Ухвала суду № 109931880, 30.03.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30.03.2023 р. Справа № 914/1014/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.

розглянув матеріали позовної заяви:

за позовом: Комунального закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради, Запорізька область, м.Запоріжжя;

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик», Львівська область, м.Львів;

про: розірвання договору та стягнення заборгованості

ціна позову: 74413,04грн.

ВСТАНОВИВ:

28.03.2023р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради від 01.02.2023р. б/н (вх. №1092) за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор Логістик» про розірвання договору та стягнення заборгованості; ціна позову: 74413,04грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з поставки оплаченого за Договором від 13.03.2020р. №13-03 товару.

У поданій позовній заяві Позивачем викладено клопотання, у якому просить суд звільнити Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради (ЄДРПОУ 20508321, 69091, м. Запоріжжя, вул.Немировича-Данченка, 46-а) від сплати судового збору у цій справі та відкрити провадження у справі.

В обґрунтування поданого клопотання Позивач зазначає, що згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити заявника від сплати судового збору чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно пунктів 1.1, 8.1. Статуту Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради (Позивач) є профільним позашкільним навчальним закладом з туристсько-краєзнавчої, спортивної, екскурсійної та військово-патріотичної роботи учнівської та студентської молоді та є неприбутковою бюджетною установою. Це також підтверджується й рішенням ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізкій області №1103 від 24.07.2014р. про внесення Позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій, копія якого надається разом із копією статуту.

З підстав наведеного Позивач зазначає, що Позивач не має власних вільних коштів, оскільки повністю фінансується за кошти місцевого бюджету. Отже, вільних коштів для здійснення судових витрат кошторисом Позивача не передбачено. Тим більше, що Відповідач своєю односторонньою, тривалою (починаючи з кінця 2020 року) відмовою від виконання своїх зобов`язань, без жодних поважних причин, фактично завдає шкоди місцевому бюджету Запорізької області і Позивач вимушений звернутися до суду для усунення цього порушення та уникнення наявної шкоди.

Поряд із цим, Позивач зазначає, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, вважаю, що у суду є усі підстави для задоволення мого клопотання.

З приводу поданого клопотання суд зазначає, що приписами ст.1 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, з системного аналізу змісту ст.8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч.1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18.

В розрізі вказаного вище судом враховано, що у пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначено, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 02.08.2021р. у справі №910/19650/20, від 19.08.2021 у справі №910/20753/20 від 29.09.2021р. у справі №910/9476/20.

Тобто, приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», законодавець тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25.03.2021р. у справі №912/3514/20.

В той же час, подані Позивачем докази, в тому числі Статут Позивача (затверджено рішенням Запорізької обласної ради від 26.06.2014р. №37) та Рішення від 24.07.2014р. №1103 про внесення Позивача до реєстру неприбуткових установ та організацій не підтверджують доводи Позивача про відсутність фінансування на сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду та не є умовами для звільнення від сплати судового збору в розумінні ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Більше того, визначений Позивачем склад Учасників, підстави та предмет позову не свідчать про поширення норми ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» на правовідносини між Сторонами.

Так, предметом заявленого позову є вимога про розірвання Договору від 13.03.2020р. №13-03 та стягнення з Відповідача на користь Позивача 74413,04грн. вартості оплаченого Позивачем та непоставленого Відповідачем товар.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з поставки оплаченого за Договором від 13.03.2020р. №13-03 товару, тоді як передбачена п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" умова застосування майнового критерію для можливості звільнення від сплати судового збору ставить за необхідність визначення предметом позову захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав безпосередньо, а не опосередковано. Тобто, предметом позову, за подання якого можливо розглядати майновий критерій як підставу для звільнення від сплати судового збору, мають бути заявлені вимоги про захист уже порушених, на думку позивача, соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, а не будь-яких, ймовірних, не конкретизованих прав вкладників банку.

Суд звертає увагу Позивача на те, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, попри те, таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку і дотримання вимог процесуального Закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору, а саме лише посилання Позивача на неможливість сплатити судовий збір з причин відсутності фінансування не є підставою для звільнення від сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір". Схожих висновків щодо відсутності підстав для відстрочення сплати судового збору дійшов Верховний Суд в ухвалах від 16.11.2022р. у справі №911/1634/21 та від 08.03.2023р. у справі №908/401/18.

За таких обставин, оскільки предметом позову у даній справі не є вимоги про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, а відтак, клопотання Комунального закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради від 01.02.2023р. б/н (вх.№1092 від 28.03.2023р.) про звільнення від сплати судового збору слід відхилити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду з врахуванням встановлених судом обставин та наведених в мотивувальній частині цієї ухвали висновків суду, судом встановлено наявність підстав для її залишення без руху на підставі ст.174 ГПК України, зважаючи на наступне.

Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1,2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2023 року для працездатних осіб в розмірі 2684 гривні.

З огляду наведених вище норм закону та встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставок судового збору, за подання у 2023 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684грн., і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 939400грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 Бюджетного кодексу України складовими частинами спеціального фонду бюджету є, зокрема, доходи бюджету (включаючи власні надходження бюджетних установ), які мають цільове спрямування.

У постанові КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011р. №106 в якості органів, що контролюють справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 22030000 (судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави згідно з наказом №11 від 14.01.2011р. Міністерства фінансів України «Про бюджетну класифікацію»), визначено суди загальної юрисдикції та Державну судову адміністрацію України.

Згідно п.8.1 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, який затверджено наказом Мінфіну України від 29.01.2013р. №43, щодня у регламентований час за результатами обробки інформації органи Казначейства формують виписки з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих у Головних управліннях Казначейства, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у разі потреби роздруковують їх. За результатами розподілу платежів між державним та місцевими бюджетами органи Казначейства формують Відомість розподілу платежів до бюджетів. Зазначені виписки та Відомість розподілу платежів до бюджетів в електронному вигляді надаються відповідно до затверджених порядків взаємодії Казначейства України з органами, що контролюють справляння надходжень бюджету.

При цьому суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації від 02.01.2020р. №11-135/20 зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог цього Закону між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26.08.2015р. про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством "Інформаційні судові системи" оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено у п.п.2.20 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями), що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору.

Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору (п.2.21. Постанови).

Слід зазначити, що згідно листа Державної судової адміністрації України від 21.12.2019р. №11336-70/19 та листа Державної казначейської служби України від 11.12.2019р. №12-06-02/22014 з 01.01.2020р. діють нові рахунки для зарахування судового збору. Реквізитами для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області є:

Отримувач коштів: ГУК Львiв/Личаківський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA108999980313141206083013954

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, Позивачем до позовної заяви не долучено жодних доказів сплати судового збору.

Суд зазначає, що Позивачем у поданій до Господарського суду Львівської області заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру про розірвання Договору від 13.03.2020р. №13-03 та одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення з Відповідача на користь Позивача 74413,04грн. вартості оплаченого Позивачем та непоставленого Відповідачем товар.

Відтак, сума належного до сплати судового забору складається із ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру та ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру з ціною позову 74413,04грн. і становить 5368грн. (2684 + (74413,04грн. х 1,5%, але не менше 2684грн. і не більше 939400грн.)).

З врахуванням наведеного суд дійшов висновків про те, що Позивачем в порушення вимог п.2 ч.1 ст.164 ГПК України не додано до поданої позовної заяви доказів сплати судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону, сума судового збору, яку слід сплатити Позивачу, становить 5368грн.

Приписами ч.1 ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої вказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновків про наявність правових підстав до залишення позовної заяви Комунального закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради від 01.02.2023р. б/н (вх. №1092 від 28.03.2023р.) без руху та надання Комунальному закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради десятиденного строку з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків заяви, а саме: надати суду оригінали документів, які підтверджують сплату 5368грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Одночасно суд інформує Позивача, що, згідно приписів ч.3 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.123, 124, 162, 164, 172, 174, 180, 234, 235 ГПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання Комунального закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради від 01.02.2023р. б/н (вх. №1092 від 28.03.2023р.) про звільнення від сплати судового збору відхилити.

2.Позовну заяву Комунального закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради від 01.02.2023р. б/н (вх. №1092 від 28.03.2023р.) залишити без руху.

3.Надати Комунальному закладу «Запорізький центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» Запорізької обласної ради десятиденний строк з моменту вручення ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме:

2.1)надати суду оригінали документів, які підтверджують сплату 5368грн. судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону

3.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

4.Ухвала не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Фартушок Т.Б.