Рішення № 109991313, 04.04.2023, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/826/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Кілія

Кійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Балан М.В.

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення боргу кредитором спадкодавця

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 07.05.2014 року. Позичальник при підписанні анкети - заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг.

Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримав кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 8000, 00 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Станом на день його смерті разом з ним проживала ОСОБА_1 .

Також в позові зазначено, що відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилась від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому, Позивач зазначає, що згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

11.11.2019 року до спадкоємця позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на дату смерті, заборгованість позивальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 07.05.2014 року, становить 15121,43 грн., яка складається з: 15121,43 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 15121,43 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

На підставі вищезазначеного, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.05.2014 року у розмірі 15121,43 грн., а також судові витрати по справі.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 05.08.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про строк подання відзиву та не подала відзив, судухвалює заочне рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З досліджених доказів суд встановив наступні фактичні обставини:

07.05.2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б/н, внаслідок чого він підписав Заяву № б/н від 07.05.2014 року. Відповідач при підписанні анкети - заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг.

Для користування кредитним картковим рахунком ОСОБА_2 отримав кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 8000,00 грн.

Згідно наданого розрахунку, в зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, станом на 11.12.2019 року утворилась заборгованість за кредитом, яка складається з: 15121,43 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 15121,43 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; всього 15121,43 гривень.

Також судом встановлено, що згідно актового запису про шлюб № 6 від 21.01.1994 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Саратського районного управління юстиції Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_1 » .

Відповідно до актового запису про смерть №43, складеного та виданого 12.06.2014 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Вилкове. На підставі даного актового запису про смерть, відповідно до заяви ОСОБА_1 , заявнику видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 69111940 від 03.06.2022 року, сформованої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилась.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 69111959 від 03.06.2022 року, сформованої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як заповідача - відсутня.

11.11.2019 року за вих. № SAMDNWFC00004593371 ОСОБА_1 , як особі, яка проживала разом зі спадкодавцем на день смерті, направлено лист-претензію та повідомлено про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.05.2014 року в розмірі 15121,43 гривень.

При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:

Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1282 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Частиною 2, 3, 4ст. 1281 ЦК Українивстановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Зазначена норма не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

При цьому вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановленийст. 1281 ЦК Україниприймає претензії кредиторів спадкодавця.

Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2ст. 1281 ЦК України.

При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор спадщини, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановленні спадкоємці взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було направлено Претензію кредитора в порядкуст.1281 ЦК Українидо Державної нотаріальної контори.

11.11.2019 року за вихідним №SAMDNWFC00004593371 позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_1 лист-претензію, з вимогою про погашення заборгованості за кредитним договором б/н від 07.05.2014 року в розмірі 15121,43 гривень. Однак вказана вимога до теперішнього часу виконана не була.

Позивач зазначає, що вимога була направлена відповідачу, оскільки на момент смерті ОСОБА_2 проживала з ним за однією адресою, а отже, у відповідності до вимогст.1268 ЦК Українивважається такою, що фактично прийняла спадщину.

Відповідно до ст. ст.1216,1217,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1268ЦКУкраїни встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідност.1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихстаттею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положеньстатті 1282 ЦК України.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.32 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положеньст.1282 ЦК Україниспадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року №640/6274/16-ц при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьоюстатті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертоїстатті 1281 ЦК Україникредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначенихстаттею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першоїстатті 1282 ЦК України.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Вказаного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №587/381/15-ц від 04 лютого 2021 року та постанові від 05 жовтня 2022 року у справі №521/10631/20.

З інформації наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 до нотаріальної контори ніхто не звертався та спадкова справа не заводилась, тобто не вбачається факту прийняття спадщини ані ОСОБА_1 , ані будь-яким іншим спадкоємцем.

Частиною 3статті 12 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК Українипередбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6статті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач по справі прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що реєстрація за місцем проживання спадкодавця іншої особи сама по собі не є безумовним підтвердженням того, що ця особа проживала за цією адресою та є спадкоємцем померлого. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач у встановлений вимогамист.1270 ЦК Українистрок зверталась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а також відсутні докази на підтвердження наявності у спадкодавця рухомого та/або нерухомого майна, вартості такого майна, одержаного відповідачем у спадщину після смерті позичальника ОСОБА_2 , в межах вартості якого у відповідача виникає обов`язок задовольнити вимоги кредитора згідност.1282 ЦК України.

Зважаючи на все вищевикладене, беручи до уваги ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження факту отримання відповідачем будь-якої частини спадщини після померлого ОСОБА_2 ,суд вважає,що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.509,1048,1049,1054,1216-1218,1258,1268,1281,1282 ЦК України, ст. ст.10,12,76,77,81,89,141,265,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця- відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.

Згідно ст.284ЦПКУкраїни заочнерішення можебути переглянутесудом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан