Рішення № 109959687, 23.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2023м. ДніпроСправа № 904/2966/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-офісний центр "Інсток", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про стягнення 307 821,92 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 у справі №904/2966/22 частково задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-офісний центр "Інсток" про стягнення 307821,92 грн, з яких: 67421,86 грн вартість послуг з розподілу електричної енергії, наданих у січні - листопаді 2019 року; 240400,06 грн збитки; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-офісний центр "Інсток" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" основний борг у сумі 67421,86 грн, судовий збір у сумі 1011,33 грн. У решті позову -відмовлено.

Під час ухвалення рішення витрати відповідача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися з огляду на заяву позивача про надання доказів в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2023 позивач подав до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з клопотанням про долучення доказів понесення відповідних витрат.

У поданій заяві представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.

На підтвердження розміру заявлених до стягнення зазначених судових витрат до заяви додано (в копіях): договір про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 з додатковими угодами до нього № 4 від 27.04.2021, № 20 від 31.12.2021, № 32 від 30.12.2022, № 33 від 01.12.2022; акт № 62 від 10.03.2023 наданих послуг за період з 03.09.2022 по 09.03.2023; довіреність № 130/2022 від 31.03.2022 на представництво інтересів Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" адвокатом Тищенко Тетяною Анатоліївною; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3577 від 15.12.2017.

Ухвалою суду від 16.03.2023 заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 23.03.2023; відповідачу запропоновано визначитися щодо подання до суду заперечення або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначену ухвалу суду було надіслано та доставлено того ж дня на електронні адреси сторін у справі, що підтверджується довідками, сформованими системою діловодства "ДСС" та звітом про доставку електронного листа.

Повідомлення сторін у зазначений спосіб відповідає нормативним приписам статей 6, 120 242 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5.8 розділу 1 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

21.03.2023 через підсистему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач вважає вимогу позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн необґрунтованою, неспівмірною та такою, що частково підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача з огляду на наступне.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми витрат, а також подані ним документи, відповідач вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За твердженням відповідача, матеріали справи свідчать про те, що цей спір відноситься до категорії справ незначної складності. Правовідносини між сторонами щодо постачання електричної енергії та розрахунків за неї є постійними, спори цієї категорії типовими. Тож, на думку відповідача, підготовка цієї справи до розгляду в господарському суді не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося, доказів на підтвердження рівня складності справи, вирішення нових правових питань суду не надано, а тому визначений розмір витрат позивача на правничу допомогу у сумі 20000,00 грн є завищеним стосовно іншої сторони.

Враховуючи ту обставину, що позовні вимоги частково задоволені в розмірі, який в 4,5 рази менший від заявленого у позові, то, на думку відповідача, витрати на правничу допомогу мають покладатися на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судове засідання 23.03.2023 представники учасників справи не з`явилися; їхня явка в судове засідання обов`язковою судом не визнавалася.

За викладених обставин суд розглядає заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за відсутності представників учасників справи, за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши надані Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021 (далі договір, договір № 210-ДЕ від 08.01.2021), укладеного між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Перший радник" (далі виконавець), виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього.

Додатковою угодою № 4 від 27.04.2021 сторони погодили нову редакцію цього договору.

Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватися виконавцем, є зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; збір доказів у судовій справі, визначення засобів доказування; ознайомлення з матеріалами судової справи; складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів, звернень тощо); інші види правової допомоги, що не передбачені цим договором, однак є необхідними для його виконання та захисту інтересів клієнта (п. 1.2 договору).

Зміст, обсяг, вартість послуг, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображаються сторонами в акті наданих послуг (п. 1.3 договору).

За змістом пункту 1.4 договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені й в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб`єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх спав, а також у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов`язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право, зокрема: пред`явити від імені клієнта та в його інтересах відповідний позов (позови); брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення в судах, які розглядають справу клієнта; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальним правами, що передбачені законом.

Приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг, що є підтвердженням надання правової допомоги за цим договором (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.

Клієнт зобов`язаний протягом 1 календарного дня з моменту отримання акта наданих послуг прийняти надані виконавцем за цим договором послуги шляхом підписання отриманого акта або направити клієнту мотивовану відмову від приймання наданих послуг у разі невідповідності наданих послуг умовам цього договору з переліком виявлених недоліків і строком їх усунення (п. 3.4 договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору його ціна становить 500000,00 грн без ПДВ. Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалася правова допомога. Розмір гонорару можу бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

Вартість наданих послуг (розмір гонорару) в кожній судовій справі може визначатися погодинно або у фіксованому розмірі (п. 4.3 договору).

Відповідно до пункту 4.6 договору оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг протягом 15 календарних днів з моменту набрання рішенням суду у справі, в межах якої надавалася правова допомога, законної сили.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 договору).

Додатковою угодою № 32 від 30.12.2022 до договору № 210-ДЕ від 08.01.2021 строк дії цього договору продовжено до 31.12.2023.

У додатковій угоді № 33 від 01.12.2022 сторони дійшли згоди про зміну орієнтовної суми договору до 1000000,00 грн.

Актом № 62 від 10.03.2023 наданих послуг за період 03.09.2022 по 09.03.2023 за договором сторони договору № 210-ДЕ від 08.01.2021 підтвердили надання Адвокатським об`єднанням "Перший радник" клієнту (позивачу) наступної правової допомоги:

- вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів, розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази адвокат Тищенко Т.А.;

- підготовка та подача позову адвокат Тищенко Т.А.;

- підготовка наступних процесуальних документів: клопотання про усунення недоліків (19.09.2022), відповідь на відзив разом з відповідними доказами (20.10.2022), пояснення у справі (15.12.2022), пояснення у справі (14.02.2023), пояснення у справі (08.03.2023) Тищенко Т.А.;

- участь у судових засіданнях 20.10.2022, 17.11.2022, 08.12.2022, 05.01.2023, 02.02.2023, 23.02.2023, 09.03.2023 адвокат Тищенко Т.А.;

- підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Тищенко Т.А.

Згідно з актом наданих послуг № 62 від 10.03.2023 до договору № 210-ДЕ від 08.01.2021 загальна вартість наданих відповідачу виконавцем послуг становить 20000,00 грн.

Доказів оплати правової (правничої) допомоги за договором № 210-ДЕ від 08.01.2021 на момент розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду не надано. Втім, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Матеріалами справи, а саме актом № 62 від 10.03.2023 наданих послуг за період 03.09.2022 по 09.03.2023 до договору № 210-ДЕ від 08.01.2021, підтверджується факт отримання позивачем конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена у фіксованому розмірі 20000,00 грн.

З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на викладене, оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням критеріїв, передбачених частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критеріїв для їх розподілу, передбачених частиною п`ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до розподілу 20000,00 грн є тим розміром витрат на оплату послуг адвоката, який є співмірним із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також розумним, у тому числі й до ціни позову.

Так, по відношенню до ціни позову зазначені витрати становлять лише 6,5% (20000,00х100/307821,92 = 6,5).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Тому, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн покладаються на відповідача в сумі 4380,58 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (67421,86х20000,00/307821,92 = 4380,58).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-офісний центр "Інсток" (ідентифікаційний код: 25535222; місцезнаходження: 49051, м.Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ідентифікаційний код: 23359034, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4380,58 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.04.2023.

Суддя І.І. Колісник