Рішення № 10996010, 31.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.08.10 р.                     Справа № 6/159                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ц-Л Україна” м.Харків

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 20 416грн. 97коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – Горячєва А.Г. – представник по довіреності №301/53Д від 11.09.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ц-Л Україна” м.Харків, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 20116грн. 06коп., 3% річних у сумі 300грн. 91коп. на підставі видаткових накладних №РН-0001951 від 13.11.2008р., №РН-0001464 від 26.08.2008р. (Усього 20 416грн. 97коп.)

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних документів по справі.

Позивач у листі від 11.08.2010р. пояснив, що у вищевказаних накладних у графі замовлення вказано „Договір №ДГ-0000206 від 17.06.2008р.” проте, такого договору не існує в природі та між сторонами не укладався, даний запис зроблено віртуально для того, щоб програма ведення бухгалтерії підприємства змогла сформувати документ-видаткову накладну. Суд приймає до уваги дані пояснення.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Позивач у засідання суду 31.08.2010р. не з”явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№523/2345 від 30.08.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог та пояснив, що вимоги про сплату боргу від позивача не одержував, а отже вважає, що зобов”язання по оплаті товару згідно накладної №РН-0001464 від 26.08.2008р. не наступило.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ц-Л Україна” м.Харків та Закритим акціонерним товариством „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області товар, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у період з 26.08.2008р.-13.11.208р. по видатковим накладним №РН-0001464 від 26.08.2008р., №РН-0001951 від 13.11.2008р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 20 690грн. 72коп., який згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №242 від 13.11.2008р., серіїЯПМ№004041 від 26.08.2008р. прийнято уповноваженими особами відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності до них, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області.

Але відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково на суму 574грн. 66коп. В результаті чого у Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області позивачем виник борг у сумі 20116грн. 06коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов’язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Така вимога від 24.11.2009р. була надіслана на адресу відповідача 24.11.2009р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку не пізніше семи днів з моменту пред”явлення даної вимоги здійснити остаточний розрахунок за отриманий товар у сумі 20116грн. 06коп. Дана вимога була одержана відповідачем 01.12.2010р. про що свідчить відмітка про вручення у повідомлені про вручення поштового відправлення. А отже, твердження відповідача про те, що він не одержував від позивача вимоги про сплату боргу є безпідставним та необґрунтованим, оскільки спростовується матеріалами справи. Відповідач на претензію не відповів та борг до теперішнього часу не погасив.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 300грн. 91коп. за період з 08.12.2009р. по 08.06.2010р., які підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача всіх обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ц-Л Україна” м.Харків до Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 20 416грн. 97коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Азовелектросталь” (87535 м.Маріуполь, Донецької області, пл.Машинобудівельників,1, ЄДРПОУ 25605170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ц-Л Україна” (61020 м.Харків, вул.Калініна, 31, ЄДРПОУ 33607627) борг за поставлений товар у сумі 20116грн. 06коп., 3% річних у сумі 300грн. 91коп., витрати по сплаті держмита у сумі 204грн. 17коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 31.08.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2010р.

Суддя