Ухвала суду № 109994052, 03.04.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/4639/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп»

про стягнення 312 020,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» (далі - відповідач) про стягнення 312 020,00 грн., з яких: 191 760,00 грн. вартість обладнання, 80 760,00 грн. орендна плата та 80 760,00 грн. неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору оренди від 30.07.2021 № А00121071 в частині повернення у повному обсязі обладнання, а також своєчасної та повної оплати орендних платежів, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача вартість обладнання, заборгованість з орендної плати та неустойку у вищевказаному розмірі.

30.03.2023 року через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву про долучення документів (доказів надсилання копії позовної заяви на адресу позивача та документ, що підтверджує сплату судового збору).

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем не вказано офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп».

Пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Також, пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу визначено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

У позові позивач зазначає, що строк оренди визначений в Актах передачі обладнання, проте в таких Актах зазначено лише мінімальний строк оренди.

При цьому, умовами пункту 4.2.2. Договору його сторони погодили можливість передання обладнання в оренду на невизначений строк, тоді як порядок повернення переданого майна та обрахування оплати за оренду на невизначений строк передбачено п. 5.7.1. Договору.

У поданій заяві позивач не обґрунтував з посиланням на умови договору та приписи чинного законодавства підстав зазначення останнім періодів оренди з 02.08.2021 року по 02.09.2021 року, з 03.11.2021 року по 03.12.2021 року, з 24.11.2021 року по 24.12.2021 року, з 08.12.2021 року по 07.01.2022 року.

За таких обставин, позивачу слід зазначити: 1) чи передавалось обладнання на конкретний строк оренди з наданням суду відповідних доказів погодження строку оренди, 2) чи таке обладнання передавалось на невизначений строк та у зв`язку з цим подати відповідні докази на підтвердження вжиття заходів для повернення об`єкту з оренди.

Пунктом 3 частини 3 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Беручи до уваги вищевикладене, суд не може вважати обґрунтованим наданий позивачем розрахунок неустойки за прострочення сплати строку оренди, оскільки, умовами Договору передбачено, що орендар проводить передоплату у розмірі 100 % на підставі відповідного Додатку до Договору або рахунку, виставленого орендодавцем не пізніше дати передачі обладнання в оренду (пункт 3.1. Договору). Однак, позивач визначає періоди прострочення у інший спосіб та при цьому не обґрунтовує визначення ним саме таких початків боргових періодів.

Суд звертає увагу, що у випадку передання оренди на невизначений строк умовами пункту 3.4.1. Договору сторони передбачили інший порядок оплати оренди.

За таких обставин, позивачу слід чітко зазначити чи передавалось обладнання в оренду на конкретний строк, або ж на невизначений строк та у зв`язку з цим здійснити перерахунок сум, що стягується у відповідності до строків настання виконання зобов`язань в порядку визначеному Договором та настання прострочення їх виконання.

Додатково, суд зазначає, що з наданих суду Актів приймання-передачі та рахунків на оплату не можливо встановити за яким саме об`єктом оренди (за яким саме Актом передачі обладнання в оренду) здійснено нарахування орендної плати, а відтак в даній частині позивачу також слід конкретизувати викладені ним в позові обставини.

Стаття 164 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до документів, що додаються до позовної заяви, та частина 2 указаної статті зазначає, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач зазначає, що ним було складено та направлено за допомогою програмного комплексу «M. E. Doc» Акти здачі-приймання робіт. Разом з тим, з наданих позивачем роздруківок не вбачається коли і який саме Акт було направлено відповідачу.

Крім того, позивач не надає доказів надіслання на поштову/електронну адресу відповідача виставлених рахунків.

Вищевказані обставини свідчать про не виконання позивачем окремих вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду заяви із зазначенням офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп»;

- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та із зазначенням доказів, які ці обставини підтверджують;

- подання до суду обґрунтованого розрахунку сум, що стягується з обґрунтуванням визначених дат початку періодів прострочення;

- подання до суду доказів направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Білдінг Груп» кожного з Актів здачі-приймання робіт та рахунків.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпрокат-Україна», що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака