Вирок № 109914576, 27.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/1307/23

№ 1-кп/755/734/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040000019 від 03.01.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, не одруженого, із середньо-спеціальною освітою, працюючого неофіційно охоронцем на автостоянці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВС Т А Н О В И В:

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, який неодноразово продовжено.Так, встановлено, що ОСОБА_3 30.12.2022 року, тобто під час дії воєнного стану, проходив повз літню терасу закладу «Positano», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Тичини, 1-В, де помітив два обігрівачі «UFO», чорного кольору, що на праві власності належать ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» та в цей час, у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, безперешкодно зайшов на літню терасу закладу «Positano», звідки взяв один обігрівач «UFO», після чого, разом із викраденим обігрівачем направився у бік проспекту Тичини, де за будівлею закладу залишив вищезазначений обігрівач, після чого, відразу повернувся за другим обігрівачем «UFO» та, забравши його, направився за будівлю по проспекту Тичини, де залишив попередньо викрадений обігрівач. Після чого, ОСОБА_3 , заволодівши належним ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» майном, а саме - двома інфрачервоними обігрівачами «UFO», чорного кольору, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями, що виразилися у таємному викраденні чужого майна в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 завдав шкоду ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», код ЄДОПОУ 40720198, на загальну суму 4 700 гривень (чотири тисячі сімсот гривень).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та показав, що він дійсно 30.12.2022 року проходив повз літню терасу закладу «Positano», яка знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Тичини, 1-В, де побачив обігрівачі, які вирішив викрасти, що й зробив, за обставин, викладених в обвинувальному акті. У подальшому, викрадені ним обігрівачі він здав до ломбарду, звідки їх самостійно викупив та повернув все потерпілій стороні. Зокрема, показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, розуміє, що його дії були умисними, у скоєному щиро каявся, жалкує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде, вчинив злочин, оскільки потрібні були кошти, прохав дати йому шанс на виправлення та не позбавляти його волі, так як добровільно все повернув.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.01.2023 року; постанови про визнання та приєднання речових доказів від 13.01.2023 року; постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 12.01.2023 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та наведеними вище письмовими доказами.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що він своїми діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тому, знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, конкретні обставини кримінального провадження, дані про його особу, зокрема: під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, у скоєному щиро розкаявся, вину визнав повністю, завдану шкоду відшкодовано.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого (щиро каявся, вину визнав повністю, добровільно відшкодував завдану шкоду), наявності пом`якшуючих обставин, зокрема, прокурор прохав призначити обвинуваченому покарання, не пов`язане із позбавленням волі, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені п. п. 1-2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Речові докази у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обрано.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені не понесені.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: лазерний диск білого кольору, з ідентифікуючим номером 0770209090225 , з відеозаписом у чотирьох файлах, по закладу майна до ломбарду «Скарбниця», що запакований у паперовий конверт та приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах;

- два інфрачервоних обігрівачі «UFOHOME 1800» чорного кольору з ідентифікуючими номерами на ньому 231401515898, 8680539530043 , 231401518427 , 8680539530043 , 3003112000697217, що передані під зберігальну розписку представнику потерпілого ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» - залишити у ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: