Постанова № 109987523, 03.04.2023, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/183/23

Номер провадження 3/350/102/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2023 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:

23.01.2023 о 01 годині 05 хвилин у с.Небилів по вул.Шевченка водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився у медичному закладі КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня».

У попередньому судовому засіданні 08.02.2023 ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що дійсно керував автомобілем марки «Audi А6», який був на іноземній реєстраціїї та був зупинений працівниками поліції. З ним їхали ще чотири пасажири, один з яких побачивши працівників поліції викинув з автомобіля марихуану, оскільки боявся, що цей наркотичний засіб можуть знайти працівники поліції. Така поведінка викликали підозру у працівників поліції, які стали шукати те, що викинув пасажир (марихуану) біля автомобіля та неподалік, однак, як йому здається, не знайшли її. Після цього у працівників поліції виникла підозра, що він, як водій, перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, однак алкоголь він не вживав, тому на місці зупинки пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, і технічний прилад не виявив алкоголь. Після цього поліцейські сказали йому їхати у лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. В лікувальному закладі в його сечі дійсно було виявлено наркотичну речовину, а саме амфетамін. Він не погоджувався з висновком лікаря, про що зазначив у протоколі. Разом з тим не просив і не вимагав у лікаря відібрання біологічного матеріалу для проведення лабораторного дослідження з метою виявлення кількості та виду наркотичної речовини, оскільки не довіряв лікарю Рожнятівської лікарні яка проводила огляд. Однак, приблизно о 13 год. 23.01.2023 він поїхав в лікарню м. Долини, де на платній основі ( заплатив 740 гривень) здав кров на вміст наркотиків, а результати дослідження очікує з дня на день, тому просив відкласти судове засідання до отримання результатів аналізу, який підтвердить факт невживання ним наркотичних засобів. Знає про амфетамін те, що це є психотропна речовина білого кольору, буває як у формі порошку так і у вигляді таблеток.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Воробець Р.М. заслухавши пояснення свого підзахисного також просив відкласти розгляд справи і дочекатися результату дослідження крові ОСОБА_1 на предмет вмісту наркотичних речових, яка була забрана у нього 23.01.2023 в лікувальному закладі м. Долини, а після цього прийняти рішення. Крім цього пояснив, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було роз`яснено права та не забезпечено право користуватися юридичною допомогою.

ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 03.04.2023 о 09:10 год. не з`явився повторно, причин неявки суд не повідомив, про день час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Статтею 268 КУпАП, окрім іншого, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, враховуючи, що протокол відносно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складено у її присутності, тобто з моменту його складення вона знала про наявність справи, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи та маючи можливість дізнатися актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду на офіційному веб-порталі Судової влади України, повторно не прибула в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило, у попередньому судовому засіданні така особа надала свої усні пояснення, при розгляді справ за ч.1 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у її відсутності.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Воробець Р.М. також не прибув у судове засідання, призначене на 03.04.2023 о 09:10 год., однак надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з підстав його зайнятості в справах №343/157/21, №343/460/23 в Долинському районному суді.

Звертаючись до суду з цим клопотанням захисник ОСОБА_1 - адвокат Воробець Р. М. не долучив до клопотання доказів на підтвердженням того, що він є стороною у вищезазначених справах (копія ордера або договору про надання правової допомоги), як і доказів того, що у провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області перебувають такі справи.

Аналогічні за своєю суттю клопотання адвокат Воробець Р.М. направляв до суду з метою відкладень судових засідань, які були призначені на 24.02.2023 о 09:30 год., 15.03.2023 о 09:00 год., у зв`язку із його зайнятістю в інших справах у Долинському районному суді Івано-Франківської області.

Водночас, у жодному із вищезазначених клопотань адвокат не наводить доказів та мотивів того, чому він надає перевагу розгляду справ у Долинському районному суді Івано-Франківської області, чому розгляд цих справ не може бути відкладено та чому неодноразовому відкладенню підлягає саме розгляд даної справи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 - лікар Рожнятівської багатопрофільної лікарні суду пояснила, що 23.01.2023 вона була на робочому місці. Інспектор поліції направив для огляду водія, вона встановила його анкетні дані, та запропонувала відповідно до інструкції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. За наслідками огляду було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Зазначені обставини були відображено в акті огляду, а відтак і у висновку. Для проведення тесту в ОСОБА_1 було відібрано біологічний матеріал (сечу), в яку було поміщено тест Wondfo, який показав наявність в крові ОСОБА_1 психотропної речовини - амфетаміну. Щодо ознак наркотичного сп`яніння, то в ОСОБА_1 були розширені зіниці очей. ОСОБА_1 заперечував факт вживання в той день наркотиків. Додатково відбір біологічних матеріалів у ОСОБА_1 не здійснювався.

