Постанова № 10995039, 03.08.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" серпня 2010 р. № 2а- 5092/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання Венглюк Т.В.,

за участю:

представника позивача Лещенко Н.В.,

представник відповідача Дуднік Є.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (надалі відповідач) адміністративногосподарські санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2009 році, та пеню за порушення термінів сплати адміністративногосподарських санкцій.

В обґрунтування позовних вимог ХОВФСЗІ вказало, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач повинен був самостійно сплатити до 16.04.2010 року до Фонду адміністративногосподарські санкції у розмірі 4313,79 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом у 2009 році. Вказана сума заборгованості по адміністративногосподарським санкціям підтверджується звітом за формою 10-ПІ № 2951 від 03.02.2010 року за 2009 рік та розрахунком заборгованості по сплаті адміністративногосподарських санкцій. Оскільки відповідачем адміністративногосподарські санкції сплачені не були, за порушення термінів сплати адміністративногосподарських санкцій відповідачу була нарахована пеня у розмірі 16,77 грн., що підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративногосподарських санкцій. Вищезазначені суми відповідачем не сплачені, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 4330,56 грн. Несплата адміністративногосподарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам, не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя.

Відповідач позов не визнає, про що надав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що ТОВ "Автосервіс" є платником єдиного податку та у відповідності до ст.6 Указу Президента від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва" не є платником внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів. Крім того з 01.12.2006 року в ТОВ "Автосервіс" створено місце для працевлаштування інваліду, на якому в 2007 та 2008 році працював інвалід, однак у 2009 році Харківській міській центр зайнятості не направляв інваліда на вакантну посаду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача адміністративногосподарські санкції у розмірі 4313,79 грн. та пеню у розмірі 16,77 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов ХОВФСЗІ підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно поданій державній звітності «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма № 10-ПІ) за 2009 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс»» складає 29 осіб. Кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу повинна складати у 2009 році 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. У 2009 році у товаристві "Автосервіс" інваліди не працювали.

Відповідно до ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року із змінами та доповненнями, для підприємств, об'єднань, установ незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, у кількості одного робочого місця.

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда.

Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язує відповідача, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з липня по грудень 2009 року не подавав статистичну звітність по формі № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в листі № 8844 від 13.07.10 р. повідомив, що відповідач з липня по грудень 2009 року не подавав інформацію про наявність вільних робочих місць та вакантних посад для інвалідів.

Відповідачем не надано до суду доказів подачі статистичної звітності по формі 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках" та доказів повідомлення уповноважених органів про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 року за липень - грудень місяці.

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадський організацій інвалідів, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративногосподарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом визначається у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації.

Згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ поштова-річна) середньорічна заробітна плата на його підприємстві у 2009 році становила 4313,79 грн.

За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач повинен був самостійно сплатити до 16.04.2010 року адміністративногосподарські санкції у розмірі 4313,79 грн.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративногосподарських санкцій передбачає нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Посилання відповідача на необхідність звільнення його від сплати адміністративногосподарські санкції на підставі приписів статті 6 Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не може бути враховане судом, оскільки штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону N 875, є видом адміністративно-господарських санкцій, а не видом податків чи зборів (обов'язкових платежів).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ХОВФСЗІ.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» ст. ст. 6-14, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій задовольнити.

<Зміст постанови >Стягнути з "Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" (юридична адреса: 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Ізмайлівська 11-А код ЄДРПОУ 30990278, МФО 351458, р/р 2600730112925 ПІБ) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р31219230700003, МФО 851011. код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 4330.56 грн. (чотири тисячі триста тридцять грн. 56 коп.), з яких пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 16,77 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2010 року.

Суддя (підпис) О.В. Панченко

З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.

Оригінал знаходиться в матеріалах справи.

Суддя О.В. Панченко