Рішення № 109951541, 03.04.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1465/23

Провадження №2/592/688/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі головуючого судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Панасовської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Сумське машинобудівненауково-виробничеоб`єднання -Інжиніринг» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди,

у с т а н о в и в :

06.02.2023року позивачзвернулась із позовною заявою і просить стягнути звідповідача нараховану,але невиплачену заробітнуплату всумі 88138,39грн таморальну шкодуу розмірі5000грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона з 01.02.2020 року по 01.02.2023 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. 01.02.2023 року звільнена за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП) з Інституту «Нафтохімпроект» АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг». При звільненні з нею не був проведений повний розрахунок.

Ухвалою суду від 07.02.2023 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Відповідачем, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, відзив на позовну заяву не надано, явку представника у судове засідання не забезпечено, про причини неявки суд не повідомлено.

Згідно ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.2020 року по 01.02.2023 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем та 01.02.2023 року позивач звільнилась з роботи за угодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП).

Після звільнення ОСОБА_1 з Інституту «Нафтохімпроект» АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання-Інжиніринг», роботодавцем не проведено розрахунок по заробітній платі.

Станом на дату звільнення ОСОБА_1 сума заробітної плати, належної до виплати складає 88138,39 грн.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписами ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч.ч. 2 - 4 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність стягнення з АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 88138,39 грн.

Положеннями статті 237-1КЗпП України визначено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001) відповідно до ст.237-1КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно певним чином була заподіяна така шкода, при визначенні якої суд приймає до уваги матеріальний стан сторін по справі, душевні страждання позивача, те, що за захистом порушених прав вона була вимушена звернутися до суду, тому, з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, а також вимог чинного законодавства, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1500 грн 00 коп.

Оскільки позивач при подачі даного позову була звільнена від сплати судового збору, тому відповідно до вимог ст.141ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 81, 141, 212, 214, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства«Сумське машинобудівненауково-виробничеоб`єднання -Інжиніринг» (м.Суми,вул.Іллінська,13, код ЄДРПОУ 00205618) про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі у розмірі 88138 грн 39 коп., в рахуноквідшкодування моральноїшкоди сумуу розмірі1500грн 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» на користь держави судовий збір у сумі 1073 грн 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.Ю. Корольова