Вирок № 109932548, 31.03.2023, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2653/22

Провадження № 1-кп/592/184/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, мешканець АДРЕСА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), раніше судимий:

- 15.10.2021 вироком Зарічного районного суду м. Суми за ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт строком на 80 годин;

- 11.01.2022 вироком Зарічного районного суду м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, до покарання у виді арешту строком на 3 місяці (покарання відбуте 05.08.2022),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12022200480000126 від 22.01.2022

з участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілого - ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_3 22.01.2022 близько 10:20 знаходився на стоянці для автомобілів навпроти ТРЦ «Євробазар» за адресно: м. Суми, вул. Засумська, 2. Під час перебування на вказаній стоянці ОСОБА_3 побачив автомобіль «ГАЗель» д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_6 в якому знаходилися особисті речі, належні останньому. В цей час у ОСОБА_3 виник умисел, спрямований на проникнення до кабіни автомобіля з метою таємного викрадення чужого майна.

Того ж дня, 22.01.2022 близько 10:20 ОСОБА_3 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на проникнення до кабіни автомобіля «ГАЗель» д.н.з. НОМЕР_1 з метою вчинення крадіжки, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому матеріальних збитків та бажаючи настання таких наслідків, діючи таємно, з прямим умислом, з метою особистого збагачення за рахунок потерпілого, з корисливим мотивом і метою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа проник до кабіни автомобіля «ГАЗель» д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Суми, вул. Засумська, 2, звідки в подальшому намагався викрасти особисті речі, належні ОСОБА_6 , а саме: відеореєстратор автомобільний «Carcam», налобний ліхтар, прилад для вимірювання напруги, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № СЕ-19/119-22/856-ТВ від 31.01.2022 1269 грн.

Після чого, склавши відеореєстратор автомобільний «Carcam», налобний ліхтар та прилад для вимірювання напруги до сумки, що знаходилася в кабіні автомобіля, виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак не довів їх з причин, що не залежали від його волі, був зупинений власником автомобілю.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, але злочин не було закінчено з причин які не залежали від його волі, оскільки був зупинений власником автомобіля.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України тобто, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є «поєднане з проникненням у приміщення чи сховище».

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав, пояснивши, що біля ТРЦ «Євробазар» відкрив незамкнену «Газель» в якій побачив відеореєстратор. Зібрав в ній деякі речі та поки перебував у ній, його помітив власник, тому він намагався втекти, проте був затриманий. Злочин вчинив, оскільки хотів придбати дитині продукти харчування та шкодує про вчинене. Наголосив, що не здійснював підбору ключа, а проник до автомобіля, оскільки він був не замкнений.

Показання обвинуваченого у частині часу, місця і способу вчинення замаху на крадіжку в цілому узгоджуються з іншими доказами та показаннями потерпілого та свідка, є послідовними, не містять протиріч, а тому визнаються належними доказами, які підтверджують пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення.

Потерпілий ОСОБА_6 надав суду показання про те, що 22.01.2022 близько 10:00 він з дружиною і сином поїхав на автомобілі «Газель» до центрального ринку, та припарковав автомобіль на майданчику біля Євробазара. Він замкнув автомобіль, потім повернувся і перевірив чи замкнуті двері, оскільки про це попросила дружина. Коли він повернувся до автомобіля, то побачив, що пасажирські двері були відкриті, а в автомобілі знаходився невідомий чоловік, який відразу почав тікати. Біля вул. Горького ОСОБА_6 його наздогнав, а через 5 хв приїхала поліція і вони повернулися до автомобіля. В автомобілі виявив, що речі були розкидані, а цінні речі чоловік зібрав в одну сумку. Приїхала слідча група, яка пояснила що в автомобіль проникли за допомогою підбору ключа. В автомобілі був безлад, речі, які мали бути в бардачку та відеорестратор, лежали в сумці для гігієнічного приладдя, зокрема викрадені речі, проте ключа знайдено не було. Він має 2 ключа від автомобіля, один з яких був при ньому, а один вдома. Замки не були зламані. Вдома в повернутій поліцейськими сумці виявили відмичку, яку навіть видно на відеозаписі огляду місця події. Викрадено не було нічого, матеріальних претензій до обвинуваченого він не має. З приводу покарання покладається на розсуд суду.

Згідно показань свідка ОСОБА_7 , 22.01.2022 після того, як чоловік припаркувався вантажним автомобілем «Газель» навпроти ТРЦ «Євробазар», він не виконав її прохання зняти відеореєстратор, проте зачинив автомобіль, та перевірив це в її присутності. Здійснивши деякі покупки чоловік пішов з дитиною віднести їх до машини та повернутися до узгодженого місця. Коли вона не виявила там чоловіка, то пішла до автомобіля. Біля автомобіля плакала дитина та сказала, що тато побіг за дядьком. Вона виявила безлад в автомобілі та не виявила на штатному місці відеореєстратора, проте відкривши сумку для гігієнічного приладдя, виявила в ній дезодорнат, крем для бриття, блокнот, ключі від легкової машини, електронний пристрій для вимірювання, відеореєстратор, ліхтарик та відмичка. Потім поліція привела мокрого ОСОБА_3 до автомобіля, який намагався погрожувати її чоловіку. Автомобіль замикається ключами, які є тільки у чоловіка. Вважає, що замок був відкритий відмичкою, оскільки так сказали присутні поліцейські. Відмичку працівники поліції їм повернули разом з сумкою.

Крім показань допитаних в судовому засіданні обвинуваченого, потерпілого та свідка, вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколом огляду місця події від 22.01.2022 з фототаблицею, схемою та відеозаписом (а.с. 108-121) в ході якого зафіксована обстановка на місці вчинення злочину, а також розташування речей в салоні автомобіля;

-висновком експерта від 31.01.2022 № СЕ-19/119-22/856-ТВ (а.с. 122-131), відповідно до якого станом на 02.01.2022 ринкова вартість відеореєстратора автомобільний «Carcam» (моделі Т245) становила 1157 грн, налобного ліхтаря (марки Yajia моделі 1837) - 57 грн, приладу для вимірювання напруги (мультиметру DT-832) - 69 грн.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України тобто, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючою ознакою якого є «поєднане з проникненням у сховище».

При цьому суд зважає на вимоги ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта та не вирішує питання щодо наявності кваліфікуючих ознак злочину, які не були інкриміновані.

Разом з тим, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кваліфікуюча ознака «поєднане з проникненням у приміщення», оскільки автомобіль не є приміщенням. В той же час виходячи з конструктивних особливостей автомобіля, наявності технічних пристосувань у виді дверей та замків, які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб та дозволяють ідентифікувати салон автомобіля як такий, що має, окрім іншого, призначення для тимчасового зберігання майна (тобто є сховищем) суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення вірно кваліфіковано дії обвинуваченого «поєднане з проникненням у сховище».

Доводи ОСОБА_3 про те, що він не підбирав ключа до автомобіля спростовуються поясненнями потерпілого та свідка про те, що автомобіль був закритий на замок, замок не був пошкоджений, а серед зібраних злодієм для викрадення речей була відмичка, а також відеозаписом до протоколу огляду місця події від 22.01.2022 з якого вбачається, що водійські двері автомобіля були замкнені, а пасажирські відчинені, та на 0:13:23 якого, зафіксована не помічена оперативним слідчим металева пластина, яка знаходилась в сумці з зібраними речами. Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 проник до автомобіля шляхом підбору ключа, тобто способу впливу на секрет замка для його відкривання без пошкодження.

Крім того виключенню з обвинувачення підлягає вказівка на завдання матеріального збитку обвинуваченим, оскільки потерпілий зазначив, матеріального збитку йому не завдано, а ОСОБА_3 інкриміновано лише замах на вчинення крадіжки майна.

Суд приймає до уваги, що згідно висновку експерта вартість майна, закінчений замах на таємне викрадення якого вчинено обвинуваченим відрізняється від інкримінованого ОСОБА_3 розміру, проте зважаючи на положення ч. 1 ст. 337 КПК України не знаходить підстав для зміни такого розміру.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, яке буде необхідне та достатнє для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів, суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, обсяг майна, замах на викрадення якого було вчинено, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, зокрема, і за вчинення корисливих злочинів, офіційно не працює, проте мав тимчасові заробітки, офіційно не одружений, проте пояснив, шо перебуває в цивільному шлюбі та має 2 річну дитину, батьком якої не записаний, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, перебував на обліку у лікаря-психіатра з 1997 по 2011 рік з діагнозом «Психопатія, сноговоріння, сноходіння» (а.с. 145-146 згідно висновку судово-психіатричного експерта №55 від 14.02.2022 (а.с. 141-143) виявляє ознаки нестійкого розладу особистості, може усвідомлювати свої дії та керувати ними, на момент скоєння правопорушення виявляв ознаки нестійкого розладу особистості, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Також суд враховує викладені пояснення потерпілого, що матеріальної шкоди йому не заподіяно, претензій до обвинуваченого він не має.

Як обставини, які пом`якшують покарання суд відповідно до ст. 66 КК України визнає: наявність психічного розладу у обвинуваченого, невеликий обсяг майна, замах на викрадення якого вчинено, відсутність претензій потерпілого.

Передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

При визначенні виду і розміру кримінального покарання суд також враховує, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «nulla poena sine lege» (ніякого покарання без закону), закріплений у ч.1 ст.7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 «не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення», а також принцип «пропорційності», коли призначене особі покарання є непропорційним втручанням держави у права людини (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12).

Згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання, а щодо ув`язнення та його строків акценти треба зміщувати в бік досягнення ресоціалізації», тобто незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства. При цьому, суд враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може бути спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.

Враховуючи викладене, засади, передбачені ст. 65 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи позицію потерпілого, суд вважає за потрібне призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в ч. 3 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України покарання з застосуванням ст. 69 КК України.

У кримінальному провадженні цивільні позови не заявлені.

Зважаючи, що покарання за попереднім вироком відбуте в повному обсязі, підстави для призначення покарання на підставі ст. 71 КК України відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні (а.с. 139, 149).

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 371, 373, 374, 376, 395, 615 КПК України,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз в сумі 2042,68 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26.01.2022 №592/893/22 на відеореєстратор «Carcam»; налобний ліхтар; прилад для вимірювання напруги скасувати, вважати їх повернутими власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1