Рішення № 109923114, 16.03.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1610/21

Провадження №2/193/72/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

16 березня 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слон кредит" про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та фінансовою організацією ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» наявні кредитні відносини, які оформлювалися за допомогою електронних пристроїв в мережі інтернет без повного та всебічного ознайомлення споживача з Правилами нядання грошових коштів у кредит та без надання самого тексту кредитного договору, у зв`язку з чим споживач детально непроінформований щодо умов кредитування. Позивач вказує,що їй відомо, що існують кредитні відносини без фактичної наявності у споживача тексту, номеру та дати укладання відповідного Договору. 08.11.2021 року на електронну адресу відповідача було направлено адвокатський запит з проханням отримання копії кредитного договору, укладеного між сторонами. Однак, ніякої відповіді на момент звернення до суду позивач не отримала. Правовідносини у сфері надання споживчого кредиту регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про банки та банківську діяльність». Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ч.3 ст. 652 ЦПК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи принципи застосування аналогію права та аналогію закону кредитний договір, укладений між ОСОБА_1 та TОB «СЛОН КРЕДИТ» підлягає розірванню з повернення становища що існувало до укладання договору до попереднього стану.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Направили суду заяву про розгляд справи без його участі. Направили відзив, вказують що заперечують проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що 29.06.2021 року між ОСОБА_1 та фінансовою організацією ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» укладено договрі №646543 про надання споживчого кредиту.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий догрвір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, разом з тим ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона. Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов`язки, які покладаються на них за договором.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, крім договорів, цивільні права та обов`язки виникають також з актів цивільного законодавства.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій

формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З умовами договору ОСОБА_1 не була ознайомлена в повній мірі в силу своєї юридичної необізнаності, оскільки наявні між сторонами відносини оформлювалися за допомогою електронних пристроїв в мережі інтернет, без повного та всебічного ознайомлення позивача з Правилами надання грошових коштів у позику, тому на даний час бажає його розірвати.

Правовідносини у сфері надання споживчого кредиту регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Нормою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 ст. 203 цього Кодексу.

З урахуванням вищезазначених норм споживачі фінансових послуг мають бути обізнаними з умовами договору та мати один рівнозначний примірник договору.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, щодо сплати споживачем пені за прострочення повернення кредиту.

Відповідно ч. 2 .ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Статями Закону України «Про захист прав споживачів» з метою захисту від недобросовісних продавців та надавачів послуг передбачено право та можливість споживача розірвати договір. Зазначені вимоги не регулюють відносини щодо договорів споживчого кредиту тому з урахуванням норми ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Статтею 651 ЦК України визначені підстави для зміни або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою прзбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи що договір позики містить неконкретні, незрозумілі та непрозорі істотні умови та споживач взагалі з текстом та положеннями договору неознайомлений, то споживач розуміючи їх не уклав би зазначений договір, а якби і уклав то на інших умовах.

Відповідно до ч.3 ст. 652 ЦПК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно п. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач була звільнена від сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави. А також з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в розмірі 7200 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слон кредит" про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору - задовольнити.

Розірвати кредитний договір №646543 від 29.06.20021 року укладений між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю. "Слон кредит" код ЄДРПОУ 42350798, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Перемоги,90А, індекс 03062 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7200 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю. "Слон кредит" код ЄДРПОУ 42350798, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул.Перемоги,90А, індекс 03062, на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В,Шумська