Ухвала суду № 109912680, 27.03.2023, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 295/14920/19

Провадження № 1-кп/293/156/2023

УХВАЛА

27 березня 2023 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів кримінальне провадженням внесене до ЄРДР №12018060000000331 від 18.12.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 368 КК України

та ОСОБА_7 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст. 358, ч.3 ст. 368 КК України та відносно ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 368 КК України.

Під час судового розгляду в судовому засіданні від 27.03.2023 захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, згідно якого просять:

- кримінальне провадження № 12018060000000331 від 18.12.2018 закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, зазначений ст. 219 КПК України;

- витрати на проведення судових експертиз під час здійснення досудового розслідування компенсувати за рахунок держави;

- скасувати арешт, накладений у межах даного кримінального провадження.

Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводять, що прокурор незаконно звернувся до суду з обвинувальним актом та дане кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв"язку з тим, що після повідомлення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Мотивуючи подане клопотання захисники вказують, що :

- 18 грудня 2018 року внесені відомості до ЄРДР про дане кримінальне провадження № 12018060000000331;

- 18 квітня 2019 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вручені повідомлення про підозру;

- 16 червня 2019 року ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира строк досудового розслідування продовжено до 18.08.2019.

У подальшому строк, встановлений судом не продовжувався і не зупинявся. Кінцевою датою строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні вважають 19 серпня 2019 року.

Захисник ОСОБА_5 вказує,що органомдосудового слідства підозрюваного ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та його як захисника, 19.08.2019 ознайомлено з листом-повідомленням слідчого від 16.08.2019 про завершення досудового розслідування, із зазначенням про право на доступ до матеріалів досудового розслідування 19.08.2019. Вказує що таке повідомлення було здійснено в останній день строку досудового розслідування.

Також зауважує, що фактичне ознайомлення та виконання вимог ст.290 КПК України розпочалось для ОСОБА_7 та для нього як захисника 24.09.2019 і в цей же день були надані всі матеріали досудового розслідування в обсязі 7 томів, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів від 24.09.2019.

Захисник ОСОБА_5 зазначає,що фактзавершення ознайомленняз матеріаламидосудового розслідування для ОСОБА_8 та для нього як захисника завершилось 24.09.2019, однак, обвинувальний акт в цей день затверджувався і не вручався ОСОБА_7 .

У подальшому ОСОБА_7 разом із захисником були викликані на 30.09.2019 до слідчої ОСОБА_9 для вручення обвинувального акту. Звертає увагу, що під час його вручення було надано для ознайомлення постанову про визначення слідчого, який буде здійснювати досудове розслідування від 18.12.2018 яку, нібито, помилково не вшили до матеріалів провадження. Звертає увагу, що фактичного ознайомлення з матеріалам досудового розслідування 30.09.2019 ОСОБА_8 не відбувалось, ознайомлення з додатковою постановою відбулося на протязі 3-5 хвилин, що не може вважатись останнім днем ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а фактично вважає такий факт формальним прикриттям порушення процесуальних строків затвердження і направлення обвинувального акту до суду.

Доводить, що рішення про закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні прокурором прийнято не 16.08.2022, як про це зазначено у реєстрі матеріалів, а лише 30.09.2019 після складання обвинувального акту, тобто після закінчення чотирьох місячного строку досудового розслідування.

Захисник ОСОБА_5 вказує, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складений і затверджений 30.09.2019 та 01.10.2019 направлений та отриманий судом, що вказує на те, що прокурор затвердив та звернувся до суду з даним обвинувальним актом після завершення строків досудового розслідування, що є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 у своєму клопотанні про закриття кримінального провадження також звертає увагу на той факт, що прокурор затвердив обвинувальний акт та звернувся до суду з даним обвинувальним актом після завершення строків досудового розслідування.

Зокрема наголошує, що твердження прокурора про повідомлення про завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та надання доступу стороні захисту до матеріалів кримінального провадження 16.08.2019 не підтверджено належними доказами, оскільки такі повідомлення не були направлені засобами поштового зв`язку учасникам 16.08.2019, а були вручені безпосередньо слідчим 19.08.2019, тобто в останній день строку досудового розслідування.

Також захисник ОСОБА_4 звертає увагу, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні затверджений та вручений стороні захисту (за виключенням ОСОБА_10 ) 30.09.2019, до Богунського районного суду м. Житомира направлений 01.10.2019, у той час як строк досудового розслідування закінчився 19.08.2019.

