Рішення № 10997393, 25.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2010 р. Справа № 45/190-10

вх. № 5566/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Резник Т.О., доручення від 29.06.2010 р., після перерви не з'явився

відповідач - Бистрік О.В., доручення від 25.01.2010 р.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Спец-Контакт", м. Донецьк

до ТОВ "Укрінвест 3000", м.Харків

про стягнення 75812,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 75075,00 грн. та суму відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 737,90 грн. мотивуючи тим, що позивач за договором поставки № 112 від 01 серпня 2008 року за рахунком відповідача № Укр-0518 від 02.03.2010 р. на суму 163800 грн. сплатив відповідачу кошти в розмірі 75075 грн., проте відповідач після отримання коштів продукцію позивачу не надав. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 23 червня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/190-10 розгляд справи було призначено на 06 липня 2010 року.

В судове засідання 06 липня 2010 року позивач з'явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду довідку про банківські рахунки позивача.

Відповідач в призначене засідання суду не з'явився, відзив на позов та витребувані судом докази по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 06 липня 2010 року розгляд справи було відкладено на 19 серпня 2010 р.

В засідання суду 19 серпня 2010 року сторони з'явились. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечує, про що надав суду відзив на позовну заяву. Відповідач зокрема посилається на те, що ним дійсно було виставлено позивачу рахунок, проте за № У-0518 від 02 березня 2010 р. на суму 75075 грн., проте позивач отримувати продукцію відмовився.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в засіданні суду 19 серпня 2010 року було оголошено перерву до 25 серпня 2010 року.

25 серпня 2010 року після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач в засідання суду 25 серпня 2010 р. не з'явився.

Відповідач в засіданні суду підтримує свої заперечення щодо позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

01 серпня 2008 року між сторонам було укладено договір поставки № 112 за умовами якого відповідач зобов’язався поставити партіями у власність позивачу текстильну продукцію в асортименті; конкретні умови щодо ціни, асортименту і кількості кожної партії вказуються в розхідних накладних, які є невід'ємними частинами договору, а позивач зобов’язався приймати продукцію і сплачувати її вартість згідно умов договору. Поставка продукції відповідачем відбувається за замовленнями позивача. Умови оплати кожної окремої партії продукції обумовлюється сторонами індивідуально та фіксуються в розхідній накладній; датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок відповідача вказана в розхідній накладній, при цьому позивач в будь-якому випадку провадить оплату вартості продукції на протязі 30 календарних днів з моменту її (продукції) отримання.

Сторонами порушено умови договору. Так, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № Укр-0518 від 02 березня 2010 року на суму 163 800,00 грн. (артикул: С 34 БЮ; товар: ткань костюмна "Шахтар" сіра; одиниця: тис. м.п.; кількість: 6.0000; ціна без ПДВ: 22750.00; ціна з ПДВ: 27,300.00).

Вказаний рахунок було частково оплачено позивачем 19 березня 2010 року на суму 75075 грн., про що свідчить копія банківської виписки, призначення платежу: передплата за тканину Шахтар згідно рах. Укр-0518 від 02.03.2010 р.

26 березня 2010 року позивач звернувся до відповідача із вимогою щодо повідомлення про дату поставки продукції за рахунком № Укр-0518 від 02.03.2010 р. Відповідач у відповіді на вимогу позивача вказав про можливість відвантаження продукції у будь-який час згідно письмового замовлення позивача, при цьому вказав, що підставою відвантаження є рахунок № У-0518 від 02.03.2010 р. (артикул: С 34 БЮ с.; товар: ткань костюмна "Шахтар" сіра; одиниця: тис. м.п.; кількість: 0.2750; ціна без ПДВ: 227,500.00; ціна з ПДВ: 273,000.00).

Заявою від 07 квітня 2010 р. позивач вказав відповідачу про готовність прийняття продукції в кількості 2750 м.п., сплаченої позивачем за рахунок № Укр-0518 від 02.03.2010 р.

У зв’язку із розбіжностями між сторонами щодо продукції 09 квітня 2010 року вона не була отримана позивачем.

26 квітня 2010 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення сплачених коштів передплати впродовж 7 календарних днів.

05 травня 2010 року та 17 травня 2010 року відповідачем було складено претензію та лист позивачу із вимогою про отримання товару останнім.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов’язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини, що склались між сторонами, за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та регулюються зокрема главою 54 ЦК України.

Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач кошти у якості передплати від позивача отримав, проте продукцію позивачеві не передав, внаслідок чого позивач вимагає повернення на його користь сплаченої суми.

Суд критично ставиться до тверджень відповідач щодо того, що ним було виставлено позивачу інший рахунок виходячи з того, що рахунок № У-0518 від 02.03.2010 р., на який посилається відповідач, був ним направлений на адресу позивача та одержаний позивачем 08 квітня 2010 року. При цьому, як свідчать матеріали справи, рахунок на оплату було одержано позивачем 18 березня 2010 року та сплачено 19 березня 2010 року. Відповідач одержав кошти від позивача 19 березня 2010 року (тобто до 08 квітня 2010 р. - дата отримання рахунку У-0518 позивачем), жодного листування щодо даного платежу не здійснював, як і не висував своїх корегувань щодо невідповідності рахунків (обсягу, вартості продукції), продукцію (частину продукції) на сплачену суму в розмірі 75075 грн. позивачу не передав.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги позивача щодо повернення сплаченої суми передплати в розмірі 75075 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також пред’явлено стягнення 737,90 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти, відповідно до ст. 536 ЦК України, від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на те, що умовами договору не передбачено сплату позивачем суми передплати (оплата, згідно п. 3.4 договору, на протязі 30 календарних днів з моменту отримання продукції), як і не передбачено розмір процентів за користування коштами, суд вважає за необхідне в позовних вимогах щодо стягнення 737,90 грн. позивачу відмовити.

Згідно ст. ст. 44,49 ГПК України судові витрати в розмірі 750,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Укрінвест 3000", 61157, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 167 (в тому числі з р/р 26003000092069 в АБ Факторіал Банк, МФО 351715, код ЗКПО 35971841) на користь ТОВ "Спец-Контакт", 83086, м. Донецьк, вул. Первомайська, 24/1 (рах. 26000048457101 в ПАБ "Брокбізнесбанк" м. Донецьк, МФО 335678, код ЗКПО 32019384) 75075 грн. коштів, 750,75 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повне рішення по справі № 45/190-10 складено та підписано 27 серпня 2010 року.