Ухвала суду № 109931748, 31.03.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"31" березня 2023 р. м. Київ Справа № Б13/016-10 (911/928/23)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика» (08298, Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Меблева, 1; код ЄДРПОУ 05509300) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Скопича Ярослава Васильовича (03049, м. Київ, а/с 54)

до відповідача Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 2; код ЄДРПОУ 04360600)

про визнання незаконним та скасування рішення

у відокремленому провадженні в межах справи № Б13/016-10

за заявою ОСОБА_1 , м. Київ (РНОКПП НОМЕР_1 )

до Відкритого акціонерного товариства «Білицька меблева фабрика» (08298, Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Меблева, 1; код ЄДРПОУ 05509300)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б13/016-10 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ВАТ «Білицька меблева фабрика», порушена ухвалою суду від 15.04.2010.

Постановою Господарського суду Київської області від 22.08.2011 визнано Боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 02.02.2021 ліквідатором ВАТ «Білицька меблева фабрика» призначено арбітражного керуючого Скопича Я.В.

На даний час у справі № Б13/016-10 триває ліквідаційна процедура.

29.03.2023 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ВАТ «Білицька меблева фабрика» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Скопича Я.В. від 29.03.2023 № 2/03 (вх. № 802/23) до відповідача Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення № 437-27-ІХ від 22.03.2023 «Про припинення ВАТ «Білицька меблева фабрика» права постійного користування земельною ділянкою, що розташована в селищі Коцюбинське, по вул. Меблева».

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.03.2023 вказану позовну заяву передано судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах провадження у справі № Б13/016-10 про банкрутство ВАТ «Білицька меблева фабрика», присвоєно єдиний унікальний номер судової справи Б13/016-10 (911/928/23).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за вказаною позовною заявою за правилами загального позовного провадження в межах справи № Б13/016-10 про банкрутство ВАТ «Білицька меблева фабрика»; встановлено сторонам процесуальні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

Разом з позовною заявою Позивачем подано заяву від 29.03.2023 № 3/03 (вх. № 45/23) про вжиття заходів забезпечення позову.

Дослідивши вказану заяву судом встановлено наступне.

Позивач просить суд:

-заборонити Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області приймати рішення, вчиняти дії, спрямовані на: розпорядження земельною ділянкою, поділ (виділ) земельної ділянки, передачу у власність, користування чи інше речове право, в тому числі надавати дозволи на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність чи користування, затвердження технічної документації із землеустрою, зміни цільового призначення земельної ділянки, зміни меж, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки площею 7,2369 га, яка передана в постійне користування ВАТ «Білицька меблева фабрика» згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування земельної ділянки: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева;

-заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна - земельної ділянки площею 7,2369 га, яка передана в постійне користування ВАТ «Білицька меблева фабрика» згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування земельної ділянки: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

-заборонити Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області та будь-яким іншим особам чинити перешкоди ВАТ «Білицька меблева фабрика» в користуванні земельною ділянкою площею 7,2369 га, яка передана в постійне користування ВАТ «Білицька меблева фабрика» згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування земельної ділянки: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева, в тому числі заборонити представникам Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області та будь-яким іншим особам без згоди ВАТ «Білицька меблева фабрика» доступ до земельної ділянки площею 7,2369 га, яка передана в постійне користування ВАТ «Білицька меблева фабрика» згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування земельної ділянки: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева.

В обґрунтування поданої заяви Позивач зазначає, що він є постійним землекористувачем спірної земельної ділянки згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, та є власником цілісного майнового комплексу, розташованого на означеній земельній ділянці.

Проте, рішенням № 437-27-ІХ від 22.03.2023 «Про припинення ВАТ «Білицька меблева фабрика» права постійного користування земельною ділянкою, що розташована в селищі Коцюбинське, по вул. Меблева», яке оскаржується в даному провадженні, Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області вирішила:

- 1) Припинити ВАТ «Білицька меблева фабрика» право постійного користування земельною ділянкою площею 7,2369 га, яка перебуває в користуванні згідно Державного акту про право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування: селище Коцюбинське, вул. Меблева.

- 2) Віднести земельну ділянку площею 7,2369 га до земель запасу Коцюбинської селищної територіальної громади.

- 3) Відділу з питань земельних відносин виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради здійснити заходи щодо попередження власників об`єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, зазначеній у п. 2 цього рішення, про необхідність оформлення речових прав на земельні ділянки під об`єктами нерухомості.

Вказане рішення мотивоване тим, що на зазначеній земельній ділянці, крім нерухомого майна Позивача, знаходиться також котельня комунальної форми власності та об`єкти нерухомості, які належать ТОВ «Венеція-Апарт».

Позивач стверджує, що з п. 3 оскаржуваного рішення вбачається, що до ухвалення судом рішення у цій справі існує вірогідність оформлення Відповідачем та третіми особами речових прав на земельну ділянку, що передана в постійне користування Позивачу.

У зв`язку з цим, з позиції Позивача, існує об`єктивна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову до ухвалення рішення в даній справі, оскільки невжиття таких заходів та як наслідок оформлення і реєстрація іншими особами речових прав на земельну ділянку, право користування якою належить Позивачу, істотно ускладнить виконання рішення у цій справі та не призведе до захисту і поновлення законних прав Позивача у межах одного судового провадження, оскільки для поновлення прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема, шляхом звернення до суду з позовними вимогами про припинення речових прав інших осіб на земельну ділянку, передану в користування Позивачу, тощо.

Позивач стверджує, що вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку є вимушеним, оскільки наявні обставини, які свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача.

Крім цього Позивач посилається на положення ст. 61 КУзПБ щодо повноважень ліквідатора в частині прийняття до свого відання майна боржника, забезпечення його збереження, та у зв`язку з цим зазначає, що створення Відповідачем перешкод Позивачу в користуванні земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухоме майно Позивача та вільний доступ до неї сторонніх осіб, унеможливить виконання ліквідатором своїх повноважень щодо забезпечення збереження майна Банкрута ВАТ «Білицька меблева фабрика».

Розглянувши подану Позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Здійснивши перевірку матеріалів справи на предмет того, чи дійсно між сторонами виник спір та чи існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, господарський суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що метою звернення до суду із відповідним позовом є захист інтересів Позивача, оскільки процедура припинення права Позивача на постійне користування земельною ділянкою, на думку Позивача, здійснена з порушенням норм чинного законодавства.

При вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що спірний об`єкт нерухомості - земельна ділянка площею 7,2369 га, місце розташування: селище Коцюбинське, вул. Меблева, належить Позивачу ВАТ «Білицька меблева фабрика» на праві постійного користування, що підтверджено Державним актом про право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995; на вказаній земельній ділянці знаходиться цілісний майновий комплекс (до складу якого входять у т.ч.: будівлі - ангар, вентиляційна дільниця, градільня, цехи, склади, компресорна, насосна станція; споруди - АЗС, димова труба, замощення, навіс, огорожа, трансформаторна підстанція, артезіанська свердловина, виробничо-протипожежний водопровід, внутріплощадочна ЛЕП, внутріплощадочна теплотраса, пожежний резервуар, резервуар для води), належний Позивачу, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

В той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області № 437-27-ІХ від 22.03.2023, селищною радою вирішено припинити право Позивача на постійне користування зазначеною земельною ділянкою; повернуто земельну ділянку до земель запасу територіальної громади та пунктом 3 рішення, зокрема, надано розпорядження структурному підрозділу органу місцевого самоврядування здійснити заходи, спрямовані на оформлення речових прав третіх осіб на вказану земельну ділянку (певні її частини під об`єктами нерухомості).

Отже, результатом реалізації пункту 3 оспорюваного рішення селищної ради № 437-27-ІХ від 22.03.2023 буде розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (її частини) у власність чи користування третіх осіб, затвердження технічної документації із землеустрою, оформлення та державна реєстрація речових прав третіх осіб на спірну земельну ділянку (її частину), у зв`язку з чим, будуть відсутні будь-які механізми, які унеможливлюватимуть вчинення такими третіми особами дій, спрямованих на розпорядження земельною ділянкою.

На переконання суду, потенційна ймовірність оформлення та державної реєстрації речових прав третіх осіб на спірну земельну ділянку (її частину) може в значній мірі ускладнити чи взагалі зробити неможливим ефективний захист прав Позивача в межах одного судового провадження у разі задоволення позову, оскільки для поновлення прав та інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде ініціювати нові судові спори, у т.ч. про припинення речових прав інших осіб на земельну ділянку, передану в користування Позивачу, тощо.

Разом із тим, заборона Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області приймати рішення, вчиняти дії, спрямовані на розпорядження спірною земельною ділянкою, а також заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, є співмірним із позовними вимогами, заявленими Позивачем та безпосередньо стосуються предмету спору, а обрані Позивачем види забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження прав Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області, які стосуються спірної земельної ділянки.

Отже суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову у вигляді заборони Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області приймати рішення, вчиняти дії, спрямовані на розпорядження спірною земельною ділянкою, а також заборона державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаної земельної ділянки, підлягає задоволенню, оскільки Позивачем наведені обґрунтовані підстави того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може порушити його права та унеможливити ефективний захист права Позивача, а вжитті судом заходи не є вкрай обтяжливим для Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області та сприятимуть запобіганню порушення прав Позивача на час вирішення спору в суді, та в разі задоволення позову забезпечить ефективний захист права Позивача.

В той же час, за наслідком розгляду заяви Позивача про забезпечення позову суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині заборони Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області та будь-яким іншим особам чинити перешкоди ВАТ «Білицька меблева фабрика» в користуванні земельною ділянкою площею 7,2369 га, в тому числі заборони представникам Відповідача та будь-яким іншим особам без згоди Позивача доступ до земельної ділянки, зокрема у зв`язку з тим, що Позивачем в заяві не наведено та до заяви не додано доказів створення Відповідачем або третіми особами перешкод у доступі Позивача до спірної земельної ділянки або об`єктів нерухомості Позивача, розташованих на вказаній земельній ділянці, а також не обґрунтовано підстав обмеження права невизначеного кола осіб у доступі до відповідної земельної ділянки.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Позивача від 29.03.2023 № 3/03 про забезпечення позову.

Суд зазначає, що вжиті судом у даному випадку заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення ефективного захисту права Позивача в разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 144, 232-235, 255 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву ВАТ «Білицька меблева фабрика» від 29.03.2023 № 3/03 (вх. № 45/23) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2.Заборонити Коцюбинській селищній раді Бучанського району Київської області (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 2; код ЄДРПОУ 04360600) приймати рішення, вчиняти дії, спрямовані на: розпорядження земельною ділянкою, поділ (виділ) земельної ділянки, передачу у власність, користування чи інше речове право, в тому числі надавати дозволи на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність чи користування, затвердження технічної документації із землеустрою, зміни цільового призначення земельної ділянки, зміни меж, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки площею 7,2369 га, яка передана в постійне користування ВАТ «Білицька меблева фабрика» згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування земельної ділянки: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева.

3.Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна - земельної ділянки площею 7,2369 га, яка передана в постійне користування ВАТ «Білицька меблева фабрика» згідно рішення Коцюбинської селищної ради від 24.10.1995 № 61 та Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002587 від 09.11.1995, місце розташування земельної ділянки: Київська область, селище Коцюбинське, вул. Меблева, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

4.В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

5.Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є: Відкрите акціонерне товариство «Білицька меблева фабрика» (08298, Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Меблева, 1; код ЄДРПОУ 05509300).

6.Боржниками у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є:

-Коцюбинська селищна рада Бучанського району Київської області (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 2; код ЄДРПОУ 04360600);

-усі державні реєстратори прав на нерухоме майно; нотаріуси усіх нотаріальних округів; будь-які інші особи, наділені функціями державного реєстратора прав на нерухоме майно.

7.Примірник ухвали надіслати сторонам.

Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Дата набрання чинності ухвалою - 31.03.2023 року.

Строк пред`явлення ухвали Господарського суду Київської області від 31.03.2023 про забезпечення позову у справі № Б13/016-10 (911/928/23) до виконання - до 31.03.2026.

Відповідно до частини 1 ст. 144 ГПК України ухвала Господарського суду Київської області від 31.03.2023 про забезпечення позову підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати підписання ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата підписання ухвали 31.03.2023.

Суддя С.Ю. Наріжний