Рішення № 10996234, 31.08.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2010 р. Справа № 19/74

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" вул.Хмельницького,109, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

до відповідача Приватної фірми "Софія" вул.Липова,11, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400

про стягнення заборгованості в сумі 225 911,54 грн.

Представники:

Від позивача: адвокат Романюк А.Б., (довіреність № 124 від 27.07.10.)

Від відповідача: не з"явилися.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" звернулось в суд із позовом до приватної фірми "Софія" про стягнення заборгованості в сумі 225911,54 грн. згідно договору поставки №б/н від 01.03.04. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо поставки товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 15.07.10 вих.№13960, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 15877321, яке вручено 29.07.10.

На день розгляду справи в судове засідання 31.08.10. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

З огляду на те, що ухвалами суду явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.03.04. між сторонами даного спору укладено договір поставки №б/н, згідно якого відповідач зобов"язався поставляти та передавати у власність позивачу товар відповідно до специфікації, а позивач в свою чергу зобов"язувався прийняти та оплатити отриманий товар, згідно умов договору.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представника позивача у судовому засіданні фактично поставка товару здійснювалась на умовах передоплати.

Протягом 2004 -2007 років позивач перерахував відповідачу як оплату за товар кошти в сумі 916551,24 грн., в свою чергу відповідач поставив товару на загальну суму 690639,70 грн., що підтверджується актами звірки станом на 04.03.08. та 29.10.09., оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

           В порушення договірних зобов"язань відповідач не поставив товару на суму 225911,54 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №104/08 від 04.03.08. з вимогою поставити товар або повернути кошти. У відповідь на дану претензію відповідач визнав заборгованість у повній сумі та зобов"язався протягом квітня-червня 2010 року погасити заборгованість матеріалами або коштами з розрахункового рахунку, що підтверджується листом директора ПФ "Софія" № 04/25 від 18.03.10.(а.с.15).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення пункту 1.1. договору №б/н від 01.03.04., а також беручи до уваги акт звірки взаєморозрахунків станом на 29.10.09., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками та лист директора ПФ "Софія"№ 04/25 від 18.03.10., заборгованість відповідача перед позивачем становить 225911,54 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов’язання, щодо поставки товару, тому вимоги позивача про стягнення 225911,54 грн. боргу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 121 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 614, 629,693 Цивільного Кодексу України, 193 ГК України, керуючись ст.ст.22, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" до приватної фірми "Софія" про стягнення заборгованості в сумі 225911,54 грн. згідно договору поставки №б/н від 01.03.04. задовольнити.

Стягнути з приватної фірми "Софія" вул. Липова,11, м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400 (код 30593783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" вул. Б. Хмельницького,109, м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (код 32014894)- 225911,54 (двісті двадцять п"ять тисяч дев"ятсот одинадцять гривень п"ятдесят чотири копійки)- заборгованості, а також 2259,12 (дві тисячі двісті п"ятдесят дев"ять гривень дванадцять копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень) витрат за інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            повне рішення підписане 02.09.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 02.09.10