Рішення № 109941668, 30.03.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 березня 2023 року № 520/12547/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, ЄДРПОУ 14099344) до Акціонерного товариства "Електромашина" (вул. Озерянська, буд. 106, м. Харків, ЄДРПОУ 00214868) про стягнення заборгованості,-

установив

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд стягнути заборгованості по сплаті фактичних витратна виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 389678,78 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період лютий-листопад 2022 у сумі 389678,78 грн., яку добровільно сплачено не було, а отже вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив , що підприємство визнає позовні вимоги частково та просить суд розстрочити виконання рішення суду про стягнення коштів.

Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке вмотивовано наявністю у підприємства форс-мажорних обставин.

Як визначено частиною другою ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій ст. 257 КАС України. Вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд врахував вимоги частини третьої ст. 257 КАС України, зокрема категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі. Таким чином, оскільки справа в розумінні ст. 12 КАС України є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, відсутні правові підстави для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, виходячи із змісту ст. 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення. Відповідно до частини третьої ст.79 КАС України відповідач повинен подати докази разом із поданням відзиву.

Отже, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

У заяві відповідач не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41,зокрема, зазначено що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи з викликом сторін.

Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Харківській області призначено працівникам відповідача пенсію на пільгових умовах.

На адресу підприємства позивачем спрямовувалися розрахунки по фактичним витратам на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, призначених відповідно до п. «а-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» однак, підприємство не відшкодувало позивачу кошти фактично витрачені на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1, № 2 за лютий-листопад 2022 в сумі 428707,36 грн., в тому числі за спсиком № 1 94652,08 грн., за списком № 1 334055,28 грн.

Підприємством сплачено суму боргу у розмірі 39028,58 грн, внаслідок чого сума заборгованості складає 389678,78 грн.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем у встановлений законодавством строк, суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не відшкодовані в повному обсязі, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону а раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б-з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, колишнім працівникам якого призначено пільгові пенсії, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Згідно з п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

На виконання вимог Інструкції Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області згідно супровідних листів, копії яких містяться у матеріалах справи, відповідачу направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, згідно яких розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії склав 389678,78 грн.

В добровільному порядку відповідачем сплачено заборгованість у розмірі 39028,58 грн.

Відповідно до ч. 1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 389678,78 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу приписів з ч.2 ст.139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються

Щодо розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

В обґрунтування зазначеної вимоги відповідач вказав про наявність обставин, які можуть ускладнити виконання рішення суду, а саме з моменту повномасштабного вторгнення РФ, у підприємства погіршився фінансовий стан, виникли кредиторські та дебіторскі заборгованості, работа підпримства зупинена з 01.03.2022, руйнації виробничих корпусів внаслідок обстрілів та інші.

Дослідивши подані письмові докази у справі, суд приходить до висновку про необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно п. 2 ч.6 ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно із частиною четвертою, п`ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Тобто підставою, для розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим у строк встановлений судом.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявна заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 389678,78 грн.

Суд враховує, що в силу надзвичайних обставин відповідач не в змозі одночасно і в повному обсязі виконати судове рішення у даній справі без настання негативних наслідків для товариства.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи те, що на даний час є обставини, що ускладнюють виконання даного рішення суду у цій справі та відсутність заперечень позивача (на момент винесення рішення у справі) щодо розстрочення виконання рішення суду, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, суд приходить до висновку, що у даному випадку належить задовольнити заяву про розстрочення виконання судового рішення терміном на шість місяців.

Керуючись статтями72-74,77,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства « Електромашина» заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 389678 (триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 78 коп.

Розстрочити виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року в адміністративній справі №520/520/12547/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, ЄДРПОУ 14099344) до Акціонерного товариства "Електромашина" (вул. Озерянська, буд. 106,м. Харків,61016, код ЄДРПОУ 00214868) про стягнення 389678 (триста вісімдесят дев`ять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн 78 коп. на 12 (дванадцять) календарних місяців шляхом здійснення сплати суми заборгованості щомісячно до 30.04.2023, 31.05.2023, 30.06.2023, 31.07.2023, 31.08.2023, 30.09.2023, 31.10.2023, 30.11.2023,31.12.2023,31.01.2024, 29.02.2024 рівними частинами по 32473 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят три) грн 23 коп. та 32473 (тридцять дві тисячі чотириста сімдесят три) грн 25 коп. до 31.03.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.