Ухвала суду № 109959867, 03.04.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХвала

"03" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/253/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, м. Ужгород

до відповідача Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Ужгород

про стягнення 494 784,72 грн

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 494 784,72 грн. в порядку регресу, посилаючись на положення ст. 228 ГК України.

Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказана заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 30.03.2023 р. та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за вх. №02.03.1-05/260/23 від 30.03.2023 р.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 р. для розгляду позовної заяви в електронній формі визначено суддю Ремецькі О.Ф.

Так, згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Як вказано у частині 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п`яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Відповідно до пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17);

- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" № 229 (6984).

Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.

Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як заява Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, м. Ужгород і додані до неї документи подані в електронній формі.

Зазначені висновки знайшли свої відображення і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 №145/1330/17.

В свою чергу, Верховний Суд у складі КАС та КГС вирішував спірні питання покладення на позивача обов`язку у разі звернення з позовною заявою в електронній формі з обов`язковим її скріпленням власним електронним підписом учасника справи та поданням такого документу через Електронний кабінет подати таку позовну заяву ще і в паперовій формі.

Судовими рішеннями КАС ВС і КГС ВС було визначено можливість і необхідність застосування підсистеми "Електронний суд" пілотними судами.

Разом з тим, суд зазначає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених Кодексом.

Так, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628, на який посилались касаційні суди, запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах), під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов`язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).

Відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення №30, у тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.

У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року №247 запроваджено з 01.06.2020 тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).

Пунктом 2 Наказу 247 визначено пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.

Відповідно до п. 3 Наказу, Державному підприємству "Центр судових сервісів" (Нетишенській О. І.), як адміністратору відкритого середовища ЄСІТС, у процесі дослідної експлуатації Підсистем визначено забезпечити:

3.1. Технічне супроводження та адміністрування Підсистем.

3.2. Спільно з Державним підприємством "Інформаційні судові системи" проведення навчань працівників апаратів пілотних судів з питань організації роботи з Підсистемами.

3.3. Доопрацювання, оновлення та підтримку в актуальному стані інформаційних матеріалів (інструкцій, відеороликів тощо) з питань організації роботи з Підсистемами.

3.4. Оновлення та підтримку в актуальному стані інформації в Базі знань, розміщеній за посиланням: https://wiki.court.gov.ua (для пілотних судів).

3.5. Опрацювання пропозицій щодо вдосконалення роботи Підсистем, отриманих від пілотних судів та інших користувачів.

Аудит стану впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) виявив суттєві недоліки, що є загальновідомою обставиною.

Відповідно до пп.15 ч.1 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затв. Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року № 30 у подальших редакціях електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором.

Водночас, на даний час робота підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" з боку суду (судді) уможливлює лише отримання електронного документу (заяви по суті/з процесуальних питань), виготовлення паперового примірника (роздрукувати) та надсилання виготовленого у АСДС "ДСС" процесуального документу на адресу ЄДРСР та офіційну електронну адресу учасника процесу (у разі якщо проведено його реєстрацію і авторизацію) без можливості встановлення/перевірки факту його надсилання та вручення учасникам справи.

Необхідність же виготовлення судом документів на паперових носіях для формування справи покладає додаткове навантаження на видаткову частину бюджету, який критично недофінасований, що також є загальновідомою обставиною.

За таких обставин Державним підприємством "Центр судових сервісів" допоки не забезпечено належне функціонування Підсистеми на рівні формування справи, підтвердження вручення процесуальних документів, що унеможливлює виконання приписів ст. 2 та 13 ГПК України.

Отже, суд зазначає, що позивачу необхідно подати суду заяву та додані до неї додатки (в разі якщо до матеріалів справи долучаються копії, вони повинні бути належним чином засвідчені), в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до приписів п. 8, ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Судом встановлено, що звертаючись з позовом до суду, позивачем долучено до позовної заяви ряд письмових доказів, однак, всупереч наведених приписів ст. 162 ГПК України не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи їх оригіналів.

Разом з тим, не всі долучені позивачем до позовної заяви додатки є належної якості.

Відповідно до частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Також в силу Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належним доказом відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Матеріалами справи встановлено, що до позовної заяви яка складається з трьох аркушів додано дев`ять додатків до позовної заяви, проте в описі вкладення в поштовий конверт, наданого позивачем не вказано про додатки.

Разом з тим, в описі вкладення в поштовий конверт вказано, кількість аркушів позовної заяви, а саме три аркуша, без зазначення про кількість додатків, що позбавляє можливості суд, перевірити дійсність надіслання матеріалів відповідачу.

Враховуючи вказані обставини, долучений до позовної заяви позивачем опис вкладення до цінного листа та накладна АТ Укрпошта не можуть вважатися належними доказами надіслання позову з додатками відповідачеві.

З наведених підстав, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що після усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Керуючись статтями 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, м. Ужгород - без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:

- оригіналу позовної заяви у паперовій формі та доданих до неї документів у відповідності до приписів Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України;

- відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- належних доказів відправлення Відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- копії додатків до позовної заяви належної якості.

Ухвала набирає законної сили 03.04.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ремецькі О.Ф.