Рішення № 109962247, 14.03.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/2466/22

Провадження № 2/752/2026/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.03.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря Ракоїд Є.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання за нею права власності на 1/3 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що 25 серпня 2009 р. складено відповідний актовий запис №15393 та видано свідоцтво про смерть Відділом реєстрації смерті у м. Києві від 25 серпня 2009 року.

15.08.2020 р. позивач звернулась із заявою до Другої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для оформлення спадщини за законом після померлої матері - ОСОБА_3 , на майно що складається з 1/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа за №61320214.

Документом, що посвідчує право власності померлої на вказану частину нерухомого майна, є: Свідоцтво про право власності на житло, видане Сектором приватизації Московської районної державної адміністрації м. Києва 24 грудня 1993 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 24 грудня 1993 року № НОМЕР_1, зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 30.12.1993 року, і записане у реєстрову книгу за № 7374, в якому зазначено, що квартира двоквартирний будинок, яка (який) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних долях; довідкою № 099/26-281 від 21.10.2003 року, виданою Відділом приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, в якій зазначено, що будинок АДРЕСА_1 є одноквартирним; інформаційною довідкою ПБ-2020 №1193 від 09.09.2020 року, виданою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначено тип об`єкту нерухомості як квартира АДРЕСА_2 ; довідкою про показники об`єкта нерухомого майна ПБ-2020 №1192 від 22.09.2020 року, виданою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначено тип об`єкту нерухомості: житловий будинок; технічним паспортом, виданим КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.08.2020 року, в якому зазначено тип об`єкту нерухомості як будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Інші спадкоємці крім позивача відсутні.

Позивач зазначає, що на момент відкриття спадщини вона з чоловіком були зареєстровані та проживали разом за місцезнаходженням спадкового майна.

Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18.03.2021 року за №1331/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно що складається з 1/3 (однієї третьої) частини квартири АДРЕСА_2 , після смерті матері - ОСОБА_3 , в зв`язку з неможливістю з поданих спадкоємицею документів достовірно встановити тип об`єкту нерухомого майна, що спадкується, у зв`язку з наявними розбіжностями, а саме невідповідністю даних зазначених в правовстановлюючому документі (тип об`єкта -квартира ) та даних, що відображені в документах технічної інвентаризації (тип об`єкта - житловий будинок ) та здійснити державну реєстрацію.

Позивач вказує, що в зв`язку з розбіжностями показників у свідоцтві про право власності та з показниками у технічному паспорті позивач не може зареєструвати квартиру у Єдиному реєстру речових прав на нерухоме майно, для того щоб в подальшому мати право на отримання витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно для розпорядження вищевказаною квартирою, оскільки таке право не визнається відповідачем, що стало підставою звернення з позовом до суду.

На підставі ухвали від 10.05.2022 року Голосіївським районним судом м.Києва було відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для прийняття спадщини.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) просить відмовити у задоволенні позову, оскільки постанова державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори від 18.03.2021 р. відповідає чинному законодавству, за поданими позивачем документами було неможливо встановити достовірно тип об`єкта нерухомого майна, що спадкується, що є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії та відсутністю порушення прав позивача з боку відповідача.

В ході судового розгляду позивач та її представник підтримали позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі, просили його задовольнити, посилаючись на те, що в зв`язку з розбіжностями у документах на квартиру нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину і у інший спосіб право позивача на спадкування не може бути оформленим.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду був повідомлений належним чином, з заявами про відкладення розгляду справи не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 , про що 25 серпня 2009 р. складено відповідний актовий запис №15393 та видано свідоцтво про смерть Відділом реєстрації смерті у м. Києві від 25 серпня 2009 року.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_3 входить 1/3 частина кв. АДРЕСА_2 .

15.08.2020 р. позивач звернулась із заявою до Другої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для оформлення спадщини за законом після померлої матері - ОСОБА_3 , на майно, що складається з 1/3 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим заведена спадкова справа за №61320214.

На підтвердження права власності спадкодавця на зазначене нерухоме майно надано наступні документи: Свідоцтво про право власності на житло, видане Сектором приватизації Московської районної державної адміністрації м. Києва 24 грудня 1993 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 24 грудня 1993 року № НОМЕР_1, зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 30.12.1993 року, і записане у реєстрову книгу за № 7374, в якому зазначено, що квартира в одноквартирному будинок, яка (який) знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних долях; довідкою № 099/26-281 від 21.10.2003 року, виданою Відділом приватизації державного житлового фонду Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, в якій зазначено, що будинок АДРЕСА_1 є одноквартирним; інформаційною довідкою ПБ-2020 №1193 від 09.09.2020 року, виданою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначено тип об`єкту нерухомості як квартира АДРЕСА_2 ; довідкою про показники об`єкта нерухомого майна ПБ-2020 №1192 від 22.09.2020 року, виданою КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначено тип об`єкту нерухомості: житловий будинок; технічним паспортом, виданим КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 26.08.2020 року, в якому зазначено тип об`єкту нерухомості як будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.

Постановою державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кушнір О.Д. від 18.03.2021 року за №1331/02-31 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно що складається з 1/3 (однієї третьої) частини квартири АДРЕСА_2 , після смерті матері - ОСОБА_3 , в зв`язку з неможливістю з поданих спадкоємицею документів достовірно встановити тип об`єкту нерухомого майна, що спадкується, у зв`язку з наявними розбіжностями, а саме невідповідністю даних зазначених в правовстановлюючому документі (тип об`єкта-квартира ) та даних, що відображені в документах технічної інвентаризації (тип об`єкта - житловий будинок ) та здійснити державну реєстрацію.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постіно із спадкодавцм, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Законом встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК України).

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попердньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1269 цього Кодексу.

Звертаючись до суду позивач пред`явила свої вимоги до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Однак, при зверненні до суду позивач не обґрунтовує в чому полягає порушення її прав з боку відповідача.

Представник позивача в ході судового розгляду посилався на те, що саме відповідач не визнає право позивача на спадкування 1/3 частини кв. АДРЕСА_2 , що стало підставою для відмови у видачі Свідоцтва про право на спадщину та реєстрацію права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

А з огляду на викладене, представник позивача наполягав на вимогах саме до визначеного відповідача та просив розглядати справи в межах заявлених вимог.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

В матеріалах спадкової справи наявні відомості про те, що ОСОБА_3 13.03.2001 р. склала заповіт, відповідно до якого заповідала свою 1/3 частку квартири1, в буд. АДРЕСА_3 своєму синові - ОСОБА_6 .

Даних про те, що ОСОБА_6 вступив у визначений законом спосіб у спадщину матеріали справи не містять.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не встановлено.

Отже, належним відповідачем за відсутності відомостей про наявність інших спадкоємців є Територіальна громада м.Києва.

В даному випадку, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) не є належним відповідачем у даному спорі.

Оскільки позов заявлено не до належного відповідача, і позивач не заявив клопотання про його заміну, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд не вбачає визначених законом підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя