Рішення № 109912917, 30.03.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2063/23

Провадження № 2-а/369/108/23

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Вець О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду у місті Києві адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення поліції № 4 (с. Капітанівка) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Відділення поліції № 4 (с. Капітанівка) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що з 31.01.2022 року працює водієм автотранспортних засобів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «БАЛТУК».

25.01.2023 року перебував за кермом автомобіля вантажний-спеціалізований фургон рефрижератор, марки «Mercedes-benz», 2016 року випуску, днз НОМЕР_1 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 і який було передано в тимчасове користування Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛТУК» на підставі договору суборенди транспортних засобів.

Так, рухаючись по вулиці Київській в с. Гурівщина Бучанського району Київської області, позивач був зупинений патрульним поліцейським ВП № 4 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області. Після перевірки документів на транспортний засіб, відповідачем було винесено відносно позивача постанову серії БАД № 129147 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400,00 гривень.

В постанові зазначено, що в порушення вимог підпункту а п. 2.1 Правил дорожнього руху, позивач керував транспортним засобом вантажний-спеціалізований фургон рефрижератор, марки «Mercedes-benz», 2016 року випуску, днз НОМЕР_1 , з посвідченням водія, категорія якого не відповідає типу транспортного засобу.

Позивач вказує, що на його переконання відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою та незаконною, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу, яким керував позивач 25.01.2023 року: повна маса транспортного засобу, графа F.1 становить 16000 кг; маса транспортного засобу без навантаження, графа G 8625 кг.

З огляду на вищевказані характеристики транспортного засобу, право керування таким транспортним засобом надається особі з водійським посвідченням категорії С (автомобілі призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг.

Крім того, в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу в графі J зазначена категорія № 3, що у відповідності до таблиці 3 Єдиних загальних вимог до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затверджених постановою КМУ від 22.12.2010 року № 1166, відносяться колісний засіб, призначений для перевезення вантажів, максимально технічно допустима маса якого більше ніж 12 тонн.

Крім того зауважував, що як виняток у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С 1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В (Постанова КМУ від 03.03.2022 року № 184).

За таких обставин, на думку позивача, при винесенні постанови про адміністративне правопорушення серія БАД № 12947 від 25.01.2023 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у відповідача були відсутні будь-які докази про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

На підставі вище наведеного позивач просив суд, скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД № 129147 від 25.01.2023 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2023 року та примірник позовної заяви надіслані на адресу відповідача, та отримані особисто 01.03.2023 року.

Відповідно до вимог ст. 261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву з дня отримання ухвали суду.

У відповідності до ч. 8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.01.2023 року позивач ОСОБА_1 рухаючись по вулиці Київській в с. Гурівщина Бучанського району Київської області, був зупинений патрульним поліцейським ВП № 4 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області. Після перевірки документів на транспортний засіб, відповідачем було винесено відносно позивача постанову серії БАД № 129147 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400,00 гривень.

В постанові зазначено, що в порушення вимог підпункту а п. 2.1 Правил дорожнього руху, позивач керував транспортним засобом вантажний-спеціалізований фургон рефрижератор, марки «Mercedes-benz», 2016 року випуску, днз НОМЕР_1 , з посвідченням водія, категорія якого не відповідає типу транспортного засобу.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, з послідуючими змінами та доповненнями, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, з послідуючими змінами та доповненнями, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 511 від 10.05.2009 року, з послідуючими змінами та доповненнями, передбачено, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Згідно свідоцтва № НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу, яким керував позивач 25.01.2023 року: повна маса транспортного засобу, графа F.1 становить 16000 кг; маса транспортного засобу без навантаження, графа G 8625 кг.

З огляду на вищевказані характеристики транспортного засобу, право керування таким транспортним засобом надається особі з водійським посвідченням категорії С (автомобілі призначені для перевезення вантажів, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кг).

В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу в графі J зазначена категорія № 3, що у відповідності до таблиці 3 Єдиних загальних вимог до конструкцій та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, затверджених постановою КМУ від 22.12.2010 року № 1166, відносяться колісний засіб, призначений для перевезення вантажів, максимально технічно допустима маса якого більше ніж 12 тонн.

Крім того у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С 1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В (Постанова КМУ від 03.03.2022 року № 184).

Враховучи наведені факти, позивач сів за кермо вище згаданого транспортного засобу з водійським посвідченням № НОМЕР_3 , яке було видане 30.05.2017 року, центром 8047 з діючими категоріями В і С, а відтак не порушив вимоги підпункту а п. 2.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 62Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності складання відносно позивача оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, зокрема не надано доказів того, що позивач керував транспортним засобом.

Згідно зі ст.245КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Відділення поліції № 4 (с. Капітанівка) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в сумі 536,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 126, 222, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 9, 72, 77, 121, 139, 241-246, 205, 250-251, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення поліції № 4 (с. Капітанівка) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД № 129147 від 25.01.2023 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень.

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень з Відділення поліції № 4 (с. Капітанівка) Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, адреса: 08112, Київська область, с. Мила, вул. Комарова, 2А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30.03.2023 року

Суддя А.В. Янченко