Ухвала суду № 109963825, 31.03.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/2111/23

Провадження № 1-кс/229/346/2023

У Х В А Л А

іменем України

31 березня 2023 року м.Дружківка

Слідчий суддя Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград -Волинський, Житомирської області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, утриманців не маючого, старшого бойового медика першої самохідної артилерійської батареї другого самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерийської групи військової частини НОМЕР_1 , проживаючого та зареєстрованого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000543 від 29.03.2023 року,

В С Т А Н О В И В:

до суду надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60днів стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації АДРЕСА_2 .

Обгрунтовує клопотання таким. Слідчим відділенням Бахмутського відділу ГУ НП в Донецькій області під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023052150000543 від 29 березня 2023року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що сержант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом і проходячи її на посаді старшого бойового медика першої самохідної артилерійської батареї другого самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерийської групи військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокується у АДРЕСА_3 , 29 березня 2023року, приблизно о 20год 20хв, перебував у приміщенні домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 , разом з військовослужбовцем ОСОБА_7 .. Між ними на грунті неузгодженості щодо правильного виконання службових обов"язків, виникла словесна сварка.

Після чого, приблизно о 21 год , перебуваючи в коридорі вказаного будинку, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , внаслідок словесної сварки, в ході якої вони обопільно на адресу один одного висловлювалися нецензурною лайкою, ОСОБА_5 , діючи умисно, з мотивів помсти за неналежну, як на його думку, поведінку з боку ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, не витримавши образ з боку ОСОБА_7 , в правій руці тримаючи ніж, маючи намір на заподіння тілесних ушкоджень останньому, без мети умисного вбивства, наніс йому один удар в область лівої бічної частини живота, чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого поранення в області селезінки.

29 березня 2023року сержанта ОСОБА_5 затримано в порядку ст.ст. 207,208 КПК України.

29 березня 2023року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, тобто в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події, допитом потерпілого, допитами свідків, протоколом слідчих експериментів та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так, в обгрунтування застосування запобіжного заходу, щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам :

-переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

-незаконно впливати на свідків у цьому провадженні ;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов"язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного , пов"язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, на підставах викладених в ньому, просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні пояснив, що у підозрі, яку йому повідомили, він визнає свою вину частково. Він не завдавав умисно потерпілому поранення. Потерпілий перший став наносити йому удари, під час цієї штовханими ніж, який був у нього в руках, міг розкритися. Ніж фіксатора не має та розкривається від руху руки. Це невеличкий побутовий ніж, яким він користувався в побуті. Він одразу надав потерпілому медичну допомогу. Раніше він не судимий. До призову на службу, він був керівником підприємства. Ніякого наміру впливати на свідків, ухилятися від суду, чи перешкоджати слідству, він не має. Просить застосувати до нього особисте зобов"язання.

Захисник ОСОБА_4 також просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора, і просить застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання. Вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і ризики мають бути доведеними. А прокурор в судовому засіданні лише перерахував такі ризики і нічим їх не довів. Повідомлення про підозру не відповідає вимогам КПК, оскільки зміст підозри не відповідає фактичним обставинам. Існують протиріччя показів потерпілого, який спочатку сказав, що він впав невдало на ніж, який був у руках Покуси, але потім змінив свої покази , та сказав, що його вдарив підозрюваний. Механізм нанесення тілесних ушкоджень у підозрі не зазначений, а отже слідством не встановлений.

Покусу допитують 29 березня 2023р, як підозрюваного, раніше, ніж йому пред"явили підозру 30 березня 2023року. Вважає, що дії підозрюваного мають бути перекваліковані на ст. 128 КК України, оскільки це була необережність. Умислу завдавати тілесні ушкодження не було. Наявність соціальних зв"язків слідством взагалі не рахується. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, до призову в армію він керував підприємством. Займав відповідальну посаду.

Перевіривши та дослідивши надані матеріали до клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Так, дане кримінальне правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023052150000543 від 29.03.2023 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

30 березня 2023 року ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя перевіряючи обґрунтованість підозри враховує дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та які містяться у долучених матеріалах клопотання, а саме у:

- протоколі огляду місця події від 29.03.2023 року;

- протоколі огляду від 29.03.2023р

- протоколах допиту потерпілого, свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 29 березня 2023року;

- протоколах проведення слідчого експерименту зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 29 березня 2023року.

При цьому вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 не допитувався після пред"явлення йому підозри.

В долучених матеріалах є протокол допиту підозрюваного від 29 березня 2023року, проте підозра повідомлялася ОСОБА_5 30 березня 2023року.

Згідно п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки в сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, а тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення.

Проте дії сержанта ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, водночас до клопотання не надано жодного медичного документу, який би підтверджував які саме тілесні ушкодження завдані потерпілому ОСОБА_13 , та чи є вони такими, що небезпечні для життя момент заподіяння.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,зокрема: тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,винуватим укримінальному правопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється; міцність соціальнихзв`язків підозрюваного; наявність упідозрюваного постійногомісця роботиабо навчання; репутаціюпідозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного , а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Оскільки матеріалами клопотання не доведена тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суд позбавлений можливості при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу врахувати тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні.

У ході розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя не погоджується з органом досудового розслідування щодо наявності ризиків передбачених п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, обгрунтованого можливістю втечі підозрюваного, що утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 та ч.4 ст. 408 КК України. Підозрюваний є військовослужбовцем, виїзд таких осіб за кордон України є заборонений. Вірогідність втечі підозрюваного на тимчасово окуповану територію України, на думку слідчого судді , взагалі відсутня. Органом досудового розслідування не було надано жодного переконливого доказу щодо існування зазначеного ризику.

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду сторона обвинувачення обгрунтовує тим, що ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покараня у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. Проте, як вже зазначено слідчим суддею, матеріалами клопотання не доведена тяжкість злочину.

Сторона обвинувачення не зазначає, які конкретні дії підозрюваного можуть свідчити про його намір переховуватися від слідства , суду.

Тому слідчий суддя не погоджується із існуванням ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/ або суду.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, органом досудового розслідування обгрунтовується тим, що підозрюваний , перебуваючи на волі, з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічіння або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином.

При цьому сторона обвинувачення не обгрунтовує і не підтверджує, яка поведінка підозрюваного, свідчить про його намір вчинити самокалічіння або симулювати хворобу, підробивши документи, та впливати на свідків за допомогою насилля. Сторона обвинувачення зазначає про можливість таких дій підозрюваного з метою не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування, що не є перешкодою кримінальному провадженню іншим чином.

Ні пояснення потерпілого, ні свідків, які долучені до клопотання не свідчать, що з боку підозрюваного, або через довірених осіб, відбувається незаконний на них вплив.

Але, оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та доходить висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, слідчий суддя також враховує ознайомлення підозрюваним ОСОБА_5 з протоколами допиту свідків, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість впливу на останніх. Тому слідчий суддя погоджується із існуванням ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, те що, він раніше не судимий, має постійне зареєстроване місце проживання, його позитивну характеристику за місцем служби, в якій зазначено що він здатний критично оцінювати свої дії, привертати до себе увагу людей та позитивно впливає на них, підтримує високий моральний дух у підрозділі. На критику та зауваження реагує адекватно, стан здоров`я, а також фактичні обставини справи, встановлені станом на день розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Проте, слідчий суддя не може погодитись із тим, що для даного випадку необхідним є застосування тримання під вартою щодо підозрюваного, оскільки клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування та в судовому засіданні стороною обвинувачення не було надано відповідних доказів, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

А тому, на думку слідчого судді, більш м`який запобіжний захід, такий як особисте зобов`язання цілком зможе запобігти встановленому ризику.

Слідчий суддя, надавши оцінку поясненням учасників судового засідання та проаналізувавши матеріали, що містяться разом з клопотанням, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, часткове визнання своєї вини, недоведеність ризиків, передбачених п.п. 1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які, прокурор посилається у своєму клопотанні, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, характеристику, стан здоров`я, його соціальні зв`язки, наявності постійного зареєстрованого місця проживання, відсутність судимості, приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає, а для підозрюваного достатнім буде застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись, ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволенні клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Клопотання захисника про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 особистого зобов"язання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання застосувати на два місяці, а саме з 31.03.2023 року по 31.05.2023 року включно.

Покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду, за викликом до слідчого Бахмутського РВП ГУНП України в Донецькій області та прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони;

-не покидати територію м. Звягель (колишній Новоград -Волинський), без дозволу слідчого, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з території України;

-не відвідувати місця громадського харчування, бари, кафе, ресторани.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала, щодо застосування запобіжного заходу, підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 03.04.2023р.

Слідчий суддя: ОСОБА_1