Крім зауважує, що ознайомлення з матеріалами досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_6 та його захисниками на той час фактично відбувалось у період з 29 серпня по 27 вересня 2019 та не відбувалось 30.09.2019, оскільки 30.09.2019 обвинуваченому ОСОБА_6 лише був вручений обвинувальний акт та копія реєстру матеріалів.

На підставі викладенихвище обставин захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять закрити кримінальне провадженняна підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 підтримали подані клопотання та просили їх задовольнити, а кримінальне провадження закрити.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також підтримали клопотання про закриття кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні заперечила проти клопотання, вважаючи, що таке є передчасним, оскільки судом не досліджувались матеріали кримінального провадження. Крім того зазначила, що вручення обвинувального акту та звернення з ним до суду у даному провадженні відбулося в межах досудового розслідування, так як у такий строк не включався період часу з 17.08.2019 по 18.08.2019, у зв`язку з тим, що учасників кримінально провадження було повідомлено про завершення досудового розслідування 16.08.2019, шляхом направлення повідомлень.

З матеріалами кримінального провадження сторони ознайомлювались до 30.09.2019, відтак строк досудового розслідування продовжив обчислюватись з 01.10.2019 та складав 2 дні.

У подальшому у межах строків досудового розслідування, які становили 2 дні прокурор затвердив обвинувальний акт та 01.10.2019 направив до Богунського районного суду міста Житомира.

Тому вважає, що звернення до суду з обвинувальним актом відбулося в межах строку досудового розслідування. Просила у задоволенні клопотань відмовити.

Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта.

Зокрема, згідно ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

За визначенням ч.4 ст.115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.

Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.

Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 ч. 1 ст. 284 КПК доповнено п. 10, згідно якого кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи. Ця норма введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.

Отже, на вказане провадження поширюються положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки воно внесено до ЄРДР 18.12.2018.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК дає підстави стверджувати те, що необхідність закриття кримінального провадження законодавець пов`язує виключно із фактом закінчення строків досудового розслідування, а не завершенням досудового розслідування, виконанням вимог ст. 290 КПК тощо.

Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у ст. 28 КПК, відповідно якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Іванов проти України» зазначено, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (п. 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах «Карт проти Туреччини» (п. 68), «Вемхофф проти Німеччини» (п. 18). При цьому Суд у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (п. 63).

В інтерпретації ж чинного КПК України цей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Зі змісту викладених вище вимог ст. 219 КПК України слідує, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов"язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду його фактичним направленням. А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч. 1 ст. 290 КПК).

За загальним правилом сторона кримінального провадження зобов`язана письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов`язки і не порушила прав учасників кримінального провадження.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. (ч. 5 ст. 219 КПК).

Згідно з частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови ВС від 26.05.2020 у справі № 556/1381/18, від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, ухвали ВС від 26.05.2020 у справі № 712/6375/18, від 15.03.2021 у справі № 676/6116/18, від 05.04.2021 у справі № 676/804/20, від 21.04.2021 у справі № 991/6516/20).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові об"єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24.10.2022 у справі №216/4805/20, відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.

День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

Тобто, період з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування у порядку, визначеному ст. 290 КПК, та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування не включається. При цьому день такого направлення рахується у строк досудового розслідування.

Водночас суд зауважує, що факт завершення досудового розслідування має бути належно підтверджений, як і факт повідомлення цієї інформації стороні захисту.

Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, передбаченою главою 6 КПК України, і полягає у повідомленні учасників кримінального провадження про певні факти та обставини, що вже відбулись або мають відбутися у майбутньому, зокрема, прийняті процесуальні рішення або заплановані чи вже проведені процесуальні дії.

За своєю суттю, повідомлення є інформаційним листом. Воно не може створювати або скасовувати юридичних фактів або подій, а також не несе жодних юридичних наслідків, крім наслідку інформування особи, якій воно направлено про зміст інформації, що у ньому викладена.

З аналізу зазначених положень кримінального процесуального закону вбачається, що повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в контексті ст. 290 КПК є безпосередньо сповіщення, доведення до відома підозрюваного та його захисника такої інформації. Через те факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений.

Схожу правову позицію про висловлено у постанові ККС ВС від 28 вересня 2022 рок у справі № 462/1930/21.

