Рішення № 109968341, 31.03.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18083/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, в якій просить:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом №22586/15-2022 від 11 серпня 2022 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 (другої) групи, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходження служби в органах внутрішніх справ.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. Вказана норма цього Порядку не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги, залежно від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку №850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.

Ухвалою від 20.12.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі та залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що МВС 08.08.2022 було затверджено висновок про відмову в призначені одноразової грошової допомоги, оскільки матеріали позивача не відповідають вимогам пункту 4 Порядку №850. Пунктом 4 Порядку № 850 передбачено, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступенем втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням МСЕК вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Звертає увагу суду, що дана норма закону передбачає можливість додаткової компенсації різниці між розмірами первинної та вторинної грошової допомоги, а не є дискримінаційною чи такою, що суперечить положенням законодавства. Враховуючи, що з моменту первинного огляду МСЕК позивача пройшло більше 2 років, МВС України не вбачає законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надало письмові пояснення. Позовні вимоги вважає безпідставними. Зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №380/1049/22 надіслало пакет документів наданих позивачем на адресу МВС України. За результатами опрацювання наданих матеріалів МВС України виявило у них ряд недоліків, що на їх думку унеможливило прийняття рішення з дотриманням вимог та умов встановлених Порядком №850.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом від 31.10.2005 №615 відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ.

Наказом від 17.11.2005 №644 о/с частково внесені зміни в наказ №615 від 31.10.2005 та звільнено ОСОБА_1 у відставку за п. 65 «б» (через хворобу), з 01.11.2005.

Згідно з свідоцтвом про хворобу від 16.11.2005 №525 позивачу встановлено діагноз захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за сукупністю захворювань визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.

Первинний статус особи з інвалідністю 3 групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків набуто 21.11.2005.

Відповідно до довідки до акту огляду обласної МСЕК №3 серії 12 ААБ №330341 від 19.12.2019 ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності внаслідок травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №012018 від 28.10.2020, ОСОБА_1 встановлено 70% ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

ОСОБА_1 згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.12.2019, є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Позивач 23.02.2021 звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено 2-гу групу інвалідності, захворювання пов`язане із травмою при виконанні службових обов`язків.

До заяви (рапорта) подав: оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) серії 12 ААА №012018 від 28.10.2020; завірену обласною МСЕК №3 копію довідки до акта огляду медико-соціальною комісією серії 12 ААБ №330341 від 19.12.2019; завірену медичною (військово-лікарською) комісією ДУ ТМО МВС по Львівській області копію свідоцтва про хворобу №525 від 16.11.2005; завірену ГУ МВС України у Львівській області копію висновку по матеріалах службової перевірки від 24.10.2005; завірену ГУ МВС України у Львівській області копію акта розслідування нещасного випадку форми Н-5; завірену ГУ МВС України у Львівській області копію акта №23 про нещасний випадок форми Н-1, оригінал довідки №1389 від 20.10.2020 НАСК «ОРАНТА», картку реквізитів для проведення операцій поповнення карткового рахунку, копію паспорта, копію витягу з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, копію довідки, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб.

10.03.2021 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області листом №36 за результатом розгляду вказаної заяви повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки після первинного огляду медико-соціальної експертної комісії пройшло більше 2 років, а також у зв`язку з відсутністю у поданих матеріалах необхідного переліку документів, передбаченого пунктом 7 Порядку, законодавчих підстав для підготовки висновку щодо виплати грошової допомоги немає.

Позивач вважаючи, що вказані дії відповідача порушують його права та інтереси, звернувся з позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у справі №380/3830/21 позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення матеріалів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850; зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області сформувати та подати до Міністерства внутрішніх справ України, висновок щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до постанови КМ України від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням йому інвалідності 2 (другої) групи.

На виконання вище вказаного рішення суду документи позивача були скеровані до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги. Листом від 03.11.2021 №50213/15-2021 МВС України матеріали повернуто на адресу ліквідаційної комісії МВС України у Львівській області на доопрацювання. Вказаним листом повідомлено позивача про те, що за результатами розгляду долучених до матеріалів актів за формою Н-5* від 09.02.2021 та Н-1* №23 від 09.02.2021 виявлено порушення вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346. У зв`язку з цим Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України Ліквідаційній комісії ГУ МВС України у Львівській області листом від 02.11.2021 №49928/21-2021 надіслано вимогу щодо скасування вищезазначених актів. Отже, перевірка надісланих матеріалів на дотримання умов та вимог пункту 14 Порядку можлива за умови відповідності матеріалів розслідування нещасного випадку вимогам Наказу. Наявність зазначених вище невідповідностей надісланих матеріалів вимогам Порядку та Наказу унеможливила прийняття рішення за ними. Враховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повертаються на доопрацювання.

Зазначені факти послужили підставою для повернення матеріалів позивача без прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності.

Позивач вважаючи, що вказані дії відповідача порушують його права та інтереси, звернувся з позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2022 у справі №380/1049/22 позов ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків; зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків в органах внутрішніх справ відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку №850 та прийняти рішення.

На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 скерував до Міністерства внутрішніх справ України документи для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Листом №22586/1502022 від 11 серпня 2022 року Міністерство внутрішніх справ України відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови вказано подання невідповідної частини довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності (у відсотках) за формою 158/о, а саме не надано частину яка видається страхувальнику; порушення вимог при складанні актів за формою Н-5* від 09 лютого 2021 року та Н-1 * №23 від 09 лютого 2021 року. Окрім цього, підставою для відмови слугувала установлення позивачу 2 групи інвалідності в період понад два роки з дати встановлення третьої групи інвалідності.

Вважаючи вказану відмову протиправною ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами ст. 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Пункт 5 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» визнано таким, що втратив чинність.

При цьому, за змістом п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначений Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року, яка набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

Згідно з п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпункт 2 п. 3 Порядку №850 передбачає, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності І групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пункт 7 Порядку №850 передбачає, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в п.6 або 7 Порядку №850, висновок щодо виплати грошової допомоги (п. 8 Порядку №850).

Відповідно до п. 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 Порядку №850 документів приймає рішення про призначення або, у випадках передбачених п. 14 Порядку №850. про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Згідно з пунктом 14 Порядку №850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

З оскарженої відмови суд встановив, що відмовляючи у виплаті одноразової грошової допомоги відповідач не покликається на жодну з обставин, передбачених пунктом 14 Порядку.

Суд у даному випадку погоджується доводами позивача, що підстави, передбачені пунктом 14 Порядку є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Своєю чергою пункт 3 Порядку №850 від 21.10.2015 встановлює підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги:

- загибель (смерть) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов`язків;

- установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці

- після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ;

- часткова втрата працездатності працівником міліції без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків.

Зазначені підстави визначені як самостійні та надають право на отримання одноразової грошової допомоги при настанні хоча б однієї з них.

З аналізу вказаних норм висновується, що право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з установленням працівникові міліції інвалідності не обмежено у часі, натомість визначальним є наявність причинно-наслідкового зв`язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ.

Відповідності до довідки до акта огляду МСЕК серії 12ААБ №330341 позивачу встановлено 2 групу інвалідності внаслідок травми, що пов`язана із виконанням службових обов`язків.

Обґрунтовуючи свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги відповідач покликається на те, що встановлення заявникові 2 групи інвалідності відбулось в період понад два роки від дати встановлення йому 3 групи інвалідності, що суперечить положенням пункту 4 Порядку. З даного приводу суд враховує наступне.

Відповідач вказує, що пунктом 4 Порядку передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступені втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно рішення медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з врахуванням раніше виплаченої суми.

Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку №850. Тобто, заявлена норма цього Порядку не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Не містить цей пункт Порядку і застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу двохрічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності. Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку №850, і підстави на яку покликається відповідач вказана норма не містить.

З огляду на викладене позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію», що не суперечить приписам Порядку №850.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.10.2018 у справі №369/13187/17, від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 24.10.2019 у справі №817/713/16.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає, що відмова відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги позивача викладена у листі є протиправною.

Суд зауважує, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучено копію частини довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках) за формою №158/о.

При обранні способу відновлення права позивача суд враховує наступне.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (див. рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002).

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідачем не доведено вході розгляду справи правомірності відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, і підстави для такої відмови відсутні, суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Отже оскільки суд виснував, що позивач має право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності яка виникла у зв`язку із проходженням ним служби, то для належного відновлення порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням інвалідності 2 (другої) групи, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходження служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий ним про поданні позову не сплачувався, підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача немає.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77,139, 242-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , викладену в листі №22586/15-2022 від 11.08.2022.

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (ЄДРПОУ 00032684) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходження служби в органах внутрішніх справ.

4. Судовий збір не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.