Постанова № 109923223, 30.03.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/497/23

30 березня 2023 року селище Богородчани

Суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області Куценко О. О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

23 березня 2023 року о 09 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час сварки із ОСОБА_2 , яка доводиться йому дружиною, ображав останню нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство.

Крім того, 23 березня 2023 року близько 11 години 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки із ОСОБА_2 , яка доводиться йому дружиною, ображав останню нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров`ю, чим вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство. Також ОСОБА_1 порушив терміновий заборонний припис №300246 від 23 березня 2023 року, який був застосований відносно нього, що полягав у забороні у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 3 (три) доби з 10 години 20 хвилин 23 березня 2023 року та діє до 10 години 20 хвилин 26 березня 2023 року.

В судове засідання особа яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився.

Згідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2, розглядаються протягом доби.

Встановлено, що старшим дільничним офіцером поліції відділення поліції №2 (смт Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП М`ясковським М. О. особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 було повідомлено, про те, що розгляд справи відносно останнього буде проводитись у Богородчанському районному суді у відкритому судовому засіданні 30 березня 2023 року, однак останній йому повідомив, що не має можливості з`явитись до суду.

Повідомлені працівником поліції обставини, дають підстави стверджувати про неналежне виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_1 , що виразилися у відсутності інтересу до поданого до суду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, та свідчить про умисне уникнення від явки до суду та затягування судового розгляду даної справи з метою уникнення відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, ОСОБА_1 був повідомлений працівником поліції про виклик до суду, однак в призначене судове засідання не з`явився, а клопотань про відкладення справи не подавав.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі "Пономарьова проти України" зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи судову практику ЄСПЛ та вимоги ст. 268 КУпАП, зважаючи на те, що було вжито необхідні засоби для належного повідомлення притягуваного про дату, час і місце розгляду справи, забезпечення його присутності в судовому засіданні, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст. 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, суд визнає причини неявки притягуваного у судові засідання неповажними та вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі

ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доводиться матеріалами справи, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 291270 від 29 березня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 23 березня 2023 року близько 09 години 00 хвилин вчинив домашнє насильство щодо дружини ОСОБА_2 ;

- письмовими протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію та поясненнями ОСОБА_2 від 23 березня 2023 року;

- інформацією з бари «Армор» щодо ОСОБА_1 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 784408 від 29 березня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 23 березня 2023 року близько 11 години 30 хвилин вчинив домашнє насильство щодо дружини ОСОБА_2 та порушив застосований відносно нього терміновий заборонний припис №300246 від 23 березня 2023 року;

- письмовими протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) ОСОБА_2 від 23 березня 2023 року;

- письмовими пояснення ОСОБА_1 від 23 березня 2023 року;

- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 від 23 березня 2023 року.

Дослідивши матеріали справи, вважаю доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, а кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правильною, оскільки він вчинив домашнє насильство.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" у визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 3 цього ж закону передбачено, що його дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім`ї патронатного вихователя.

Крім того, об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та недопущення в подальшому вчинення нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 36, 40-1,173-2, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 (сто сімдесят) гривень, який слід стягнути на р/р UA718999980313040106000009676, отримувач - ГУК в Івано-Франківської області, Івано-Франківського району /21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37951998, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету- "Адміністративні штрафи та інші санкції".

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 грн судового збору (отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030101).

Копію постанови вручити ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: