Ухвала суду № 109957626, 30.03.2023, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5614/21 провадження № 1-кп/632/21/23

У Х В А Л А

30 березня 2023 року місто Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

22 березня 2023 року прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , без визначення застави, строком до 01 квітня поточного року.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Крім того, прокурор вказав, що підставою для продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, не маючи міцних соціальних зв`язків та будучі не працевлаштованим, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду як на території України, так і за межами держави; впливати на потерпілого, який ще не допитаний судом, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчинених кримінальних протиправних дій, у яких він обвинувачується.

У судовому засіданні прокурор подане ним клопотання підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_11 законними і обґрунтованими.

Представник потерпілого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_19 , просив суд клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити, оскільки для цього є всі законні підстави.

Обвинувачений ОСОБА_11 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

При цьому ОСОБА_11 зазначив, що він має постійне місце проживання у місті Лозова Харківської області, де мешкає разом із матір`ю, яка на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні та потребує постійного стороннього догляду.

Члени його сім`ї, з якими він проживав разом та які могли здійснювати такий нагляд, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, проживають за кордоном.

Також обвинувачений зазначив, що він раніше не судимий, має вищу освіту, до обрання щодо нього запобіжного заходу був працевлаштований, тривалий час перебуває під вартою.

Захисник ОСОБА_17 вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Не заперечуючи наявності підстав для застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу, зокрема наявності ризиків про які йдеться вище, захисник зазначила, що їм можливо запобігти шляхом застосування відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу, як домашній арешт із забороною останньому залишати житло цілодобово.

Разом із цим захисник заявила відповідне клопотання, в обґрунтування якого навела доводи аналогічні доводам обвинуваченого ОСОБА_11 та надала документи, які підтверджують наявність зазначених обставин.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, та документи подані стороною захисту, суд доходить наступного.

Так, згідно із частинами 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

08 вересня 2021 року щодо ОСОБА_11 , який підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підставою для прийняття такого рішення слідчим суддею стала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яка підтверджувалася зібраними у кримінальному провадженні доказами, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду; знищенню, схованню або спотворенню будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконному впливу на потерпілих та свідків; перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином; вчиненню іншого кримінального правопорушення, продовженню кримінального правопорушення, у якому підозрюється зазначена особа.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2021 року, поміж інших обвинувачених, щодо ОСОБА_11 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 грудня 2021 року, включно.

Підставою для прийняття такого рішення стала наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_11 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у складі організованої групи, метою - запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зміст яких наведений вище.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 01 грудня 2021 року, постановленої під час підготовчого судового засідання, з наведених вище підстав, окрім інших обвинувачених, щодо ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому був неодноразово продовжений судом, останній раз по 01 квітня 2023 року.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Разом із цим ЄСПЛ наголосив, що п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовані загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження.

Зокрема, ЄСПЛ послався на практику застосування ст. 5 Конвенції у рішеннях «Кудла проти Польщі», «МакКей проти Сполученого Королівства», «Зогландт проти Нідерландів» «Харченко проти України», «Ігнатов проти України», «Макаренко проти України».

У вказаних рішеннях ЄСПЛ констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необґрунтованому позбавленню свободи. Безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи. ЄСПЛ підкреслив, що саме на національні судові органи покладається обов`язок дотримання розумності строків досудового тримання під вартою та встановлення існування вказаного суспільного інтересу з одночасним врахуванням принципу презумпції невинуватості.

Також, положення КПК України вказують, що важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а й ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з`явилися нові. Доведення таких обставин покладається на слідчого, прокурора.

Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема «Харченко проти України», «Єлоєв проти України», «Фельдман проти України», неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і орган досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави. До того ж, такі підстави мають бути чітко вказані.

Як вбачається із обвинувального акта ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, вчиненого у складі організованої групи.

08 вересня 2021 року щодо ОСОБА_11 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був неодноразово продовжений судом.

Дане кримінальне провадження з обвинувальним актом надійшло до суду 05 жовтня 2021 року, судовий розгляд розпочатий, однак дослідження доказів з об`єктивних причин не здійснювалося.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, зокрема про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтовується тими ж самими обставинами, що зазначалися на момент обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_11 , й здебільшого обумовлені лише тяжкістю обвинувачення, та тим, що потерпілий ОСОБА_18 не допитаний судом.

Однак з плином часу обставини, що стали підставою для продовження та обрання запобіжного заходу, згідно до зазначених норм Конвенції, практики ЄСПЛ та національного законодавства мають бути істотно переглянуті, оскільки особа має право на розгляд кримінального провадження щодо неї впродовж розумного строку, що є складовою права особи на справедливий суд, тобто держава в особі судових органів повинна забезпечити виконання цих приписів, а обвинувачений не повинен в такій ситуації нести тягар такого найбільш обтяжуючого примусу.

ОСОБА_11 перебуває під вартою понад 1 рік і 06 місяців, судовий розгляд у даному кримінально провадженні триває та на даний час з об`єктивних причин не завершений.

Враховуючи тривалість строку перебування обвинуваченого під вартою, судом обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").

Разом із цим суд погоджується з доводами прокурора про існування обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, для застосування щодо останнього запобіжного заходу, та що зазначені ним ризики дійсно існували і певною мірою продовжують існувати, зокрема ризик переховування від суду; ризик незаконного впливу на потерпілого; ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Однак, вищезазначені обставини, на думку суду, вказують на зменшення тих ризиків, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відомості про наявність нових ризиків у поведінці останнього доводи клопотання прокурора не містять.

За таких обставин, хоча ОСОБА_11 й обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, однак, враховуючи дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_11 має вищу освіту, до обрання запобіжного заходу займався трудовою діяльністю, раніше не судимий, має постійне місце проживання квартиру АДРЕСА_1 , де мешкає разом із матір`ю, яка відповідно до довідки КНП «Лозівське ТМО» з 29 березня 2023 року перебуває на стаціонарному лікуванні та потребує постійного стороннього догляду, те, що його рідні брат та сестри на даний час проживають у Чеській Республіці та Данії, відповідно, суд вважає, що подальше тримання обвинуваченого під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Крім того, суд враховує, що тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою в умовах воєнного стану, з урахуванням того, що місто Харків постійно піддається обстрілам, що у свою чергу тягне перебої із електропостачанням та Інтернет зв`язком, значно ускладнює дотримання розумних строків у даному кримінальному провадженні, негативно впливає на них, оскільки ставить судовий розгляд у залежність від можливості забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_11 в судових засіданнях по розгляду даного кримінального провадження, у якому судовий розгляд здійснюються ще відносно семи обвинувачених, до яких застосовані запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту і особистого зобов`язання.

Зважаючи на викладене, враховуючи кожну обставину окремо та в сукупності, оцінивши докази на які посилається сторона обвинувачення, та які надані стороною захисту, беручи до уваги мету, підстави та обставини для застосування запобіжних заходів, передбачених ст. ст. 177, 178 КПК України, суд доходить висновку, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції, в контексті зазначеного кримінального провадження, шляхом застосування найсуворішого виду процесуального примусу, як тримання під вартою, на даний час немає. Щодо обвинуваченого ОСОБА_11 можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, а саме домашній арешт, який полягає у цілодобовій забороні залишати місце його мешкання з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні прокурора, так як зазначені вище дані будуть стримуючим фактором при обранні відповідного способу подальшої процесуальної поведінки обвинуваченого.

Згідно ст. 181 КПК Українидомашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Суд враховує дані про особу ОСОБА_11 , та доходить висновку про можливість застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово, що буде достатнім для запобігання встановленим ризикам на даному етапі провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_11 відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_17 про зміну щодо обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово задовольнити.

Змінити щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло квартиру АДРЕСА_1 , цілодобово, встановивши строк дії запобіжного заходу по 30 травня 2023 року, включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити по 30 травня 2023 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченим обов`язків покласти на прокурора.

Копії ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» і начальнику Лозівського РВП ГУНП в Харківській області для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3

.