Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 127/7444/23
Провадження № 2-а/127/66/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2023 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Вишара І.Ю.,Дернової В.В., при секретарі Гончарук І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14) про скасування постанови серії АА №00005811 від 23.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14) про скасування постанови серії АА №00005811 від 23.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Оскаржуючи вищевказану постанову позивач вказує, що відповідач не встановив належним чином особу, яка має нести відповідальність за адміністративне правопорушення; постанова не містить необхідної інформації про автомобіль та доказів вчинення правопорушення; у технічного засобу, яким проводилось зважування прострочене свідоцтво про повірку; на постановах відсутня електронна печатка. Вказані постанови вважає незаконними та просить їх скасувати та стягнути з відповідача судові витрати.
Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі позивача, просив скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Представник відповідача в судове засідання з`явився, подав відзив на позовну заяву з додатками.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Оскаржуючи постанову серії АА №00005811 від 23.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП позивач вказує, що відповідач не встановив належним чином особу, яка має нести відповідальність за адміністративне правопорушення; постанова не містить необхідної інформації про автомобіль та доказів вчинення правопорушення; у технічного засобу, яким проводилось зважування прострочене свідоцтво про повірку; на постановах відсутня електронна печатка. Вказані постанови вважає незаконними та просить їх скасувати та стягнути з відповідача судові витрати.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
За приписами п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Частиною 2 ст. 132-1 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність у випадку перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Згідно ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Так, відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 23.02.2023 серії АА №00005811 встановлено, що 02.02.2023. о 16 год.29 хв., за адресою М-21, Виступовичі Житомир Могилів-Подільський (через м. Вінницю) км 247+432, зафіксовано транспортний засіб MAN TGS 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна НОМЕР_2 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 24,457 % (9,783 т) при допустимих 40 т, навантаження на одинарну вісь на 10,106% (1,162т) при дозволеному 11,5, навантаження на строєні осі 16,967% (4,072) при допустимих 24 та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000,00 грн.
Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM13,13 сертифікати відповідності UA.TR. 001 35 225-21,224-21 чинні до 16.06.2022р.
Згідно Постанови КМУ №412 від 05.04.2022 р. «Щодо питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану», зазначено наступне, позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Тобто, з урахуванням передбаченого законодавчого порядку, наразі чинними нормами передбачено, що дані сертифікати відповідності є такими, що пройшли повірку.
Щодо законодавчо встановлених вимог, яких зобов`язані дотримуватись суб`єкти господарювання під час здійснення перевезень вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (надалі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
а) зовнішніх габаритів:
Зовнішній габарит Максимальне значення параметра, метрів
Ширина: 2,6
сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3,75
Висота від поверхні дороги: 4
транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4,35
Довжина:
вантажного автомобіля 12
автопоїзда 22
автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75
маршрутного транспортного засобу 18,75
Виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу 2
б) фактичної маси:
Тип транспортного засобу Максимальне значення для автомобільних доріг
державного значення, місцевого значення
тонн тонн
Вантажні автомобілі:
двовісний автомобіль 18 14
трьохвісний автомобіль 25 (26)* 21
чотирьохвісний автомобіль 32 24
чотирьохвісний автомобіль з двома
рульовими вісями та ведучими вісями,
оснащеними спареними колесами 38 24
Комбіновані транспортні засоби:
двовісний автомобіль (тягач)
з двовісним напівпричепом 36 24
двовісний автомобіль (тягач)
з трьохвісним напівпричепом 40 24
двовісний автомобіль (тягач) з
трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз),
що здійснює перевезення одного або
більше контейнерів або змінних кузовів
загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 24
трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним
або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз),
що здійснює перевезення одного або більше
контейнерів або змінних кузовів загальною
максимальною довжиною 13,716 метра 44 24
Автопоїзди:
двовісний або трьохвісний автомобіль з
двовісним або трьохвісним причепом 40 24
* Для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни;
в) навантаження на вісь:
Кількість осей Максимальне значення для автомобільних доріг
державного значення, місцевого значення
тонн тонн
На одинарну вісь 11,5 7
На здвоєні осі, якщо відстань між осями:
менш як 1 метр 11,5 7
від 1 до 1,3 метра 16 10
від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах 18 10,5
від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах,
за умови, що навантаження на кожну вісь
не перевищує 9,5 тонни 19 11,5
від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних
автомобілів, ведучі вісі яких оснащені
спареними колесами, за умови, що
навантаження на кожну ведучу вісь
не перевищує 11,5 тонни 23 11,5
від 1,8 до 2,5 метра для причепів
та напівпричепів 20 11,5
На строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями:
1,3 метра або менше 21 13
понад 1,3 до 1,4 метра 24 14
Крім того, пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Отже, вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
З приводу правомірності дій Відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174 (надалі Порядок № 1174).
Так, згідно пункту другого Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Положеннями пункту 12 Порядку № 1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).
Згідно пункту 15 Порядку № 1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку № 1174).
Відтак, з системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Тобто, суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення.
Отже, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку № 1174).
Звертаємо увагу позивача, що закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.
Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, зокрема, але не виключно (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).
Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частини друга, третя статті 132-1 КУпАП).
Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе 7 відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відтак, вказані вище норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.
У той же час, відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису),відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».
Вказане також закріплено у пункті 7 Положення, що додатково врегульовує процедуру отримання документів, необхідних для правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Положеннями статті 297-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, проте Позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Щодо встановлених Відповідачем порушень, що допустив суб`єкт господарювання під час здійснення перевезень вантажів.
Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
При цьому, Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (надалі Інструкція № 512) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.
На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022.
Постановою серії АА № 00005811 від 23.02.2023 встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 24,457 % (9,783 т) при допустимих 40 т, навантаження на одинарну вісь на 10,106% (1,162т) при дозволеному 11,5, навантаження на строєні осі 16,967 % (4,072) при допустимих 24 та відстані між осями понад 1,3 м до 1,4.
Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM13,13 сертифікати відповідності UA.TR. 001 35 225-21,224-21 чинні до 16.06.2022 та сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 76-20 REV.1 від 17.06.2021, чинний до 16.06.2030 додаються до відзиву на позовну заяву.
Зазначені фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей 5 шт.; спарені колеса 2вісь, відстань між вісями 1-2: 3570 2-3:3760мм, 3-4:1300, 4-5:1340 мм; навантаження на вісь 1-6821 кг, 2-15074кг, 3-10511кг, 4-11655 кг, 5-11253; загальна маса 55314 кг.
Для правильного розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритно-вагових норм у постанові зазначається формула розрахунку: % перевищення = ((Хфакт. Хнорм. похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де Хфакт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР; Похибка пристрою регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Хфакт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010 становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Відповідно до постанови серії АА №00005811 від 23.02.2023, Хфакт. транспортного засобу Позивача 55314 кг, Хнорм. щодо даного транспортного засобу 40т, а регламентовано допустима похибка пристрою - 10%. З огляду на вказані дані, перевищення загальної маси транспортного засобу становило 24,457 % (9,783 тон).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так:
((55314 40 000 - 10% *55314) / 40 000) * 100 = 24,457 % (9,783т).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення на одинарну вісь виглядає так:
((15074 11500 - 16% *15074) / 11500) * 100 = 10,106 % (1,162т).
Отже, розрахунок відсоткового перевищення на строєну вісь виглядає так:
((33419 24000 - 16% *33419) / 24000) * 100 = 16,967 % (4,072т).
З приводу посилань позивача, щодо нібито невірно визначеного суб`єкта відповідальності.
Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, здійснюється за допомогою заяви про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, оформлена в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. Тільки після цього, дані вважаються такими, які внесені до Єдиного державного реєстру ТЗ про належного користувача. Проте Позивачем цього зроблено не було, тому належним користувачем є ОСОБА_1 .
Щодо посилань позивача з приводу обґрунтовання позиції товарно-транспортної накладної, варто зазначити, що загальними нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 визначено, що ТТН документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника (Постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 у справі № 480/1597/20).
Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 у справі № 802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.02.2019 у справі №805/3598/16-а.
Згідно статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача, тому посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортної накладної, з урахуванням ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, вважаємо необґрунтованими.
Також в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 484/4741/21, апеляційний суд висловив свою позицію, щодо того, що товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей які перевозяться, а саме: «При цьому слід наголосити, що відповідно до І Розділу Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
«Наведене формулювання свідчить, що ТТН в першу чергу є документом комерційно-господарського характеру, що складається суб`єктами підприємницької діяльності з метою обліку товарно-матеріальних цінностей.».
«Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, вказаною в постанові від 31 липня 2019 року справа №802/518/17-а, у якій судом було зазначено, що посилання позивача на те, що перевезення позивачем товару відповідно до товарно-транспортної накладної, з урахуванням нормативної ваги автомобіля та причепу, виключає перевантаження транспортних засобів, Верховний Суд вважає необґрунтованими. Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.»
Аналогічні правові позиції містяться в постановах судів апеляційних інстанції в справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі, а саме в: постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 484/4506/21; постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 308/16891/21; постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 464/85/22; постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2022 року у справі № 489/8824/21; постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі № 758/2215/22; постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 484/4740/21; постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі № 753/26069/21;постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 947/38737/21; постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2022 року у справі №484/65/22.
В постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2022 року у справі № 361/10888/21, висловив наступну позицію: «Дані товарно-транспортної накладної року колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не спростовуватися дані автоматичних вагових комплексів та не підтверджують того, що вага транспортного засобу на момент проїзду через зважувальний комплекс була меншою від встановленої. Відтак такі докази не можуть вважатися достовірними і підтверджувати вагу транспортного засобу.»
Великою Палатою Верховного Суду, в постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19, висловлено наступну позицію, що «Обов`язок Відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою статті 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.».
Щодо повноважень відповідача підписувати оскаржувану постанову, то відповідно до пункту першого Інструкції № 512 уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення). Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Посадова особа - це особа, яка займає відповідну штатну одиницю (посаду), згідно із штатним розписом відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності. Під уповноваженою посадовою особою слід розуміти таку особу, яка, окрім, наведених ознак має відповідні повноваження щодо здійснення відповідних дій, прийняття відповідних рішень згідно із посадовою інструкцією, відповідними нормативно-правовими актами.
Справа про притягнення Позивача до відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП розглядалася головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко Владиславом Олеговичем. Окрім того, оскаржувана постанова підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами законодавства.
На спростування позиції Позивача Відповідачем надано службове посвідчення інспектора та посадову інструкцію, яка підтверджує повноваження щодо винесення постанов.
Отже, твердження Позивача про відсутність повноважень у підписанта чи необхідність розгляду справи іншою посадовою особою є виключно припущенням останнього, яке не базується на конкретно визначених нормах.
Щодо твердження позивача, про відсутність на постанові електронної печатки, слід зауважити, що для формування електронного підпису використовуються засоби криптографічного захисту інформації «Комплекс програмний користувача центру сертифікації ключів «ІІТ Користувач ЦСК-1»» та відповідна криптографічна бібліотека, що мають експертні висновки Держспецзв?язку України щодо відповідності чинному законодавству України. За результатом формування кваліфікованого електронного підпису система отримує значення обчислення криптографічної функції у вигляді рядка символів, що зберігається в базі даних системи.
Кваліфікована електронна печатка із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, які забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, на бланку не відображається, а використовується виключно для обміну інформацією з іншими інформаційно-комунікаційними системами і при створенні постанов по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі.
Отже, підпис посадової особи Укртрансбезпеки, яка виносить Постанову (формується та відтворюється з використанням даних кваліфікованого електронного підпису відповідно до законодавства), можна відтворити за допомогою наведення камери на матричний двовимірний штрих-код (QR-код).
На підтвердження вищевказаного відповідачем надано інформацію про отримання кваліфікованого сертифікату у КНЕДП ІДД ДПС інспектора Савченко В.О.
Отже, постанова, яку оскаржує Позивач, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно з якою уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки було встановлено події, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Дії відповідачів під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України. Позивач є власником транспортного засобу, та, як наслідок, належним суб`єктом для притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні частини 1 статті 14-2 КУпАП.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною першою статті 245 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може відмовити в його задоволенні повністю.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.
Таким чином, наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу автомобіля.
За таких обставин та враховуючи наявні у справі докази суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови серії АА №00005811 від 23.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відтак підстав для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлено, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 132-1, 247, 251, 252, 287-293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 14) про скасування постанови серії АА №00005811 від 23.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Судове рішення № 109989883, Вінницький міський суд Вінницької області було прийнято 31.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/7444/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: