Ухвала суду № 109927100, 27.03.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6283/22

Провадження № 1-кп/204/332/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу судових засіданьклопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими по кримінальномупровадженню№ 22022040000000188 внесеному доЄдиногореєструдосудових розслідувань 18 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_6 , захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 , заявила клопотання про визнання очевидно недопустимими доказів. В обґрунтування свого клопотання вказала, що одним із доказів сторони обвинувачення є протокол обшуку від 27 лютого 2022 року, проведеного у період часу з 15:59 год. по 19:46 год. слідчим СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 22021040000000092 від 03 грудня 2021 року у житлі ОСОБА_3 - в квартирі АДРЕСА_1 (арк. 19-22 т. 1 матеріалів досудового розслідування) з додатками - довідками про склад осіб-учасників обшуку (арк. 23-24 т. 1 матеріалів досудового розслідування) та відеофайлами з відеозаписом обшуку, які містяться на 2х оптичних дисках (арк. 25 т. 1 матеріалів досудового розслідування). Вважає, що вказаний доказ отримано з суттєвим порушенням прав людини та основоположних свобод, а також з істотним порушенням передбаченого кримінальним процесуальним законом порядку, в зв`язку з чим він повинен бути визнаний очевидно недопустимим з огляду на те, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022040000000188 від 18 серпня 2022 року (які були виділені з кримінального провадження № 22021040000000092 від 03 грудня 2021 року) долучені прокурором до матеріалів судового провадження в 2-х томах в тому ж обсязі, що й вони були відкриті стороні захисту під час виконання вимог ст. 290 КПК України. Прокурор ОСОБА_9 під час підготовчого судового засідання повідомив суду про відсутність у сторони обвинувачення будь-яких інших матеріалів, які стосуються справи ОСОБА_10 . Також листом від 31 жовтня 2022 року № 10-2566-22 прокурор ОСОБА_9 у відповідь на їх клопотання про ознайомлення з додатковими матеріалами кримінального провадження повідомив про те, що сторона захисту в порядку ст. 290 КПК України 19 серпня 2022 року ознайомлена з усіма матеріалами кримінального провадження, у тому числі, з доказами сторони обвинувачення. Та з урахуванням вже досліджених судом матеріалів справи, а також переліку доказів, про дослідження яких просив прокурор суд, - є очевидною та обставина, що в матеріалах досудового розслідування відсутні документи, які підтверджують отримання органом досудового розслідування або прокурором до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із передбачених КПК України джерел інформації про вчинення (або приготування о вчинення) кримінального правопорушення. Таким чином, є очевидним те, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 досудове розслідування у кримінальному проваджені було розпочато без передбачених кримінальним процесуальним законом підстав шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності будь-якої інформації про вчинення кримінального правопорушення із передбачених КПК України джерел. Між тим, КПК України не передбачає таких повноважень слідчого чи прокурора. Оскільки в істотне порушення наведених вимог Конституції України та КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато шляхом реалізації слідчими та прокурорами своїх повноважень у непередбачений КПК України спосіб - за відсутності передбачених законом підстав, використання отриманих при проведенні такого досудового розслідування доказів, у тому числі, протоколу обшуку від 27 лютого 2022 року для доведення вини ОСОБА_3 буде грубо порушувати його основоположне право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 §§ 1,2 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що свідчить про недопустимість вказаного доказу сторони обвинувачення.

Також зазначила, що матеріали досудового розслідування не містять заяв, повідомлень тощо про вчинення кримінальних правопорушень, що давало б право слідчому та прокурору розпочати кримінальне провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР, тим більш давало підстави вважати, що до кримінальних правопорушень, які розслідуються у цих кримінальних провадженнях може бути причетний ОСОБА_3 . Також матеріали досудового розслідування не містять відомостей про те, що після початку досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях було проведено бодай які небудь слідчі або процесуальні дії, спрямовані на отримання доказів у кримінальному провадженні. В матеріалах провадження відсутні будь-які відомості, які б вказували на можливість відшукання за місцем проживання ОСОБА_3 знарядь кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, чи встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, що свідчило б про наявність підстави для проведення такої слідчої дії, як обшук. А відтак є очевидним, що обшук за місцем проживання ОСОБА_3 , що становило втручання в його основоположне право, гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, було проведено шляхом реалізації слідчим повноважень у спосіб, не передбачений КПК України, - без наявності передбачених кримінальним процесуальних законом підстав для його проведення. Що дає підстави стверджувати про порушення вказаного основоположного права ОСОБА_3 та про очевидну недопустимість протоколу обшуку від 27 лютого 2023 року з підстав, передбачених ст. 87 ч. 3 п.2 КПК України.

Крім того,захисник зауважила,що як вбачається з протоколу обшуку від 27 лютого 2022 року, слідчим ОСОБА_8 , як підставу для невідкладного проникнення до житла ОСОБА_3 , зазначено - врятування життя та майна осіб, при цьому яке саме майно та чиє життя намагався таким чином врятувати слідчий, не конкретизовано. Відсутнє в матеріалах кримінального провадження й процесуальне рішення слідчого про проникнення до житла ОСОБА_3 у порядку ст. 233 ч. 3 КПК України, яке б надавало можливість зрозуміти, які саме обставини свідчили про наявність невідкладних випадків. Не було обґрунтовано існування цих обставин і у клопотанні слідчого ОСОБА_11 від 28 лютого 2022 року на ім`я прокурора ОСОБА_9 про дозвіл на проведення обшуку. Як вже зазначалося раніше, жодних документів, щодо наявності передбачених-законом підстав для проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , тим більш, - передбачених законом підстав для проникнення до його житла до постановлення ухвали слідчого судді у невідкладних випадках, матеріали кримінального провадження не містять. А відтак, у слідчого ОСОБА_8 були відсутні підстави для проникнення до житла ОСОБА_3 у порядку ст. 233 ч. 3 КПК України. Отже, протокол обшуку від 27 лютого 2022 року є очевидно недопустимим з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України (здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу). Також наведене свідчить про порушення під час проведення обшуку основоположного права ОСОБА_3 , гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки втручання в це право було здійснене в істотне порушення процедури, встановленої законом.

Захисник звернулаувагу судуна відсутністьподальшого судовогоконтролю упорядку,передбаченому передбаченогоч.3ст.233КПК України.Досліджені судомматеріали кримінальногопровадження свідчатьпро те,що слідчий ОСОБА_8 ,який упорядку ч.3ст.233КПК 27лютого 2022року провівобшук замісцем проживання ОСОБА_3 ,після проведенняобшуку зклопотанням пропроведення обшукув порядкуст.233ч.3КПК Українидо слідчогосудді Красногвардійськогорайонного судум.Дніпропетровська незвертався.Натомість,інший слідчий ОСОБА_11 ,який непроводив дануслідчу діюта небув їїучасником,28лютого 2022року звернувсяіз клопотаннямпро дозвілна обшукза місцемпроживання ОСОБА_3 безпосередньо допрокурора відділуДніпропетровської обласноїпрокуратури ОСОБА_9 ,а недо слідчогосудді Красногвардійскогорайонного судум.Дніпропетровська.При цьому,слідчий ОСОБА_11 взагалі необґрунтував уклопотанні нінаявності підставдля проведенняобшуку,передбачених ч.ч.1,2ст.223,ст.234КПК,ні підставдля проникненнядо житла ОСОБА_3 у порядкуч.1ст.233КПК,ні правовихпідстав зверненняіз клопотаннямдо прокурора,а недо слідчогосудді,як тоговимагає закон.В тойже день,28лютого 2022року прокурор ОСОБА_9 розглянув цеклопотання слідчого ОСОБА_11 та виніспостанову продозвіл наобшук.При цьому,правовою підставоюдля реалізаціїпрокурором повноважень,якими наділенілише слідчісудді,було зазначеноч.1ст.615КПК України.Вважає,що прокуроромта слідчимбуло порушеновимоги ст.615КПК України,а оскількиорганом досудовогорозслідування уданому кримінальномупровадження бувслідчий відділУправління СБУкраїни уДніпропетровській області, питання пронадання дозволуна проведенняобшуку замісцем проживання ОСОБА_3 та проможливість застосуваннядо підозрюваного ОСОБА_3 будь-якогозапобіжного заходу,тим більш,у виглядітримання підвартою,належало розглядатислідчому суддіКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська,в межахтериторіальної юрисдикціїякого знаходитьсяорган досудовогорозслідування,який ув томучислі 28лютого 2022року,не припинявсвоєї роботи,та слідчісудді цьогосуду весьчас діївоєнного станув повномуобсязі здійснювалисвої повноваження,обумовлені КПКУкраїни.Це свідчитьпро перевищенняпрокурором ОСОБА_9 під часприйняття процесуальногорішення продозвіл напроведення обшукуза місцемпроживання ОСОБА_3 наданих закономповноважень табезумовне порушенняосновоположного права ОСОБА_3 на повагудо житла,гарантованого ст.8Конвенції прозахист правлюдини таосновоположних свобод.В своючергу,згідно останньогоречення ч.3ст.233КПК Україниякщо прокурорвідмовиться погодитиклопотання слідчого,дізнавача прообшук абослідчий суддявідмовить узадоволенні клопотанняпро обшук,встановлені внаслідоктакого обшукудокази єнедопустимими,а отриманаінформація підлягаєзнищенню впорядку,передбаченому статтею255цього Кодексу.Відтак,встановлені внаслідокобшуку замісцем проживання ОСОБА_3 докази єнедопустимими внаслідокпрямої законодавчоїнорми -ч.3ст.233КПК України,та підлягалиневідкладному знищенню.Крім того,як вбачаєтьсяіз постановипрокурора ОСОБА_9 від 28лютого 2022року,вирішуючи клопотанняслідчого ОСОБА_11 ,прокурор нелише перебравна себеповноваження слідчогосудді,але йвзагалі ненадавав оцінкиіснуванню укримінальному провадженніпередбачених закономпідстав дляпроведення обшукуу житлі ОСОБА_3 та підставдля проникненнядо йогожитла безухвали слідчогосудді,що такожє істотнимпорушенням вимогКПК Українита основоположногоправа ОСОБА_3 (ст.8Конвенції).Вказане відповідаєправовим позиціямВерховного Суду.При цьому,не єперешкодою длявизнання очевиднонедопустимим доказомпротоколу обшукуза місцемпроживання ОСОБА_3 й таобставина,що постановапрокурора ОСОБА_9 від 28лютого 2022року продозвіл наобшук наразіне скасована.Отже,вищенаведене свідчитьпро те,що вказанаслідча діябула проведенав істотнепорушення вимогст.233ч.ч.1,3КПК Українибез попередньогодозволу слідчогосудді табез подальшогосудового контролю,що становилопорушення основоположногоправа ОСОБА_3 ,гарантованого ст.8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,що єпідставою длявизнання доказунедопустимим згідност.87ч.2п.1КПК України.Також,переглянутими судомвідеофайлами,на якихзафіксовано обшук,підтверджено,що вістотне порушеннявимог ч.3ст.104КПК Українизміст протоколуобшуку від27лютого 2022року невідповідає послідовностіта зміступроведених підчас обшукудій,не міститьвідомостей проінформацію,отриману врезультаті цихдій,важливу длякримінального провадження,та підтверджуєчисленні істотніпорушення нормкримінального процесуальногозакону,допущені підчас йогопроведення,що свідчатьпро недопустимістьцього доказусторони обвинувачення.Не дивлячисьна відсутністьна часпроведення обшукуу сторониобвинувачення правамати підчас проведенняобшуку доступдо комп`ютернихсистем абоїх частин,мобільних терміналівсистем зв`язку,для виявленняяких ненадано дозвілна проведенняобшуку,-як зафіксованона відеозаписахобшуку,співробітники СБУ,які булиприсутні підчас обшуку,мали вільнийта неконтрольованийдоступ домобільних телефонів ОСОБА_3 ,проводили тривалийчас,більше годиниманіпуляції міжсвоїми телефонамита телефонами ОСОБА_3 ,робили фотоз фіксацієюданих звилучених телефонів.Однак,жодних даних,відносно зняттята використанняв подальшомуінформації,під часпроведення маніпуляційз вилученимителефонами,в матеріалахкримінального провадженняне міститься.Згідно ч.9ст.236КПК Українидругий примірникпротоколу обшукуразом із доданимдо ньогоописом вилученихдокументів татимчасово вилученихречей (занаявності)вручається особі,у якоїпроведено обшук,а вразі їївідсутності -повнолітньому членовіїї сім`їабо йогопредставникові.Після переглядувсіх відеофайловвсі учасникизмогли переконатися,що належногоупакування вилученихпід часобшуку предметівна відеозаписуна булозафіксовано.Так,на файлі82660006на 11:27слідчий Краснянськийна полицівиявив предмет,схожий награнату.При цьому,граната знаходиласьв зібраномустані.На 14:00гранату поклалидо чорноїкоробки зпід взуттяз написомВелфаре.На файлі82660007слідчий зновпоказує гранатуна 08:25та зновкладе їїбуцім-тов коробкудля взуття.На файлі82660008слідчий повідомляє,що обшукзакінчено,а ОСОБА_3 відмовився відпідписання протоколута бирок,якими безпосередньоопечатано майно00:22,та зазначаєчас підписанняпротоколу 19:46.При цьому,коробки,в якійповинна булазнаходитися граната,послідовність дійпо їїупакуванню таоформлення биркоюз підписамиосіб,які бралиучасть вобшуку ізазначенням інформаціїпро вміступаковки немаєна відеофайлах.Виходячи зізмісту протоколуобшуку буливилучені тапоміщені поліетиленовіпакети (два)та опечатані биркою звідтисками печатки№ 13УСБУ уДніпропетровській області:три мобільнихтелефона,флеш накопичувачта дваноутбуки (п.1-6).Отже,йдеться продва пакетита однубирку.В подальшомуп.7зазначено предметсхожий награнату,яку поміщеноу картоннийкороб чорногокольору таопечатано.Навіть впротоколі слідчимбуло зазначено,що биркимають лишевідтиск печатки№ 13УСБУ уДніпропетровській області,про наявністьпідписів осіб,які бралиучасть вобшуку незазначено.Крім того,відеозаписом обшукупідтверджено,що уході проведенняобшуку вістотне порушенняабз.2ч.7ст.223КПК небуло забезпеченоконтролю незаінтересованихспостерігачів -понятих (анкетнівідомості якихдо тогож зміненоза відсутностіпередбачених закономпідстав,та занеможливості їхідентифікації узв`язкуз наявністюмасок наобличчях)за діямипредставників сторониобвинувачення,оскільки відеозаписомпідтверджено,що практичновсі діїз відшукуванняречей тадокументів,у томучислі,обшук кімнати,у якійбуло вилученопредмет злочину,передбаченого ч.1ст.263КК України,огляди змістуналежних ОСОБА_3 телефонів,було проведенопоза межамизору понятихта завідсутності,щонайменше,одного понятого.В протоколіобшуку ненаведено послідовностідій зпроведення обшуку,зокрема,в протоколіобшуку відсутняінформація проте,що фактичнопротягом всьогочасу проведенняобшуку оперативніпрацівники,які приймалиучасть уйого проведенні,без жодногоконтролю збоку слідчогота позамежами зорупонятих,досліджували змістінформації,яка міститьсяна телефонах ОСОБА_3 (наодному зяких вподальшомупри проведенніекспертизи буловиявлено інформацію,що описанав обвинувальномуакті вчастині обвинуваченняза ст.111ч.1КК),проводили невідоміманіпуляції міжтелефонами ОСОБА_3 ті іншимимобільними телефонаминевідомого походження,які перебувалиу володінніоперативних працівників.Та упротоколі обшукуне булозафіксовано інформації,отриманої оперативнимиспівробітниками зарезультатами проведенняоглядів телефонів.В порушеннявимог ст.236ч.9КПК Українидругий примірникпротоколу обшукуразом іздоданим донього описомвилучених документівта тимчасововилучених речейне буловручено ОСОБА_3 .Також підчас обшукуслідчим ОСОБА_8 було вчиненодії,які непередбачені КПКта яківиходять замежі повноважень:1)слідчим ОСОБА_8 ,не дивлячисьна те,що ОСОБА_3 наполягав набезперервному проведенніобшуку,о 16.51год.було оголошеноперерву упроведенні обшукупід приводомнеобхідності викликуспеціаліста дляогляду ноутбука.Час відновленняпроцедури обшукуу протоколіне зафіксовано.Однак,положення КПК України не передбачають права слідчого зупинити проведення обшуку, отже слідчий діяв не у передбачений законом спосіб. Є очевидним, що прибуття спеціаліста не обумовлювало необхідності оголошення перерви у проведенні обшуку, оскільки відеозаписом підтверджено, що після прибуття на обшук невідомого чоловіка (який, можливо, є спеціалістом), слідчим не встановлювалася його особа, не роз`яснювалися права та обов`язки спеціаліста, та взагалі жодних дій за участі спеціаліста, спрямованих на досягнення мети обшуку, вчинено не було. Крім того, слідчим не було забезпечено відсутності доступу до приміщень квартири, змісту телефонів тощо з боку будь-яких осіб на час оголошеної перерви (відеозапис під час якої не здійснювався) та після продовження обшуку. Між тим, відеозаписом обшуку підтверджено, що перед тим, як учасники прослідували до частини квартири, де знаходиться дитяча кімната, у якій було вилучено гранату, там певний час без контролю з боку слідчого та понятих знаходився невідомий чоловік, озброєний автоматом. Слідчий ОСОБА_8 та оперативні працівники перешкоджали (не дозволили) дружині обвинуваченого - ОСОБА_12 у повернення у приміщення квартири, у якій вона проживає разом з обвинуваченим, та власником частини якого вона є, хоча КПК України не наділяє слідчого такими повноваженнями, а присутність володільця житла під час проведення обшуку могло б сприяти здійсненню контролю за діями працівників правоохоронних органів. Також переглядом дати створення відеофайлів на дисках встановлено, що всі вони створені 27 вересня 2015 року, відкриті 26 липня 2022 року, що абсолютно не відповідає даті проведення обшуку та свідчить про можливе фальшування відеозапису. Проте, в істотне порушення ч. 3 ст. 107 КПК України до матеріалів кримінального провадження не було долучено оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. Просила визнати очевидно недопустимим доказом протокол обшуку від 27 лютого 2022 року, у житлі ОСОБА_3 .

В судовомузасіданні захисник ОСОБА_4 заявила клопотанняпро визнаннядоказів недопустимими.В обґрунтуваннясвого клопотаннязазначила,що відповіднодо визначеногосудом порядкуу судовомузасіданні досліджуютьсяписьмові доказита дослідженопротокол обшукувід 27лютого 2022року,проведений заадресою: АДРЕСА_2 замісцем проживання ОСОБА_3 і додатокдо протоколуобшуку -відеоматеріали профіксацію вказаноїслідчої дії.Вважає,що протоколобшуку від27лютого 2022року,додаток донього -носій інформації,на якомузафіксовано слідчудію єочевидно недопустимимидоказами.Як вбачаєтьсяз протоколуобшуку від27лютого 2022року,проведеного врамках кримінальногопровадження №22021040000000092від 03грудня 2021року вінбув проведенийслідчим СВУСБУ уДніпропетровській області ОСОБА_8 відповідно доч.3ст.233КПК Україниу зв`язкуз врятуваннямжиття тамайна осіб.Як вбачаєтьсяз дослідженихдоказів протоколобшуку складенийслідчим УСБУ ОСОБА_8 .У відкритихстороні захистуматеріалах досудовогорозслідування відсутняпостанова керівникаоргану досудовогорозслідування щодовизначення слідчого ОСОБА_8 у кримінальномупровадженні №22021040000000092від 03грудня 2021року,як слідчого,який здійснюєдосудове розслідуваннявказаного кримінальногопровадження,яка діяластаном на27лютого 2022року.Як вбачаєтьсяз фіксаціїтехнічними засобамизазначеної слідчоїдії вонавзагалі невідповідає протоколуобшуку.Так,у протоколіобшуку зазначенощо о16:51здійснено технічнуперерву длявиклику спеціаліста.Відсутній час,коли відновленовідеозапис післятехнічної перерви.До цьогомоменту з15:59(колирозпочато обшук)до 16:51на відеовидно,як невідоміособи здійснюютьогляд телефонів ОСОБА_3 та належноїйому комп`ютерноїтехніки.При цьомувони здійснюютьякісь маніпуляціїз телефонамита ноутбуками ОСОБА_3 .На відеоне видновсіх учасниківобшуку.Камера встановленастаціонарно іу полізору знаходитьсялише слідчий(інколи)та 2співробітника СБУ,інших осіб,у томучислі понятихна відеоне видно,як невидно їхі припроведенні обшукув іншихприміщеннях.Після того,як доквартири прибувнібито «спеціаліст»він ненадав своїдокументи тадо протоколуйого даніне внесені.У протоколіобшуку зазначено,що о 19:03 відеозапис призупинено,проте наступнийабзац свідчитьпро те,що о 18:58 проведено особистий обшук ОСОБА_3 , що свідчить про те, що протокол складений із грубим порушенням вимог ст. 104 КПК України, а саме у вступній частині не міститься відомостей про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); та описова частина не містить відомостей про послідовність дій; У порушення вимог ч. 3 ст. 107 КПК України до протоколу обшуку не долучено оригінальний примірник технічного носія інформації зафіксованої процесуальної дії. 28 лютого 2022 року старший слідчий в ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_11 в порушення вимог ч. 2 ст. 233 КПК України, звернувся до Дніпропетровської обласної прокуратури про надання дозволу на проведення обшуку. Вказане клопотання про надання дозволу на проведення обшуку прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 вирішив самостійно у відділі Дніпропетровської обласної прокуратури за адресою: вул. Чернишевського, 23 у м. Дніпро. При цьому прокурор ОСОБА_9 послався на вимоги ст. 615 КПК України та на п. 3 «Інструкції про порядок превентивного затримання у районі проведення антитерористичної операції осіб, причетних до терористичної діяльності, та особливого режиму в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції». При цьому, прокурор ОСОБА_9 , приймаючи таке рішення жодним чином не обґрунтував неможливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень. Проте, як убачається з інформації, наявної на офіційному сайті «Судова влада», 28 лютого 2022 року слідчі судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська ухвалили рішення щонайменше у 6-ти справах, які стосуються процесуальних питань. Таким чином, прокурор ОСОБА_9 перебрав на себе функцію слідчого судді та реалізував свої повноваження, які не передбачені КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Таким чином, слідчий СВ УСБУ ОСОБА_8 здійснив процесуальну дію, яка потребує попереднього «дозволу суду, без такого дозволу та з порушенням його суттєвих умов, а прокурор ОСОБА_9 реалізував свої повноваження, які не передбачені КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень. Вищенаведені факти дають обґрунтовані підстави вважати, що протокол обшуку від 27 лютого 2022, додаток до нього-носій інформації, на якому зафіксовано слідчу дію є очевидно недопустимими доказами у розумінні п.1 ч .2 , п. 2 ч. 3 ст. 87 та ч. 2 ст. 89 КПК України. Просила визнати протокол обшуку, проведеного 27 лютого 2022 року та два оптичні DVD диски з відеоматеріалами недопустими доказами.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Суду зазначив, що на жоден предмет, який було вилучено під час проведення вказаного обшуку не було накладено арешт. Просив задовольнити клопотання захисників в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання своїх захисників, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 заперечував проти задоволення клопотань сторони захисту. Суду пояснив, що вказані клопотання є лише суб`єктивним баченням сторони захисту. Вказані клопотання містять посилання на докази, які не були досліджені судом та відсутні в матеріалах кримінального провадження. Просив вирішити вказані клопотання сторони захисту під час перебування судді в нарадчій кімнаті при ухваленні вироку.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 27 лютого 2022 року в період часу з 15 години 59 хвилин по 19 годину 46 хвилин було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з врятуванням життя та майна осіб. Вказаний обшук було проведено за участі співробітників СБУ, відомості про яких не підлягають розголошенню у зв`язку з воєнним станом в Україні, ОСОБА_3 . Перед початком проведення обшуку зазначеним особами були роз`яснені положення КПК України. Під час проведення вказаного обшуку використовувалися технічні засоби, а саме службова відеокамера «Panasonik» та носій інформації на якому зафіксовано відеозапис обшуку, який є невід`ємною частиною даного протоколу. Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон чорного кольору «Nomi», мобільний телефон «Iphone7», флешнакопичувач «Dtes9II», ноутбук «Asus» чорного кольору «E3NXCY 17715711C», ноутбук «Lenovo» чорного кольору «PF9XB5BO9206». Вказані речі були вилучені та поміщені до поліетиленових пакетів (два) та опечатані біркою з відтисками печатки № 13 УСБ у Дніпропетровській області. Окрім цього, також було виявлено та вилучено предмет схожий на гранату з номером на запалі 60-83 УРЗГМ-2585 та написом на дні гранати 386/76-80/Т, яку було поміщено у картонний короб чорного кольору та опечатано.

28 лютого 2022 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області старшим підполковником ОСОБА_11 на адресу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_14 було скеровано клопотання про проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з метою відшукання і вилучення предметів, які містять відомості про обставини вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, а саме: мобільний телефон марки «Samsung», imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон чорного кольору «Nomi», мобільний телефон «Iphone7», флешнакопичувач «Dtes9II», ноутбук «Asus» чорного кольору «E3NXCY 17715711C», ноутбук «Lenovo» чорного кольору «PF9XB5BO9206», предмет схожий на корпус гранати з позначенням «386/76-80/т» 1 шт. та запал до вказаної гранати типу УЗРГМ-2 з позначенням 60-83.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 28 лютого 2022 року, було задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області старшого підполковника ОСОБА_11 про надання дозволу на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , у кримінальному провадженні № 2202104000000092 від 03 грудня 2021 року за підозрою ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України. Надано дозвіл старшому слідчому з ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області старшому підполковнику ОСОБА_11 та іншим слідчим, що входять до складу групи слідчих у кримінальному провадження № 2202104000000092 від 03 грудня 2021 року, на проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , у ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», imei1: НОМЕР_1 ; imei2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон чорного кольору «Nomi», мобільний телефон «Iphone7», флешнакопичувач «Dtes9II», ноутбук «Asus» чорного кольору «E3NXCY 17715711C», ноутбук «Lenovo» чорного кольору «PF9XB5BO9206», предмет схожий на корпус гранати з позначенням «386/76-80/т» 1 шт. та запал до вказаної гранати типу УЗРГМ-2 з позначенням 60-83. Прийняте рішення вважається виконаним у м. Дніпро з моменту підписання цієї постанови.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 ст. 87 КПК України закріплено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частинами 2,3ст.87КПК Українипередбачено,що судзобов`язаний визнатиістотними порушеннямиправ людиниі основоположнихсвобод,зокрема,такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2)отримання доказіввнаслідок катування,жорстокого,нелюдського аботакого,що принижуєгідність особи,поводження абопогрози застосуваннятакого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4)отримання показаньчи поясненьвід особи,яка небула повідомленапро своєправо відмовитисявід даванняпоказань тане відповідатина запитання,або їхотримання зпорушенням цьогоправа; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Тобто, ст. 87 КПК України визначений вичерпний перелік з яких підстав внаслідок істотного порушення прав та свобод людини може бути визнаний недопустимий доказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2 та ч. 3 ст. 89КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

При цьому системний аналіз ст. 89 КПК Українидозволяє дійти висновку, що законодавець ознаки недопустимості доказів поділяє на очевидні та неочевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду. Очевидно недопустимими є ті докази, про недопустимість яких прямо вказується в КПК.

Існує також умовно недопустимі докази, допустимість чи недопустимість яких визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від встановлених обставин кримінального провадження. Саме тому, процесуальну конструкцію «очевидна недопустимість доказу», слід розглядати крізь призму положень інституту доказового права у його нерозривному зв`язку з кримінально процесуальними правовідносинами.

Аналогічна позиція викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі № 223-1446/0/4-12 від 05 жовтня 2012 року «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», де зазначено, що відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є очевидно недопустимими, а це відповідно до ч. 2ст. 89 КПКтягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Зазначене правило застосовується і щодо доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України) за умови підтвердження сторонами кримінального провадження їх очевидної недопустимості. В іншому випадку суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (п. 8).

Отже, для того, щоб вирішити у даному випадку питання про те, чи є недопустимими зазначені вище докази слід з`ясувати, чи мало місце порушення прав та свобод людини під час отримання останніх.

Клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 зводяться до оцінки процесуальних порушень, вчинених під час проведення слідчих дій.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладенні в клопотаннях, безумовно підлягають оцінці при наданні судом аналізу доказів під час ухвалення остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, оскільки можуть впливати на визнання належності та допустимості зазначених в ньому доказу.

Що ж стосується визнання протоколу обшуку очевидно недопустимим з підстав відсутності дозволу слідчого судді на проведення такого обшуку, то суд зазначає, що є певні виключення, визначені КПК України, за яких обшук проводиться за відсутності судового контролю (ст. 615 КПК України), повноваження якого виконує відповідний прокурор в умовах воєнного стану. При цьому, оцінка доказів, отриманих внаслідок таких дій, має бути надана судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

На час розгляду даного клопотання судовий розгляд кримінального провадження триває.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що в задоволенні клопотання належить відмовити, оскільки заявлені в ньому докази, які просить визнати очевидно недопустимими захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , можуть бути визнані такими під час ухвалення судом остаточного рішення за наслідками розгляду справи, шляхом оцінки цих доказів у їх сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Очевидності недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх взаємозв`язку з іншими доказами суд не вбачає, й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.

Оскільки судом не встановлено очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження, то у суду відсутні підстави визнати недопустимим вищевказані докази, на які вказують захисники у своєму клопотанні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 86, 89, 350, 371,372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання доказів очевидно недопустимими по кримінальномупровадженню№ 22022040000000188 внесеному доЄдиногореєструдосудових розслідувань 18 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судддя ОСОБА_1