звернувшись до суду з даним позовом і яке саме право та/або інтерес прагне захистити позивач, не зрозуміло яке становище, що існувало до порушення прав та/або інтересів позивача, він прагне відновити та як призведе задоволення позовних вимог у цій справі до відновлення порушених прав та/або інтересів позивача, як і не зрозуміло яким чином визнання недійсними оскаржуваних рішень наглядової ради та загальних зборів (кожного окремого рішення) відновить права та законні інтереси позивача як акціонера Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут".

Порушення прав позивача, на яке він посилається у позові та поясненнях по суті справи, суд вважає неспівмірним із обраним позивачем способом захисту (у вигляді заявлення позовної вимоги про визнання недійсними рішень наглядової ради та загальних зборів).

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позову, за подання відповідачем апеляційної та касаційної скарг, суд, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладає на позивача.

Керуючись ст.ст.2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) ЛТД (реєстраційний номер 303560; Зінас Кантер енд Орігенус, 3035, Лімасол, Кіпр) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) - 6 810,00грн судового збору за подання апеляційної скарги, 9080,00грн судового збору за подання касаційної скарги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "03" квітня 2023 р.

СуддяТ.А. Лавренюк