Рішення № 109945429, 14.03.2023, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" (м. Лубни, Полтавська обл.)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (м. Київ)

про зобов`язання вчинити дії,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Горбач А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Лубнигаз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов`язання привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу в кожну газову добу вересня 2021 року та жовтня 2021 року, в яких фактично вчинялись балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.01.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 підготовче засідання призначено на 19.01.2023.

10.01.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він стверджує про безпідставність та необґрунтованість позовної заяви, в задоволенні позову просить відмовити.

17.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

18.01.2023 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/1924/22.

19.01.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

На час призначеного підготовчого засідання 19.01.2023 у приміщеннях Господарського суду міста Києва було відсутнє електропостачання, що унеможливило проведення засідання суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2023 призначено підготовче засідання на 31.01.2023.

26.01.2023 від позивача надійшли відповідь на відзив та клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/1924/22.

30.01.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю представника позивача в інших судових засіданнях.

31.01.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі

31.01.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Господарським судом Харківської області справи №922/1924/22, з підстав, викладених судом в ухвалі від 31.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2023.

08.02.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 31.01.2023.

17.02.2023 від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та поновлення пропущеного процесуального строку для його подання.

20.02.2023 від відповідача надійшли заперечення проти вказаних клопотань.

21.02.2023 суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу пропущеного процесуального строку для подання клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та поновив такий строк відповідно до ст. 119 ГПК України.

Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі судової економічної експертизи, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст. 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Оскільки поставлені позивачем питання на вирішення судового експерта не підлягають встановленню в межах даної справи, суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання, про що 21.02.2023 постановив протокольну ухвалу.

У судовому засіданні 21.02.2023 суд заслухав вступне слово представників сторін, де представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

21.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.03.2023, для з`ясування обставин справи і дослідження доказів.

10.03.2023 та 13.03.2023 до суду від позивача надійшли клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

У судове засідання 14.03.2023 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та його неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

Статтею 226 ГПК України унормовано, що за заявою позивача суд залишає позов без розгляду в разі подання ним відповідної заяви до початку розгляду справи по суті (ч. 5 ст. 226 ГРК України).

Оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, і 21.02.2023 відбулося судове засідання з розгляду справи по суті за участі обох сторін, на яких суд заслухав вступне слово представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань позивача про залишення позову без розгляду, про що в судовому засіданні з розгляду справи по суті 14.03.2023 постановлено відповідну протокольну ухвалу.

Наявності інших визначених ст. 226 ГПК України підстав для залишення позову без розгляду судом не встановлено.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.03.2023 проти задоволення позову повністю заперечував.

У судовому засіданні 14.03.2023 суд по виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2019 між позивачем (Оператор) та відповідачем (замовник) укладено типовий договір №1910000179 транспортування природного газу (далі - Договір), за умовами п. 2.1. Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Згідно з п. 2.2. Договору Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.

Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою розподілу потужності у точках міждержавного з`єднання є доступ Замовника до аукціонної платформи згідно з інструкцією з порядку доступу та роботи аукціонної платформи, розміщеною на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений з інструкцією з порядку доступу та роботи аукціонної платформи, розміщеною на веб-сайті Оператора, та надає згоду на її застосування та дотримання. Замовник визнає, що потужність у точках міждержавного з`єднання, розподілена йому за результатами проведених аукціонів на аукціонних платформах, є його договірною потужністю і буде ним оплачена на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору обсяг Послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби).

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.4. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору Оператор зобов`язаний, серед іншого: своєчасно надавати Послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулювання добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; оприлюднювати інформацію, що стосується прав Замовника на розподіл потужності, впровадження системних обмежень у випадку аварій та перебоїв у функціонуванні газотранспортної системи, та іншу інформацію, що передбачена Кодексом; здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок Замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з п. 4.1. Договору Замовник зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; надати Оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому у Кодексі та цьому Договорі; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Відповідно до п. 7.1. Договору вартість Послуг послуги з врегулювання добового небалансу розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

Пунктами 9.1., 9.2. Договору передбачено, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.

Згідно з п. 9.3. Договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

У випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє Замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті Замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок Замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. За заявою Замовника Оператор може здійснити зарахування плати за добовий небаланс на користь Замовника в якості попередньої оплати за добовий небаланс наступних періодів (п. 9.4. Договору).

Пунктом 9.6. Договору встановлено, що розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього Договору, визначається за даними Оператора.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що за результатами газових місяців: вересня 2021 року та жовтня 2021 року, відповідачем було складено та направлено позивачу односторонні акти від 30.09.2021 №09-2021-1910000179 та від 31.10.2021 №10-2021-1910000179 врегулювання цілодобових небалансів.

На думку позивача, в зазначених актах відповідачем зазначено недостовірні відомості щодо наявності лише негативних небалансів, щоденного надання відповідачем послуг з врегулювання негативних балансів позивача, хоча ним в жодній газовій добі не здійснювалось придбання газу внаслідок отримання послуг балансування у відповідача, а зазначена відповідачем в актах від 30.09.2021 №09-2021-1910000179 та від 31.10.2021 №10-2021-1910000179 ціна придбання та продажу врегулювання небалансів невірно визначена та не відповідає вартості природного газу, проданого оператором ГТС, внаслідок отримання послуг балансування.

За доводами позивача, такі дії відповідача спрямовані на безпідставне збагачення за рахунок позивача внаслідок отримання надлишкових коштів, не передбачених Договором.

Відповідач у відзиві та своїх запереченнях вважає такі доводи позивача безпідставними та необґрунтованими, вказує, що акти від 30.09.2021 №09-2021-1910000179 та від 31.10.2021 №10-2021-1910000179 врегулювання цілодобових небалансів складено належним чином, у відповідності до умов Договору та Кодексу ГТС. Також відповідач зазначає про невірне обрання позивачем способу захисту його прав.

Пунктами 1-3 глави 1 розділу I Кодексу ГТС визначено, що цей Кодекс розроблено відповідно до Законів України "Про ринок природного газу", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про трубопровідний транспорт", "Про нафту і газ", "Про природні монополії" та інших нормативно-правових актів. Цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.

Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).

Пунктом 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС "Комерційне балансування" визначено, що перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Згідно з п. 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи здійснює балансуючі дії для:

підтримання тиску в газотранспортній системі з метою виконання вимог цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи;

досягнення певної кількості природного газу у газотранспортній системі на кінець доби, що може відрізнятися від кількості, що очікується відповідно до передбачених подач та відборів для такої газової доби, але яка буде сумісна з економічною, ефективною та безпечною експлуатацією газотранспортної системи.

Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС.

Питання надання послуги балансування, обсягів добового небалансу та плати за добовий небаланс врегульовані в главах 5, 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд не вбачає наявності у спірних правовідносинах порушеного права позивача, яке може бути захищене в обраний ним спосіб - шляхом зобов`язання відповідача привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу в кожну газову добу вересня 2021 року та жовтня 2021 року, в яких фактично вчинялись балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування.

Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування щодо необхідності його захисту.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та від 4.06.2019 у справі № 916/3156/17 (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021, справа № 643/21744/19, провадження № 14-175цс21).

Необхідно застосовувати правові норми та судову практику таким чином, щоб вони були найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення ЄСПЛ від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)) (див.: пункти 8.39, 8.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року, справа № 143/591/20, провадження № 14-72 цс 21).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18)).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача привести маржинальну ціну придбання та маржинальну ціну продажу в кожну газову добу, в яких фактично вчинялись балансуючі дії, у відповідність до вартості природного газу, проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування, не є належним та ефективним способом захисту можливих порушених прав позивача чи його охоронюваних законом інтересів.

У разі незгоди позивача з відомостями щодо наявності негативних небалансів, щоденного надання відповідачем послуг з врегулювання негативних балансів позивача, зазначеними відповідачем в актах від 30.09.2021 №09-2021-1910000179 та від 31.10.2021 №10-2021-1910000179 врегулювання цілодобових небалансів, а також вартістю відповідних послуг, дані питання підлягають встановленню та доведенню при розгляді майнового спору між сторонами (про стягнення заборгованості або повернення надлишково сплачених коштів).

Саме при розгляді такого спору можуть бути встановлено всі фактичні обставини щодо надання відповідних послуг, їх вартості, обґрунтованості цін тощо.

Відтак, виходячи з фактичних обставин справи та фактичних правовідносин, які склались між сторонами, суд встановив, що позивачем обрано неналежний та неефективних спосіб захисту його прав та інтересів, який не може призвести до врегулювання спірних питань між сторонами, а спірні обставини мають встановлюватися судом при вирішенні майнового спору між сторонами.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.03.2023.

Суддя Т.М. Ващенко