Даючи оцінку поясненням захисника, особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та свідка, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно із ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Незважаючи на заперечення своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, винуватість ОСОБА_1 доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 118887 від 23 січня 2023 року, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, у якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин, а також стаття, якою передбачена відповідальність (а.с.1);

- копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2023 року (а.с.6), а також копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 січня 2023 року, якими підтверджено, що ОСОБА_1 23.01.2023 перебував у стані наркотичного сп`яніння;

- копією постанови серії БАД №229541 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.122 КУпАП, якою підтверджено факт керуванням ОСОБА_1 23.01.2023 транспортним засобом (а.с.2);

- відеозаписами, що містяться на багатофункціональних цифрових відеодисках, якими підтверджено, що процедура огляду ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп`яніння проведена з дотриманням вимог чинного законодавства України (а.с.10). Також на відеозаписах зафіксовано факт керуванням ОСОБА_1 23.01.2023 о 01 годині 05 хвилин транспортним засобом «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні факт керування автомобілем у зазначений у протоколі час та місці.

Враховуючи зазначене суд прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт керування ним транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що є порушенням п.п.2.9.а) Правил дорожнього руху.

Твердження адвоката Воробця Р.М. про те, що на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не було забезпечено право користуватися юридичною допомогою, не є спроможними, оскільки право на захист, передбачене ст.268 КУпАП стосуються прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.

Тобто право на захист при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не є абсолютним, оскільки у цьому випадку особа не притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим у поліцейського відсутній обов`язок забезпечити особі участь адвоката.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення за наслідками складеного відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до ст.221 зазначеного Кодексу, здійснюється судом в судовому засіданні.

Водночас суд, з метою дотримання вимог, передбачених ст.268 КУпАП, забезпечив ОСОБА_1 можливість скористатись його правом на захист, у зв`язку з чим адвокат Воробець Р.М. вступив до участі у цій справі як адвокат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім цього, слід додатково зазначити, що відповідно до матеріалів справи працівники поліції діяли відповідно до вимог закону, після виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, направили його до закладу охорони здоров`я, останній пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, за результатами якого встановлено, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Лікар при проведенні огляду користується спеціальними знаннями, проводить медичний огляд обстежуваної особи та застосовує різні методи дослідження з метою виявлення стану сп`яніння і на підставі сукупності отриманих даних, оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, та несе правову відповідальність за правильність свого висновку.

Судом встановлено, що медичний огляд ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинних нормативно - правовох актів.

Згідно з п.п.7,8 Розділу І "Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), -проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Вищенаведені судом пояснення лікаря ОСОБА_2 дають суду підстави стверджувати, що дослідження на факт вживання наркотиків зразків біологічного матеріалу (сечі) під час медичного огляду 23 січня 2023 року ОСОБА_1 проводилося імунохроматографічним аналізом за допомогою тестів "Wondfo" на виявлення наркотичних речовин. За даними результату аналізу виявлено амфетамін. Вказаний тест є якісним скринінговим аналізом, який не призначений для визначення кількісних показників концентрації наркотичної речовини або рівня інтоксикації, однак визначення кількісних показників наркотичного засобу чи психотропної речовини не передбачене Інструкцією.

Таким чином, в закладі охорони здоров`я проводилося дослідження сечі на визначення наркотичного засобу, як це передбачено Інструкцією.

Слід зазначити, що у своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні 08.02.2023 ОСОБА_1 стверджував, що 23.01.2023 о 13:00 год. він здав у Долинській багатопрофільній лікарні аналіз на вміст наркотитичних засобів, оскільки вважав, що за результатами лабораторного дослідження цього матеріалу буде спростовано факт його перебування у стані наркотичного сп`яніння.

З метою надання ОСОБА_1 можливості подати докази на підтвердження своєї невинуватості, суд неодноразово відкладав розгляд цієї справи. Однак особа, відносно ґякої складено протокол про адміністративне правопорушення так і не надала суду результату такого аналізу, що додатково підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння при обставинах, викладених у складеному відносно нього протоколі.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, який, не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив грубе, суспільно-небезпечне порушення ПДР, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні.

Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не встановив.

Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.

З урахуванням обставин справи про адміністративне правопорушення, приходжу до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно із ст.40-1КУпАП,судовий збіру провадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею)постанови пронакладення адміністративногостягнення сплачуєтьсяособою,на якунакладено такестягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 в дохід держави 536.80 грн. судового збору, отримувач коштів Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя :