Постанова № 109974980, 29.03.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4607/23

Провадження №: 1-кс/752/2195/23

У Х В А Л А

29.03.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання, подане прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_5 , внесене в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №12020000000000301 від 21.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна, а саме: відеореєстратора ZetPro (s/n 210235T6G318C000046), вилученого 16.03.2023 під час проведення обшуку приміщення ресторану за адресою АДРЕСА_1 , а також грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн., власником яких є ОСОБА_6 , вилучених 16.03.2023 під час проведення обшуку.

Клопотання мотивоване тим, що в ході даного кримінального провадження встановлено низку порушень законодавства за договорами про закупівлю 815 автомобілів швидкої допомоги згідно проведених Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (ЄДРПОУ 42574629), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, у 2021 році 18 публічних закупівель на загальну суму 342 000 000 грн за ідентифікаторами системи «Прозорро»: UA-2021-12-06-017696-c, UA-2021-12-06-017572-c, UA-2021-08-20-011225-a, UA-2021-08-14-000011-a, UA-2021-12-06-017650-c, UA-2021-12-06-017450-c, UA-2021-08-18-011210-a, UA-2021-08-10-012727-а, UA-2021-12-06-017591-c, UA-2021-08-20-011229-a, UA-2021-08-14-000014-a, UA-2021-08-10-012725-а, UA-2021-08-20-011221-a, UA-2021-08-10-012659-a, UA-2021-08-14-000013-a, UA-2021-08-10-012724-a, UA-2021-08-14-000010-a, UA-2021-08-18-011149-a.

Встановлено, що постачальником за усіма даними закупівлями є ТОВ «Автоспецпром» (ЄДРПОУ 38183310).Так, за укладеними договорами у період з 17 по 28 вересня 2021 року, строк поставки передбачався до 15.12.2021.

За договорами укладеними 28.12.2021 - строк поставки встановлено до 28.12.2021.

Визначені строки вказують на не реальність здійснення поставок у визначений договорами термін, що у свою чергу вказує на змову, схемну перевагу при визначенні переможця, унеможлививши прийняття участі іншими учасниками та корупційні ризики у діях замовника та постачальника. При цьому, замовником відразу здійснено 100 % передоплату за основними договорами, в яких також установлено відповідальність за порушення строку поставки товару у вигляді штрафних санкцій (пеня та штраф), дія яких не призупиняється через обставини непереборної сили та не є підставами звільнення від відповідальності.

В подальшому до вказаних вище договорів та до теперішнього часу укладались Додаткові угоди на продовження строків постачання автомобілів швидкої медичної допомоги, не застосовуючи пеню та штрафні санкції.

Також ДП «Медичні закупівлі України» повідомило, що по 4 договорам на суму 211,7 млн. грн. поставки здійснені у повному обсязі, а по семи договорам 20.01.2023, у восьмий раз укладено додаткові угоди на продовження терміну дії до 28.04.2023 без застосування передбачених штрафних санкцій та пені. Тобто загальна залишкова сума за не виконаними договорами за даними замовника (без документального підтвердження) складає 557,1 млн. грн.

Вказані факти вказують на зловживання посадовими особами ДП «Медзакупівлі України» своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

В то й же час, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я, затвердженого Постановою КМУ від 09.03.2021 № 339 Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» є Міністерство охорони здоров`я. Крім того, останнє, як головний розпорядник бюджетних коштів забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до законодавства.

Відповідно до зібраних у кримінальному провадженні матеріалів встановлено, шо фактичним власником ТОВ «Автоспецпром» (код ЄДРПОУ 38183310) є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, встановлено що ОСОБА_6 , має службовий кабінет в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ІНФОРМАЦІЯ_2) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює свою діяльність.

16.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва працівниками поліції проведено обшук житла за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_7 , де, поза межами ухвали, виявлено та вилучено 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн.

Крім того, 16.03.2023, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва працівниками поліції проведено обшук нежитлового приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого, поза межами ухвали, вилучено відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046), який містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

16.03.2023 вищевказані вилучені речі та гроші визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є підстави вважати, що вилучене містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, було об`єктом кримінально протиправних дій, або, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, що тимчасово вилученні 16.03.2023, а також попередження відчуження, зникнення, втрати або пошкодження вищезазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим, при цьому зазначив, що відеореєстратор не може містити у собі відомостей щодо проведення публічних закупівель, а вилучені грошові кошти мають законне походження та не являються набутими кримінально-протиправним шляхом.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора та представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання, письмові заперечення та долучені до нього матеріали, приходить до наступного.

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (запис №1 в ЄРДР від 21.03.2020), ч. 2 ст. 364 (запис №2 в ЄРДР від 21.03.2020), ч.2 ст. 364 (запис №3 в ЄРДР від 30.12.2020), ч. 5 ст. 191 (запис №4 в ЄРДР від 03.02.2022), ч. 2 ст. 364 (запис №5 в ЄРДР від 03.02.2022) КК України.

Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, прокурором хоч і зазначено мету арешту, однак не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Постанова слідчого про визнання вказаного майна речовим доказом не мотивована, є формальною, слідчий не вказав у своєму рішенні, за якими саме ознаками майно та грошові кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що відеореєстратор містить будь-які відомості, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також, матеріали клопотання не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що грошові кошти є предметом описаних кримінально-протиправних дій.

При цьому, подані заперечення представника власника майна та долучені до нього матеріали свідчать про легальність та співрозмірність вилучених коштів доходам ОСОБА_6 , а досліджувана стороною обвинувачення кримінально-правова формула діяння співвідноситься із диспозицією статті 364 КК України та полягає у не надходженні коштів через не застосування штрафних санкцій та пені.

Одночасно, прокурором не доведено те, що відеореєстратор та грошові кошти, відповідають критеріям зазначеним у статті 98, частині другій статті 167 цього Кодексу, зокрема забезпечать виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на відеореєстратор ZetPro (S/n:210235T6G318C000046) та на грошові кошти у сумі 50 000 доларів США, 363 155 Євро, 183 200 російських рублів та 30 000 грн., значення яких як речового доказу у даному кримінальному провадженні не доведене.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Офісу генерального прокурора ОСОБА_5 , внесеного в рамках кримінального провадження №12020000000000301 від 21.03.2020, про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя : ОСОБА_1