Постанова № 10995299, 17.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2010 року 08:58 № 2а-539/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Криченко Р.М.;

відповідача: Боровицької О.П.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Вікторія”

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 серпня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 січня 2010 року (відповідно до відмітки на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Вікторія” (далі по тексту позивач, ТОВ “Дніпро-Вікторія”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просить визнати таким, що суперечить чинному законодавству і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ “Дніпро-Вікторія” №0007692305 від 01 жовтня 2008 року, видане на підставі Акта перевірки №0860/26/54/23/30407788 від 23 вересня 2008 року, за порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у сумі 5 100,00 грн. згідно з пунктом 2 статті 17 Закону, як незаконне та необґрунтоване.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-539/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 12 березня 2010 року.

12 березня 2010 року розгляд справи відкладався на 13 квітня 2010 року у звязку із неявкою представника позивача. В судовому засіданні 13 квітня 2010 року оголошено перерву до 28 травня 2010 року. У звязку з неявкою сторін розгляд справи, призначений на 28 травня 2010 року, відкладено на 25червня 2010 року.

В судовому засіданні 25 червня 2010 року представником відповідача подано клопотання, в якому відповідач відповідно до вимог частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “Дніпро-Вікторія” на підставі пропуску річного строку для звернення до адміністративного суду без поважних причин.

Крім того, позивачем в судовому засіданні 25 червня 2010 року подано заяву про уточнення позовних вимог та внесення змін до предмета позову, згідно якої просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ “Дніпро-Вікторія” №0007692305 від 01 жовтня 2008 року, видане на підставі Акта перевірки №0860/26/54/23/30407788 від 23 вересня 2008 року, за порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у сумі 5 100,00 грн. згідно з пунктом 2 статті 17 Закону.

В судовому засіданні 25 червня 2010 року судом оголошено перерву до 17 серпня 2010 року.

Під час судового розгляду представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2008 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007692305, яким до ТОВ “Дніпро-Вікторія” за порушення пункту 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі пункту 2 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та пункту 2 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене рішення залишено без змін.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 жовтня 2008 року №0007692305 прийнято ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі акта перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 22вересня 2008 року №0860/26/54/23/30407788, складеного співробітниками Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акта перевірки ТОВ “Дніпро-Вікторія” порушило вимоги пункту 1 та пункту 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що виявилося в наступному: проведення розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через гральні автомати, які не зареєстровані в органах ДПС та не приведені у фіскальний режим роботи, а саме на момент перевірки гральному залі знаходяться 15 гральних автомати, на яких надаються послуги у сфері грального бізнесу, в робочому стані та підключені до електромережі. Встановлено, що ставки заводяться касиром за допомогою ключів у вигляді кредитів.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.2 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених спільним наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства фінансів України від 18 квітня 2006 року №40/374 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за №622/12496 гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі субєкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Згідно з пунктами 1 та 3 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Абзацом 3 статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно пункту 4.4 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 грудня 2000 року №614 реєстрація продажу товари (оплати послуги) через реєстратор розрахункових операцій проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через реєстратор розрахункових операцій, якщо данні про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” надає визначення розрахункових операцій, при виконанні яких застосування реєстраторів розрахункових операцій є обовязковим, але не містить визначення терміну “послуга”.

Вказаний термін визначено в Законі України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності”.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності” послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій, а отже, надання послуги невідємно повязано з продажем та купівлею в рамках торговельної операції.

Частиною першою статті 263 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-торговельної діяльності, що здійснюється субєктами господарювання у сфері товарного обігу - це діяльність, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Згідно з частиною 3 статті 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельна діяльність субєктів господарювання може здійснюватись в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених нормативно-правових актів, якщо субєкт господарювання здійснює господарсько-торгівельну діяльність і при цьому виконує операції, ознаки яких наведені у статті 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, то на такого субєкта поширюються положення цього Закону, а отже операції з купівлі - продажу кредитів, ставок на гру тощо є розрахунковими і підлягають проведенню через реєстратори розрахункових операцій.

Зазначене підтверджується нормами Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20 жовтня 2003 року №494 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06 листопада 2003 року за №1016/8337, відповідно до пункту 5 якого, засвідчення прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатись фізичною особою - гравцем до закінчення її участі в азартній грі.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №121 “Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

У звязку з цим з 01 січня 2007 року у субєктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обовязок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Згідно зі статтею 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 “Про переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” на Міністерство промислової політики покладено обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запамятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року №430 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено компютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена лише для фіскалізації казино, залів гральних автоматів, торгівлі та послуг гральних закладів.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” розширено сферу застосування компютерно-касової системи “Фіскал”, зокрема на фіскалізацію гральних автоматів.

Невиконання цього обовязку може бути підставою для накладення на субєкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За своєю правовою природою штрафні санкції встановлені пунктом 2 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статті 238 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками, а застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання.

Таким чином, вина субєкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала обєктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв, а несумісність компютерно-касової системи “Фіскал” із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими субєктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з компютерно-касовою системою “Фіскал” з технічних причин.

У відповідності до вимог частини другої статті 218 Господарського кодексу України саме субєкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання компютерно-касової системи “Фіскал” у тих гральних автоматах, що ними використовуються.

Аналогічна правова позиція наведена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2009 року №962/13/13-09.

В матеріалах справи міститься копія листа позивача від 20 вересня 2008 року №685/2 направленого на адресу ТОВ “Фаворит Джекпот”, який є виробником гральних автоматів “Фаворит Джекпот” та “Фаворит - Джекпот 1”, що використовуються позивачем, в якому викладено прохання надати інформацію про можливість підключення компютерно-касової електронної спеціалізованої системи “Фіскал” до гральних автоматів “Фаворит Джекпот” та “Фаворит - Джекпот 1”.

В своєму листі-відповіді ТОВ “Дніпро-Вікторія” від 19 грудня 2008 року №12 ТОВ“Фаворит Джекпот” зазначило, що ним розроблено власний протокол передачі даних FD-17, на гральних автоматах “Фаворит Джекпот” та “Фаворит - Джекпот 1” система компютерно-касова електрона спеціалізована (СККЕЕС) “Фіскал” не може бути технічно встановлена. Крім того, вказані пристрої використовують різні несумісні протоколи передачі даних.

В листі виробника системи комп'ютерно-касової електронної спеціалізованої “Фіскал”, ТОВ “Експотрейд” від 10 липня 2010 року №437, адресованого ДПІ у Оболонському районі м. Києва, копію якого надав відповідач, зазначено, що функціонування СККЕЕС побудоване на дії контролеру К21К, який вбудовується в гральний автомат; при цьому контролер К21К підтримує протоколи: PULSE, ID-003, SERIAL, SSP, SPECIAL, MDB, EBDF, CC-FLBDP, RS-232, ccTalk і їх аналоги.

Оскільки протокол FD-17 є власною розробкою ТОВ “Фаворит Джекпот” та не є аналогом зазначених вище протоколів, система компютерно-касова електрона спеціалізована “Фіскал” не може бути встановлена на гральні автомати позивача з підстав технічної несумісності.

Отже, судом встановлено, що гральні автомати, які використовує позивач у своїй господарській діяльності та введені ним в експлуатацію до включення компютерно-касової системи “Фіскал” до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, є технічно не сумісними із такою системою.

Таким чином, застосування відповідачем на підставі пункту 2 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення ним вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що полягає у використанні позивачем 15 гральних автоматів не переведених у фіскальний режим роботи, які в автоматичному режимі не здійснювали реєстрацію розрахункових операцій при наданні послуг з грального бізнесу, є протиправним.

Посилання представника відповідача на пропуск позивачем річного строку для звернення до адміністративного суду без поважних причин не приймаються Окружним адміністративним судом міста Києва до уваги, з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент звернення позивача до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення субєкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність субєкта владних повноважень.

Судом встановлено, що позивачем отримано рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги ТОВ “Дніпро-Вікторія” від 25 березня 2009 року №2643/6/25-0415 на спірне рішення лише 26 березня 2009 року, що підтверджується копією поштового конверту та копією журналу вхідної кореспонденції позивача, адміністративний позов подано - 20 січня 2010 року, тобто в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 жовтня 2008 року №0007692305 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги ТОВ “Дніпро-Вікторія” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Вікторія” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01жовтня 2008 року №0007692305.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро-Вікторія” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко