Рішення № 109961279, 29.03.2023, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/703/23 Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» (58029, м. Чернівці, вул. Шухевича, 8а, код ЄДРПОУ 14268108)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 11 922,90 грн

представники сторін не з`явились

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство «Газкомплектприлад» (58029, м. Чернівці, вул. Шухевича, 8а, код ЄДРПОУ 14268108) звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 11 922,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем був порушений порядок внесення платежів за користування торговельним місцем та за надані послуги по утримуванню такого торговельного місця в належному стані у відповідності до укладеного Договору №71 від 01.03.2021 року.

Оскільки відповідач продовжував не вносити платежі за користування торговельним місцем та за надані послуги по утримуванню торговельного місця в належному стані у останнього перед позивачем виникла заборгованість за період з 01.03.2021 року по 16.02.2023 року у сумі 11 922,90 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2023 року, справу розподілено судді Ярошенко В.П.

На виконання приписів ч. 6 ст. 176 ГПК України, судом направлено запит до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького, 25), із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .

23 лютого 2023 року за вх. №349 до суду від Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області надійшов лист, з якого слідує, що інформація щодо місця реєстрації запитуваної особи підтверджена.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено перше засідання по справі на 15.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 15.03.2023 року відкладено розгляд справи на 29.03.2023.

Ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27.02.2023 та 15.03.2023 були направлені судом на електронну адресу Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 23, а.с.28).

Відповідач явку належного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи, шляхом надсилання ухвали суду на електронну адресу відповідача.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

У даному випаду судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Також судом враховано висновок Європейського суду з прав людини, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01.03.2021 року між Міським комунальним підприємством «Газкомплектприлад» (надалі - позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач) укладено Договір № 71 (надалі - Договір).

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно пунктів 1.1-1.3 Договору, МКП надає, а користувач приймає в строкове платне користування торговельне місце № 157/160 на території ринку автозапчастин по АДРЕСА_2 для здійснення продажу промтоварів або надання послуг з торгового об`єкту типу КІОСК площею 9,5 м2. Передача торговельного місця, зазначеного в п. 1.1., здійснюється під час підписання цього договору, засвідчується цим договором і не потребує акту приймання-передачі. Передача торговельного місця без згоди МКП іншій особі заборонена.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору, користувач сплачує МКП плату за надання послуги по утриманню торговельного місця в належному стані в сумі 20,90 грн. в день щомісячно до 15 числа поточного місяця в касу ринку або в безготівковому порядку по перерахунку на розрахунковий рахунок МКП відповідно до встановлених рахунків. Плату за послугу з утримання торговельного місця в належному стані підлягає сплаті Користувачем незалежно від результатів провадження господарської діяльності Користувача.

Пунктом 3.3.1 сторонами встановлено, що МКП має право вимагати від користувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати послугу, визначену розділом 2 цього Договору.

Згідно пункту 5.3 Договору, плата за послуги справляється за кожен день торгівлі, крім установленого вихідного дня НЕДІЛІ. При торгівлі у вихідний день плата за послугу справляється за день торгівлі через РРО до початку торгівлі згідно затверджених тарифів.

Пунктом 5.5 Договору унормовано, що ставки плати за послугу можуть змінюватися протягом терміну дії цього договору. Зміна ставок плати за послугу не потребує внесення змін в договір, а оформляється окремим додатком до договору.

Договір складений в 2-х примірниках, які мають однакову силу, вступає в дію з 01.03.2021р. і діє до 01.03.2022 р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (пункт 6.1 Договору).

За твердженням позивача, відповідачем порушений порядок внесення платежів за користування торговим місцем, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість за період з період з 01.03.2021 року по 16.02.2023 року у сумі 11 922,90 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктами 1, 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, а також справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18, у випадку зареєстрованого у встановленому порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її господарські зобов`язання не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Відповідні спори підлягають розгляду у порядку господарського судочинства.

Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників спору, попри припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Установлені судом обставини наявності укладеного договору, свідчать про виникнення між його сторонами майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів ст. ст. 173, 174, 175 ГК України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч. 1 ст. 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до ч. 1 ст. 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір найму (оренди).

Так, за приписами ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: «Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його правильним, тож загальна сума заборгованості за користування торговим місцем та за надані послуги по утримуванню торговельного місця в належному стані за Договором за період з 01.03.2021 року по 16.02.2023 року включно складає 11 922,90 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив відповідачу претензію №105 від 14.09.2022 року стосовно наявної заборгованості у сумі 10 419,10 грн. Однак, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем відповіді від відповідача на означену претензію.

Нездійснення відповідачем оплати рахунків за користуванням торговельним місцем та за надані послуги позивача по утримуванню торговельного місця в належному стані у строки, встановлені пунктом 2.1. Договору, стало підставою для звернення з позовом до суду.

Доказів сплати відповідачем суми боргу до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання, чим порушив умови Договору, а також вищевказані приписи чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 11 922,90 грн. - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України, відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про наявність заборгованості за кредитом, а тим більш доказів, що спростовують такі обставини.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись ст. ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Міського комунального підприємства «Газкомплектприлад» (58029, м. Чернівці, вул. Шухевича, 8а, код ЄДРПОУ 14268108) заборгованість в сумі 11 922,90 грн та компенсацію по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення - 03.04.2023

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/