Постанова № 109971768, 03.04.2023, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Справа № 285/6099/21

провадження № 1-кс/0285/359/23

03 квітня 2023 року м. Звягель

Слідча суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,

клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

про арешт майна

по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021062240000062 від 16.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.365-2 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_4 - частку статутного капіталу СТОВ Дуга в розмірі 728,2 грн., частку статутного капіталу ТОВ Бауєр в розмірі 1000 грн., частку статутного капіталу СТОВ Агро-Інвал в розмірі 30000 грн., частку статутного капіталу СВК Недашківський в розмірі 212,5 грн. (далі-Частки статутного капіталу), шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні СВ Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №42021062240000062від 16.11.2021за ознакамикримінальних правопорушень передбачених, ч.5 ст.191, ч.3 ст.365-2 КК України.

Згідно матеріалів провадження, службові особи ПСП «Березники», ТОВ «Дуга», ПСП «Зоря», ПОСП «Долина», ПОСП «Киянське» та ПОСП «Новий Шлях», за попередньою змовою між собою та державними реєстраторами, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволоділи земельними ділянками лісового фонду та сільськогосподарського призначення загальною площею понад 1725 га, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам.

В ході досудового розслідування було встановлено, що директор СТОВ Дуга ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа чужим майном земельними ділянками комунальної власності лісогосподарського та сільськогосподарського призначення загальною площею 63,2708 га, вартістю 2 575 200 грн., що є особливо великим розміром.

29.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Санкція частини 5 статті 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до трьох років з конфіскацією майна.

З метою запобігання можливого приховування, перетворення, відчуження указаного майна, та з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на Частки статутного капіталу.

Прокурор надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_4 та її захисник за клопотанням сторони кримінального провадження (органу слідства), не повідомлялись про розгляд справи на підставі ч.2 ст.163 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Арешт майна це тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ст.170 КПК). Він є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких допускається лише у випадку, коли слідчий, прокурор доведе наявність трьох необхідних складових, а саме, що 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема конфіскації майна як виду покарання або заходу крмінально-правового характеру щодо юридичної особи.

В клопотанні прокурор наводить підставу застосування арешту Часток статутного капіталу - те, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна як покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за злочин, за ознаками вчинення якого повідомлено про підозру власника майна ОСОБА_4 .

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру від 21.12.2022 встановлено, що ОСОБА_4 володіє частками статутного капіталу, а саме: СТОВ Дуга в розмірі 728,2 грн., частку статутного капіталу ТОВ Бауєр в розмірі 1000 грн., частку статутного капіталу СТОВ Агро-Інвал в розмірі 30000 грн., частку статутного капіталу СВК Недашківський в розмірі 212,5 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як убачається з наданих матеріалів клопотання 29.03.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими в особливо великих розмірах.

Враховуючи, що санкція ч.5 ст.191 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині конфіскації майна, а також враховуючи, що незабезпечення схоронності вищевказаного майна підозрюваної ОСОБА_4 може призвести до приховування, перетворення, відчуження указаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 98, 170-174, 309 КПК України, - слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: частку статутного капіталу СТОВ Дуга (код ЄДРПОУ 00448539) в розмірі 728,2 грн.; частку статутного капіталу ТОВ Бауєр (код ЄДРПОУ 38318931) в розмірі 1000 грн.; частку статутного капіталу СТОВ Агро-Інвал (код ЄДРПОУ 41444434) в розмірі 30000 грн.; частку статутного капіталу СВК Недашківський (код ЄДРПОУ 30878939) в розмірі 212,5 грн., шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження вказаним майном.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження-судом.

Слідча суддя ОСОБА_1