Ухвала суду № 109986743, 04.04.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/1161/23

Провадження № 1-кп/204/649/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

фголовуючогосудді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

потерпілих: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого: ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022041680000833, внесене доЄдиногореєструдосудових розслідувань 09.12.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п. 1,3,4 ч.1 ст.177КПК України, які обумовлені тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна та покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років відповідно. Обвинувачений, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке йому загрожує в випадку визнання судом винуватим, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. У зв`язку з набуттям статусу обвинуваченого останньому відомі особисті дані та місце проживання свідків, у зв`язку з чим у кримінальному провадженні існує ризик незаконного впливу обвинуваченим на свідків з метою уникнення від відповідальності. Обвинувачений схильний до вчинення кримінальних правопорушень, не має офіційного місця роботи, з огляду на що з метою забезпечення свого рівня життя, перебуваючи на волі, може винити інші корисливі дії та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Захисник у судовому засіданні просив суд змінити застосований запобіжний захід на більш м`який з огляду на те, що обвинувачений раніше не судимий та має дитину.

Обвинувачений у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вислухавши позиції учасників процесу, суд доходить наступних висновків.

Частиною 1статті331КПКУкраїнипередбачено,що підчас судовогорозгляду судза клопотаннямсторони обвинуваченняабо захистумає правосвоєю ухвалоюзмінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу, крім випадків передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи. Доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Продовження строку тримання під вартою, як підстава для втручання в право особи на свободу, має містити його обґрунтування, доцільність, аналіз ризиків у конкретних обставинах та інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. («W проти Швейцарії», «Тейс проти Румунії» та ін.).

При розгляді цього клопотання, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення дійсних ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України при наявності обґрунтованої підозри.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 є непрацюючим, не одруженим, таким чином характеризується відсутністю соціальних зв`язків. Вказане дає підстави та ймовірність вважати, що, перебуваючи на свободі та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні злочинів, обвинувачений може чинити у цьому кримінальному провадженні незаконний вплив на свідків, дані про яких йому відомі у зв`язку з відкриттям матеріалів досудового розслідування, а також перешкоджати кримінальному іншим чином. Враховуючи введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою переховування від суду та уникнення кримінальної відповідальності у разі визнання винуватим судом, обвинувачений може переховуватися від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі області та України.

Суд зазначає, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід не виходить за межі розумного строку тривалості, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку.

Беручи до уваги доведеність обґрунтованості підозри, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів, ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого з тримання під вартою на більш м`який, відтак у задоволенні відповідного клопотання сторони захисту слід відмовити.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що згідно ст. 197 КПК України, дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 176-178, 183, 193-194, 197, 331, 369-372, 376, 392-393 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02 червня 2023 року включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про заміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1