Рішення № 109965752, 03.04.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2023 р. Справа № 120/1526/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, (далі відповідач1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі-відповідач 2), у якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо не призначенні пенсії як державному службовцю по інвалідності з 27.01.2023 року ОСОБА_1 на підставі даних довідок від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, а також про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах віднесених до категорій посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенси відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 60% від суми заробітної плати в редакції, чинній на момент призначення з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити пенсію та виплачувати як державному службовцю по інвалідності з 27.01.2023 ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ на підставі даних довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу, в розмірі 60% від заробітку, зазначеного в даних довідках, в редакції, чинній на момент призначення з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 023830013597 від 01.02.2023 про відмову ОСОБА_1 в переході з пенсії по інвалідності, розрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу № 889-VII, який набрав чинності 01 травня 2016 року, з врахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

15.03.2023 представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі-відповідач 2) подав відзив на позовну заяву, у якому вказав, що 22.03.2021 ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV. 27.01.2023 ОСОБА_1 , звернулася із заявою про переведення на пенсію по інвалідності по Закону України «Про державну службу».

Відповідач 2 наголошує, що Законом №889 не передбачено призначення пенсій по інвалідності. Обов`язковою умовою призначення пенсії відповідно до п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889 є наявність необхідного стажу роботи та досягнення пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058.

Відповідач 2 зазначає, що ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону №1058, та, в той же час, призначення пенсій по інвалідності Законом №889 не передбачено, у зв`язку з чим на думку Головного управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято правомірне та обгрунтоване рішення № 023830013597 від 01.02.2023 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності по Закону України «Про державну службу».

Щодо позовних вимог позивача стосовно визначення розміру пенсії відповідно до наданих довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.01.2023 №0200-0602-8/7417 (посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років), а також листа від 25.01.2023 №0200-0602-8/7417, відповідач 2 вказує, що інформаційний лист про інші виплати № 0200-0602-8/7417 від 25.01.2023, що виданий ОСОБА_1 (надбавка за інтенсивність, премія, індексація) не є довідкою про середні розміри виплат за відповідною посадою (не відповідає формі, що визначена Постановою №1-3), а також порушує вимоги Постанови №622, оскільки станом на 01.05.2016 у позивачки не було стажу роботи на посадах державної служби 20 років.

За таких обставин, відповідач вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Також разом з відзивом відповідач 2 подав клопотання, у якому просить розгляд справи здійснювати з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, у зв`язку зі складністю справи, а також з метою з`ясування всіх обставин справи та ухвалення законного та обгрунтованого рішення.

Ухвалою суду від 15.03.2023 в задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

15.03.2023 надійшов відзив від відповідача 1 аналогічний за змістом відзиву відповідача 2.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 22.03.2021 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 01.06.2022 та довідкою МСЕК від 23.02.2022.

27.01.2023 позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу № 889-VII, який набрав чинності 01 травня 2016 року, з врахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417.

Зазначена заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За наслідками розгляду заяви позивача, Відділом обслуговування громадян № 3 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 09.02.2023 було повідомлено позивача про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було прийнято рішення № 023830013597 від 01.02.2023 про відмову у переході з пенсії по інвалідності, розрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу № 889-VII, з врахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417.

Зокрема у вказаному рішенні № 023830013597 від 01.02.2023 зазначено, що після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII.

Згідно з пунктом 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 мають особи, які на день набрання чинності Законом № 889 (на 01.05.2016 року) :

займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723 та актами Кабінету Міністрів України;

мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Пенсії відповідно до Закону № 889 у порядку, визначеному для осіб, які мають стаж роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців призначаються у разі:

досягнення пенсійного віку;

наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, жінок 30 років;

не призначення пенсії відповідно до Закону № 3723.

Всі визначені умови повинні бути дотримані одночасно.

Призначення пенсії по інвалідності Законом № 889 не передбачено.

У довідці Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області від 23.01.2023 № 0200-0602-8/7102 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідково повідомлено, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за грудень 2022 на посаді головного спеціаліста в Головному управлінні становили 25 073,27 грн., включаючи: надбавку за інтенсивність праці 22787,04 грн., надбавку за виконання особливо важливої роботи 0 грн., надбавку за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю 4,06 грн., виплату за додаткове навантаження, премія місячна 1740 грн., інші виплати 0 грн., індексацію 542,17 грн.

Позивач вважає вказане рішення відповідача 2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках. Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VIII.

Відповідно до п. 2 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч.9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…).

Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п`яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв`язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).

Судом установлено, що трудовий стаж позивачки на державній службі становить 18 років 6 місяців 16 днів, вона є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК серія12ААГ № 021105, виданої 23.02.2022.

Згідно наказу №29-0 від 12.01.2023 ОСОБА_1 звільнено з державної служби з 25.01.2023.

Таким чином, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 18 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивачка має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) від 13.02.20019.

Стосовно аргументів відповідачів, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 60 років), стаж державного службовця і страховий стаж.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб`єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для позивачки тлумаченню законодавства України.

Щодо стосується обчислення розміру пенсії державного службовця, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 1 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входять:

основна заробітна плата як - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці [норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки]. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок [окладів] і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

додаткова заробітна плата як - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Аналогічні положення містяться й в підпунктах 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2.2. Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 році за № 114/8713 (далі - Інструкція № 5), де вказано, що до складу фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування; суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників.

Відповідно до підпунктів 2.3.2 та 2.3.3 пункту 2.3 Інструкції № 5 до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат входять: винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов`язків.

Згідно із ч. 1 статті 66 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати, доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до пункту 1 статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Тобто, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 березня 2019 року у справі №712/14740/16-а, у постанові від 14.08.2018 року у справі № 468/1212/16-а, у постанові від 14.08.2018 року у справі № 127/15400/17, у постанові від 13.11.2018 року у справі № 415/6846/16-а, у постанові від 23.11.2018 року у справі №638/981/17, у постанові від 23.11.2018 року у справі №184/157/17 та у постанові від 02.04.2019 у справі № 570/4196/16-а.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що пенсія позивачу повинна обчислюватись згідно довідки, яка видана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417, а також з врахуванням надбавок, премії та інших виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що відображені у листі Головного управління ПФУ в Вінницькій області від 25.01.2023.

З метою ефективного захисту порушених прав особи суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення та зобов`язати відповідача 1 вчинити дії з метою призначення (переведення) позивача на отримання пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ Про державну службу, провівши перерахунок та виплату недоплачених коштів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і відповідних витрат не поніс, питання про їх розподіл не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії як державному службовцю по інвалідності з 27.01.2023 року ОСОБА_1 на підставі даних довідки від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, а також з врахуванням надбавок, премії та інших виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що відображені у листі Головного управління ПФУ в Вінницькій області від 25.01.2023 в розмірі 60% від суми заробітної плати, шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати пенсію як державному службовцю по інвалідності з 27.01.2023 ОСОБА_1 відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ на підставі даних довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 25.01.2023 № 0200-0602-8/7417 (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та з врахуванням надбавок, премії та інших виплат з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що відображені у листі Головного управління ПФУ в Вінницькій області від 25.01.2023 в розмірі 60% від суми заробітної плати, шляхом переведення з пенсії, призначеної згідно Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

відповідач1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21050)

відповідач2: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350, вул. Герцена, буд. 10, м. Вінниця, 29000)

Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.04.2023.

СуддяШаповалова Тетяна Михайлівна