Ухвала суду № 109978750, 20.08.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 695/3714/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Ситику Р.В.,

за участю:

боржника-1: не з`явився,

боржника-2: не з`явився,

представника стягувача: не з`явився,

державного виконавця-1: не з`явився,

державного виконавця-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення на дії державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні по виконанню судового рішення у цивільній справі № 6-1221/11 за заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та застосованих штрафних санкцій на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - боржник-2, ОСОБА_2 ) звернулися до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на рішення на дії державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області (далі - державний виконавець-1, державний виконавець Шепетівського МВ ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області), державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - державний виконавець-2, державний виконавець Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ)) у зведеному виконавчому провадженні по виконанню судового рішення у цивільній справі № 6-1221/11 за заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» (далі - стягувач, КС «Центр фінансових послуг») про видачу виконавчого листа за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та застосованих штрафних санкцій на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок», в якій просили скасувати постанову державного виконавця Шепетівського МВ ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області від 25.09.2019 року про опис та арешт автомобіля «Пежо Експерт», 1997 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; зобов`язати державного виконавця Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) провести розрахунок заборгованості по стягненню коштів у виконавчих провадження № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3; зупинити проведення виконавчих дій щодо реалізації арештованого майна до проведення та надання боржникам обґрунтованих розрахунків заборгованості.

В обґрунтування скарги стягувач зазначає, що на виконанні Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-1221/11, виданого Печерським районним судом м. Києва 11.10.2011 року про стягнення з нього, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь КС «Центр фінансових послуг» грошових коштів у розмірі 94 786,67 грн. та виконавчого листа № 6-1948, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення нього, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь КС «Центр фінансових послуг» грошових коштів у розмірі 161 456,12 грн. Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було звернуто стягнення на доходи боржників, а саме його пенсію та заробітну плату ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Постановою державного виконавця Шепетівського МВ ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області від 25.09.2019 року про опис та арешт майна було проведено опис та накладено арешт на автомобіль «Пежо Експерт», 1997 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить боржнику-2. Відповідно до повідомлення КС «Центр фінансових послуг» від 21.10.2019 року за вих. № 2976/19 залишок заборгованості за виконавчим листом № 6-1221/11, виданим Печерським районним судом м. Києва 11.10.2011 року станом на 21.10.2019 року становить 42 406,53 грн., а за виконавчим листом № 6-1948, виданим Печерським районним судом м. Києва - 70 293,89 грн. Боржники вважають, що державний виконавець, під час винесення постанов про розшук майна боржника, опис та арешт майна боржника, не дотримався принципу пропорційності, оскільки боржники протягом тривалого часу постійно сплачують заборгованість шляхом відрахувань із заробітної плати та пенсії. Вказують, що на виконання виконавчих листів ними було сплачено 143 542,37 грн., тобто більша частина заборгованості вже погашена.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2019 року справу було передано судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченку М.Ю.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.11.2019 року цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення на дії державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні по виконанню судового рішення у цивільній справі № 6-1221/11 за заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та застосованих штрафних санкцій на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

27.12.2019 року суддею Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. зроблено запит про витребування матеріалів цивільної справи № 6-1221/11.

19.02.2020 року у зв`язку зі знищенням матеріалів цивільної справи № 6-1221/11, копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2011 року у справі № 6-1221/11 передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Судове засідання по розгляду скарги призначено на 13.04.2020 року.

10.04.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.04.2020 року, у зв`язку із задоволенням клопотання боржника-1, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 27.05.2020 року.

15.04.2020 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва та 22.04.2020 року засобами поштового зв`язку від державного виконавця Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) надійшов відзив на скаргу, в якому остання проти скарги заперечувала, зазначивши, що державним виконавцем вчинено виконавчі дії в межах Закону України «Про виконавче провадження», тому правові підстави для зняття арешту з автомобіля «Пежо Експерт», 1997 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 відсутні. Крім того, державний виконавець Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) просила розглядати скаргу за її відсутності.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2020 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 30.06.2020 року.

11.06.2020 року та 18.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від боржника-1 надійшло клопотання про зупинення виконавчих дій.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконавчих дій відмовлено та, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 09.07.2020 року.

22.06.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від державного виконавця Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) надійшов відзив на скаргу, в якому остання проти скарги заперечувала, зазначивши, що державним виконавцем вчинено виконавчі дії в межах Закону України «Про виконавче провадження», тому правові підстави для зняття арешту з автомобіля «Пежо Експерт», 1997 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 відсутні. Крім того, державний виконавець Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) просила розглядати скаргу за її відсутності.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2020 року, у зв`язку із неявкою в судове засідання учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 20.08.2020 року.

В судове засідання 20.08.2020 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Державний виконавець-2 у заяві від 22.06.2020 року просила розглядати скаргу за її відсутності.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд дійшов висновку про розгляд скарги за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що на виконанні Золотоніського МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 6-1221/11, виданого Печерським районним судом м. Києва 11.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь КС «Центр фінансових послуг» грошових коштів у розмірі 94 786,67 грн. та виконавчого листа № 6-1948, виданого Печерським районним судом м. Києва про стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь КС «Центр фінансових послуг» грошових коштів у розмірі 161 456,12 грн.

25.09.2019 року державним виконавцем Шепетівського МВ ДВС ГТУЮ в Хмельницькій області Єгоровою О.О. при примусовому виконанні виконавчого листа № 6-1948, виданого Печерським районним судом м. Києва 24.12.2012 року, винесено постанову про опис та арешт майна боржника, якою накладено арешт на автомобіль «Пежо Експерт», 1997 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_2 (а. с. 8 - 9).

Відповідно до заяви КС «Центр фінансових послуг» від 21.10.2019 року за вих. № 2976/19 залишок заборгованості за виконавчим листом № 6-1221/11, виданим Печерським районним судом м. Києва 11.10.2011 року станом на 21.10.2019 року становить 42 406,53 грн., а за виконавчим листом № 6-1948, виданим Печерським районним судом м. Києва - 70 293,89 грн. (а. с. 6).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За змістом ст. ст. 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як визначено у ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як визначено у ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Як визначено у ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.

Згідно п. 10 та п. 24 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерстві юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/208028, постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові. У разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Отже, з метою виконання рішення суду державний виконавець під час винесення постанови про опис та арешт майна боржника діяв в межах наданих йому повноважень. Опис та арешт здійснено в присутності боржника-2 та двох понятих, що відповідає нормам чинного законодавства.

Ураховуючи вказані положення закону та даючи юридичну оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що оскаржувані рішення та дії державних виконавців були прийняті та вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень державного виконавця і права боржників не були порушені.

Як визначено у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Аналізуючи викладене, скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-453, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення на дії державного виконавця Шепетівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області, державного виконавця Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зведеному виконавчому провадженні по виконанню судового рішення у цивільній справі № 6-1221/11 за заявою Кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про видачу виконавчого листа за позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення несплачених процентів, нарахованої пені та застосованих штрафних санкцій на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Право та обов`язок» - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В. Григоренко