Судом на підставі наявних в суду матеріалів справи встановлено наступну послідовність подій:

- 18 грудня 2018 року внесені відомості до ЄРДР про дане кримінальне провадження (запис в реєстрі у розділі ІІ за № 3, а.с.21 т.1);

- 18 квітня 2019 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру (запис в реєстрі у розділі ІІ за № 31,32 а.с.22 т.1) ;

- 13 червня 2019 року, ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира строк досудового розслідування продовжено до 18.08.2019 (запис в реєстрі у розділі ІІ за № 53 а.с.23 т.1);

- 16.08.2019 прокурором в порядку ст.ст. 36,290 КПК України доручено відкрити матеріали та надати до них доступ та того ж дня повідомлено підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_5 про відкриття матеріалів (запис в реєстрі у розділі ІІ за № 72,73,74 а.с.24 т.1);

- у період з 29.08.2019 по 30.09.2019 підозрюваному ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_5 та підозрюваному ОСОБА_6 та його захисникам ОСОБА_11 та ОСОБА_12 наданий доступ до матеріалів досудового розслідування (записи в реєстрі у розділі І за №№ 83-95 а.с. 20 т.1);

-30.09.2019 затверджений обвинувальний акту у даному провадженні (запис в реєстрі у розділі ІІ за №75 а.с. 24 т.1), який отримано судом 01.10.2019 за вх. № 39631 (а.с. 12-14 т.1).

Судом також встановлено, що на виконання вимог ст. 290 КПК України, прокурором 16.08.2019 надано доручення слідчому про повідомлення підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с. 3 т. 5).

У матеріалах кримінального провадження наявні копії повідомлень про завершення досудового розслідування від 16.08.2019, оригінали яких були оглянуті судом в судовому засіданні, підписані старшим слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_13 на ім`я підозрюваних ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , а також захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Зі змісту повідомлень убачається, що стороні захисту повідомлялося про завершення досудового розслідуваннята можливість ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, для чого необхідно прибути до органу слідства 19.08.2019 (а.с. 26-30 т. 4).

Разом з тим, на зазначених повідомленнях про завершення досудового розслідування від 16.08.2019, адресованих підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та захиснику ОСОБА_5 містяться записи про отримання такого повідомлення 19.08.2019 (а.с. 26,27,28 т.4).

Оскільки сторона захисту наголошує та доводить, що 16.08.2019 їй не було належним чином повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення, вказаний факт підлягає перевірці судом.

Суд, дослідив вказані обставини та встановив, що дійсно у даному кримінальному провадженні слідчим ОСОБА_13 на підставі доручення прокурора було складено повідомлення про завершення досудового розслідування від 16.08.2019, однак доказів направлення поштовим зв`язком чи безпосередньо вручення стороні захисту таких повідомлень саме 16.08.2019 матеріали кримінального провадження не містять.

При цьому суд звертає увагу, що факт завершення досудового розслідування, а також факт повідомлення цієї інформації стороні захисту має бути належно підтверджений. Проте, жодних належних та допустимих доказів направлення вказаного повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів для ознайомлення стороні захисту саме 16.08.2019 (фіскальні чеки про направлення відділенням зв"язку, опис вкладення у поштове відправлення, тощо) матеріали справи не містять та прокурором не надано.

Разом з тим суд не розцінює як належний доказ повідомлення підозрюваним та стороні обвинувачення про завершення досудового розслідування 16.08.2019 наданий для огляду у підготовчому засідання журнал вихідної кореспонденції з відповідним записом, без долучення відповідних доказів направлення таких повідомлень засобами поштового зв`язку.

У судовому засіданні на питання прокурора обвинувачений ОСОБА_6 повідомив, що 19.08.2019 прибув до слідчого, оскільки про таку необхідність прибуття йому повідомила захисник ОСОБА_11 16.08.2019 телефонним дзвінком,однак підстави для прибуття йому захисник не повідомляла.

Такі пояснення ОСОБА_6 на переконання суду не свідчать та не вказують на належне повідомлення сторони захисту про закінчення досудового розслідування саме 16.08.2019, оскільки належним у розумінні норм КПК є повідомлення шляхом його направлення (шляхом поштового зв"язку, чере офіційну електронну пошту, кур"єрську доставку, тощо) або шляхом безпосереднього вручення.

Водночас суд наголошує, що формальний підхід до виконання обов`язку стороною обвинувачення щодо повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування лише фактичним виготовленням такого повідомлення та його реєстрації у журналі вихідної кореспонденції без фактичного відправлення такого повідомлення засобами поштового обігу, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування. Тобто у даному випадку має місце факт неналежного повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування саме 16.08.2019.

Поряд з тим суд встановив, що сторона захисту повідомлення про завершення досудового розслідування від 16.08.219 фактично власноруч отримала лише 19.08.2019 у приміщення слідчого управління.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що повідомлення стороною обвинувачення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування стороні захисту відбулось 19.08.2019 шляхом безпосереднього вручення такого повідомлення підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за захиснику ОСОБА_5 , що вказує на те, що таке повідомлення стороною обвинувачення було здійснено в останній день строку досудового розслідування.

У подальшому, як свідчать матеріали кримінального провадження, період ознайомлення з матеріалами справи та відповідно складення та затвердження обвинувального акту 30.09.2019 та його направлення до суду 01.10.2019 відбувалось поза межами строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 5ст. 294 КПКстрок досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 42 КПК обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

З огляду на положення статті 2 КПК, згідно з яким до кожного учасника кримінального провадження повинна бути застосована належна правова процедура, та істотне порушення загальної засади кримінального провадження, передбаченої статтею 28 КПК щодо розумних строків, суд погоджується з позицією сторони захисту і вважає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід вважати таким, що не набули процесуального статусу обвинувачених .

Відповідно ж до змісту частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд може бути проведений виключно стосовно особи, яка набула статусу обвинуваченого в порядку, передбаченому Законом.

Здійснення судового провадження при наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно становитиме істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне за собою безумовне скасування судового рішення, ухваленого за результатами такого судового розгляду.

Вказане узгоджується з правовим висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у Постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі №711/3111/19.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).

Підсумовуючи викладене вище суд зазначає, що направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого, а отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 27.03.2023 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас суд не надає оцінку доводам сторони захисту стосовно того, що 30.09.2019 не відбувалось ознайомлення з матеріалами справи, а фактично був вручений лише обвинувальний акт, оскільки такі обставини не впливають на висновок суду щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у справі на залучення експерта у даному кримінальному провадженні у загальному розмірі 8164,52 грн слід компенсувати за рахунок держави.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.

Арешт накладений на майно в межах кримінального провадження скасувати на підставі ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 27.03.2023 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК Українизадовольнити.

2. Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060000000331 від 18.12.2018 по обвинуваченню ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.27 ч.3ст.358, ч.4ст.358,ч.3ст.368 КК України, та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України закрити на підставі п.10 ч.1ст.284 КПК України, оскільки після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України.

3.Процесуальні витрати у кримінальному провадженні №12018060000000331 від 18.12.2018 на залучення експерта у загальному розмірі 8164,52 гривень компенсувати за рахунок держави.

4. Арешт накладений на майно в межах кримінального провадження №12018060000000331 від 18.12.2018 скасувати.

- скасувати накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_6 : автомобіль марки «MAZDA», модель 6, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (VIN) НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 7000 грн. та 100 доларів США частину нерухомого майна, що за адресою: АДРЕСА_1 .

- скасувати накладений арешт на майно, що належить ОСОБА_7 : грошові кошти в сумі 21000 грн.; грошові кошти в сумі 400 доларів США; автомобіль марки MAZDА-моделі 6, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (VIN) НОМЕР_4 ; записник синього кольору з рукописними записами; мобільний телефон марки «ІРhоn 7»; мобільний телефон марки «Samsung»,

- скасувати накладенийарешт назразок серветки,просоченої спиртом,як поміщенодо спецпакету№4471926;змив злівої руки, гр. ОСОБА_7 ; змив правої руки гр. ОСОБА_7 , куртку чорного кольору флісову,

- скасувати арешт накладений на грошові кошти в сумі 1800 дол. США, що належать УСБ України в Житомирській області.

5. Речові докази :

- автомобіль марки «MAZDA», модель 6, д.н.з. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, номер шасі (VIN) НОМЕР_2 переданий обвинуваченому ОСОБА_6 на відповідальне зберігання - залишити останньому як власнику;

- вилучені грошові кошти в сумі 7000 грн. та 100 доларів США повернути обвинуваченому ОСОБА_6 як власнику;

- автомобіль марки MAZD-моделі 6, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (VIN) НОМЕР_4 , переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_7 - залишити останньому як власнику;

- вилучені грошові коти в сумі 21000 грн.; грошові кошти в сумі 400 доларів США; записник синього кольору з рукописними записами; мобільний телефон марки «ІРhоn 7»; мобільний телефон марки «Samsung», куртку чорного кольору флісова повернути ОСОБА_7 як власнику.

- зразок серветки,просоченої спиртом,як поміщенодо спецпакету№4471926;змив злівої руки, гр. ОСОБА_7 ; змив правої руки гр. ОСОБА_7 - знищити.

- грошові кошти в сумі 1800 дол. США, що належать УСБ України в Житомирській області повернути до спецфонду УСБ України в Житомирській області.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення .

Повний текст ухвали проголошений: 30.03.2023 об 16:00 год.

Суддя Людмила ЛОСЬ