Рішення № 109947958, 23.03.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21676/22

Провадження № 2-а/127/34/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2023 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області, про скасування постанови серії ДП18 № 807103, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2022 року позивач звернувся до суду із позовом та просить скасувати винесену відносно нього постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2306670 від 28.03.2020 з підстав її незаконності.

Позов відділом прийому суду передано судді 28.09.2022.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2020 позов залишено без руху та надано позивачу п`яти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі.

Ухвалою суду від 06.10.2022 позовну заяву повернуто позивачу з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Позивач не погоджуючись із прийнятим судом рішенням подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу першої інстанції про повернення позовної заяви та відкрити провадження у справі.

28 грудня 2022 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено та справу направлено до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду.

Адміністративну справу відділом прийому суду передано судді 10.02.2023

10 лютого 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на оскарження постанови серії ДП18 № 807103, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ДПП в особі УПП у Вінницькій області, про скасування постанови серії ДП18 № 807103, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП у Вінницькій області, про скасування постанови серії ДП18 № 807103, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Позивач мотивував адміністративний позов наступним.

24 березня 2022 року інспектором взводу № 1 роти 4 БУПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Пеньковим В.В. під час перевірки документів ОСОБА_1 було встановлено, що водій позбавлений права керування транспортним засобом, у зв`язку з чим він порушив п. 2.1(а) ПДР України, а тому, винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 807103, за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.

Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, також просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Завчасно подавши до суду відзив на позовну заяву.

З тексту відзиву вбачається, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, тому просить відмовити в задоволенні позову. Представник відповідача як на підставу своїх заперечень зазначав наступне. Під час патрулювання, 24.03.2022 по вул. 8-го Березня, 22 в м. Вінниці інспектором взводу № 1 роти 4 БУПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Пеньковим В.В. було винесено постанову серії ДП18 № 807103 у зв`язку з тим, що водій постановою Вінницького міського суду Вінницької області будучи позбавлений права керування транспортним засобом, порушив п. 2.1.(а) ПДР України, а тому був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Отже, підстави для скасування постанови відсутні.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.03.2022 інспектором взводу № 1 роти 4 БУПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Пеньковим В.В., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 807103, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно п. 2.1 та 2.1(а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені та відеозапису вчиненого адміністративного правопорушення суду не представлено. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, не долучено відео- або фото- доказів вчиненого правопорушення, запису із нагрудних камер працівників поліції, натомість в ньому міститься лише посилання на оформлену постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 807103 від 24.03.2022.

Відповідачем під час розгляду справи жодним належним доказом не підтверджено факту вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач не довів правомірності своїх дій.

Доводи позивача, про не порушення правил дорожнього руху, відповідачем не спростовані, будь-які підтвердження порушення ним правил дорожнього руху (фото фіксація, покази свідків) суду не подані.

В матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували доводи позову про недотримання при винесення оскаржуваної постанови приписів ст. 7, 245 КУпАП, чим порушено законні права позивача.

Стаття 62 Конституції України визначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду достовірних доказів в підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 своїми діями порушив ПДР України, тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно з положенням частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 496,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 126, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 132, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 807103 від 24.03.2022 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департамент патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя