Рішення № 109949741, 29.03.2023, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/132/23

2-а/179/2/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Ахтієвої Р.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Пономаренка О.Л.

відповідача Скляра С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, інспектора СРПП відділення поліції №1 Новомосковського районного відділу поліції Скляра Сергія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що постановою серії БАВ №051689 від 09 грудня 2022 року, винесеної інспектором СРПП ВП№1 Новомосковського районного відділу поліції Скляром С.В., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1020 грн. за те, що 09 грудня 2022 року в 5-45 годин ранку позивач керував транспортним засобом, будучи не пристебнутим паском безпеки.

Позивач не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він був пристебнутий паском безпеки під час руху і це бачили пасажири, що перебували в салоні мікроавтобуса. Під час складання постанови про адміністративне правопорушення він повідомив про це працівника поліції, але на його заперечення поліцейський не звернув уваги. Також зазначає, що був зупинений працівником поліції без наявності правових підстав, передбачених ст.35 Закону України «Про національну поліцію». Крім того вказує, що поліцейським не було дотримано вимог ст.268, 279 КУпАП та порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки стосовно нього дана справа фактично не розглядалася. Відповідач повідомив, що постанова буде направлена поштою на адресу його проживання, на його прохання видати постанову на руки було відмовлено, що позбавило його права на своєчасне оскарження постанови.

Просить суд скасувати постанову серії БАВ №051689 від 09 грудня 2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. за ч.5 ст.121 КУпАП.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року позовну заяву було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2023 року позивачу поновлений строк для звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови серії БАВ №051689 від 09.02.2023 року. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2023 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, факт порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксований на відеозапису. Оскільки позивач на місці складання постанови відмовився від її отримання, тому вона була направлена поштою. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Талалаєв О.В. у судове засідання не з`явився, направив суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу у його відсутність. Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що постанова від 09.12.2022 року серії БАВ №051689 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, зміст постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Постанова є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).

Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 121 КУпАП інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідний інспектор не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.

Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що в даному випадку інспектор відділення поліції або структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу такий інспектор поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

Належним відповідачем у даній справі є Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, тобто, відповідний суб`єкт владних повноважень від імені якого виступає інспектор, уповноважений накладати адміністративні стягнення та розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідач, за таких обставин позовні вимоги позивача до інспектора СРПП ВП № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Скляра Сергія Вікторовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення не підлягають задоволенню

Щодо позовних вимог позивача до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №051689 від 09.12.2022 року, винесеної інспектором СРПП ВП №1 Новомосковського районного відділу поліції Скляр С.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

В оскаржуваній постанові серії БАВ №051689 від 09.12.2022 року вказується, що 09.12.2022 року о 05 годин 45 хвилин в смт.Магдалинівка, по вул.Центральна водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ГАЗ-32213» р/н НОМЕР_1 , не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п.2.3 в) ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.16).

У постанові не зазначено про відмову позивача від отримання її копії на місці складання постанови. Копія оскаржуваної постанови була направлена позивачу простим поштовим відправленням (а.с.18).

Позивач не погоджується із зазначеною постановою та оскаржив її у судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух», встановлюютьПДРУкраїни, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1.Правил дорожнього руху,ці Правила відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9.Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.3 в)Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАПнастає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

В свою чергу, згідно з п.1ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач жодних доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог п.п.2.3 в) ПДР України не надав і в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначив.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем суду не надано та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксація порушення позивачем Правил дорожнього руху, тощо.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм п.2.3 в) Правил дорожнього руху. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, позивач у судовому засіданні та у позовній заяві посилається на те, що інспектором взагалі не було проведено розгляд справи, як передбачено ст.279 КУпАП, чим порушені його права, передбачені.

Доводи позивача в цій частині також не спростовані відповідачем належними та достовірними доказами по справі, оскільки суду не надані матеріали відеофіксації правопорушення та розгляду справи, що свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбаченіст.268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки доказів, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП не надано, і відповідачем не доведено перед судом порушення ОСОБА_1 п. 2.3 в) Правил дорожнього руху, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора СРПП ВП №1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Скляра Сергія Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.52, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241- 246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП у Дніпропетровській області Скляра Сергія Вікторовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову БАВ №051689 від 09.12.2023 року, винесену інспектором СРПП ВП №1 Новомосковського районного відділу поліції Скляром Сергієм Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5ст. 121 КУпАП- закрити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, юридична адреса 49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, 20А.

Відповідач - Інспектор СРПП відділення поліції №1 Новомосковського районного відділу поліції Скляр Сергій Вікторович, адреса 51100, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт.Магдалинівка, вул.Центральна, 112.

Суддя О.Ю. Кравченко