Рішення № 109959475, 03.04.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4805/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєва Е.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) до Фізичної особи-підприємця Шерстюк Людмили Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 8 903,66 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 16,03 грн. пені, 2,40 грн. 3 % річних, 36,01 грн. інфляційних втрат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №48140/DNEP від 15.12.2022 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шерстюк Людмили Іванівни заборгованості на загальну суму 8 958,10 грн., з яких:

- 8 903,66 грн. заборгованість за електричну енергію спожиту у період з січня по травень 2022 року ;

- 16,03 грн. пеня за загальний період з 11.02.2022 по 23.02.2022;

- 2,40 грн. 3 % річних за загальний період з 11.02.2022 по 23.02.2022;

- 36,01 грн. інфляційні втрати за лютий 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком №521000022273 на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів щодо своєчасної та повної оплати за електроенергію спожиту у період з січня по травень 2022 року обсягом 1 871 кВт*год на загальну суму 8 903,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4805/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

До суду 06.02.2023 відповідачем долучено до матеріалів справи докази сплати 8 903,66 грн. основного боргу.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - позивач, постачальник) - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).

Пунктом 13 Розділу XVII "Прикінцеві та Перехідні положення" встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті "Вісті Придніпров`я" від 06.11.2018 № 84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті https://dnep.com.ua (нині - https://dp.yasno.com.ua).

В п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ передбачено те, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Також пунктом 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фізична особа-підприємець Шерстюк Людмила Іванівна (далі - відповідач, споживач) приєдналась до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом споживання електричної енергії та оплати, що підтверджується довідкою ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про обсяги розподіленої електричної енергії та банківською випискою про оплати.

Таким чином, з 01.01.2019 між постачальником та споживачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).

Споживач приєднався до публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на сайті постачальника за посиланням https://dp.yasno.com.uа на умовах договору та на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів (далі - Комерційна пропозиція), за особовим рахунком № 521000022273 бази даних споживачів постачальника.

Згідно з умовами договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п. 2.1 договору). Умови договору відповідають вимогам Закону та ПРРЕЕ.

Розділом 4 ПРРЕЕ передбачений Порядок розрахунків на роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до якого, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги оператора системи оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.

Датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника або поточний рахунок оператора системи розподілу, відкритий в уповноваженому банку.

Оплата електропостачальнику вартості електричної енергії, у тому числі на підставі визнаної претензії, здійснюється виключно коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).

Згідно з п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

У розділі 5 "Термін оплати" Комерційної пропозиції зазначено, що 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).

Відповідно до пп. 1 п. 6.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг, згідно з умовами договору.

Відповідно до пунктів 4.3., 4.13., 5.1.2.30. ПРРЕЕ, обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно п.10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 виконує відповідний оператор систем розподілу (далі - ОСР).

У січні-травні 2022 року споживач здійснив споживання електричної енергії в об`ємах 1 871 кВт*год на суму 8 903,66 грн. з ПДВ., що підтверджується довідкою оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про обсяги розподіленої електричної енергії по ЕІС-коду точки комерційного обліку об`єкту споживача.

Постачальником виставлені рахунки про сплату заборгованості на загальну суму 8 903,66 грн.:

- від 31.01.2022 за січень 2022 року №257900635499 та встановлено термін сплати рахунку до 10.02.2022 на суму 2 250,56 грн.;

- від 28.02.2022 за лютий 2022 року №253001006803 та встановлено термін сплати рахунку до 14.03.2022 на суму 2 121,40 грн.;

- від 31.03.2022 за березень 2022 року №250500947512 та встановлено термін сплати рахунку до 13.04.2022 на суму 1 912,79 грн.;

- від 30.04.2022 за квітень 2022 року №254300687604 та встановлено термін сплати рахунку до 13.05.2022 на суму 1 720,99 грн.;

- від 31.05.2022 за травень 2022 року №250000631625 та встановлено термін сплати рахунку до 14.06.2022 на суму 897,92 грн.

Відповідач за спожиту електричну енергію не розрахувався у зв`язку з чим у останнього утворився борг у розмірі 8 903,66 грн.

Позивач направив відповідачеві вимогу № 23969/РООР від 07.07.2022 про сплату боргу за спожиту електричну енергію, у якій вимагав, сплатити 8 903,66 грн. протягом 7 календарних днів від дати отримання даної вимоги.

На прострочений борг відповідача, позивач з посиланням нарахував 16,03 грн. пені за загальний період з 11.02.2022 по 23.02.2022, 2,40 грн. 3 % річних за загальний період з 11.02.2022 по 23.02.2022 та 36,01 грн. інфляційних втрат за лютий 2022 року.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у справі є наявність/відсутність боргу у відповідача перед позивачем за спірний період за спожиту електричну енергію та правомірність нарахування стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України "Про електроенергетику" та "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.1. Додатку 5 "Примірний Договір про постачання електричної енергії" до Правил, договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Згідно з п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об`єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов`язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.

Згідно з п. 13 Розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії", фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Після звернення позивача з позовом до суду (19.12.2022) відповідачем здійснено оплату за поставлений електроенергію на суму 8 903,66 грн., що підтверджується квитанціями:

- від 03.02.2023 на суму 2 250,56 грн. за січень 2022 року;

- від 03.02.2023 на суму 2 121,40 грн. за лютий 2022 року;

- від 03.02.2023 на суму 1 912,79 грн. за березень 2022 року;

- від 03.02.2023 на суму 1 720,99 грн. за квітень 2022 року;

- від 03.02.2023 на суму 897,92 грн. за травень 2022 року.

Враховуючи те, що сума заборгованості в розмірі 8 903,66 грн. сплачена після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 8 903,66 грн. підлягає закриттю відповідно до п.2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення 8 903,66 грн. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розділом 6 Комерційної пропозиції передбачено, за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Позивач заявив до стягнення пеню у сумі 16,03 грн. за загальний період з 11.02.2022 по 23.02.2022, 3% річних у сумі 2,40 грн. за загальний період з 11.02.2022 по 23.02.2022 та інфляційні втрати у сумі 36,01 грн. за лютий 2022 року.

Суд перевіривши розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, зазначає що вони є правильним, тому вимоги позивача в частині стягнення 16,03 грн. пені, 2,40 грн. 3 % річних та 36,01 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, частиною 9 вказаної статті визначено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки сплата боргу в розмірі 8 903,66 грн. відбулася після пред`явлення позову до суду, а спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, зокрема, порушення відповідачем своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне судовий збір в цій частині покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у сумі 2 481,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, п.2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" до Фізичної особи-підприємця Шерстюк Людмили Іванівни про стягнення 8 903,66 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 16,03 грн. пені, 2,40 грн. 3 % річних, 36,01 грн. інфляційних втрат задовольнити.

Закрити провадження у справі №904/4805/22 в частині стягнення основної заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8 903,66 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шерстюк Людмили Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, ідентифікаційний код 42082379) 16,03 грн. пені, 2,40 грн. 3 % річних, 36,01 грн. інфляційних втрат та витрати по сплату судового збору у сумі 2 481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.М. Бондарєв