Ухвала суду № 109909035, 29.03.2023, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2023 року справа № 580/2184/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/2184/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська 23, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

27.03.2023 вх.№11448/23 ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку з 01.04.2019 пенсії згідно довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 26.07.2022 №9/3-539, виданої станом на 05.03.20219 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України №2262 та постанови КМУ №704;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Департаменту з питань виконання кримінальних покарань від 26.07.2022 №9/3-539, виданої станом на 05.03.20219 відповідно до вимог ст. 43, 63 Закону України №2262 та постанови КМУ №704, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.

Додатково просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

У додатках до позову не наданий оригінал ордера, фотокопія ордера серії АН №1109607 від 20.01.2023 не підтверджує повноваження у цій справі. Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі №811/1507/18 (п.24) зазначив, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреністю.

Варто зазначити, що позивач формує вимоги, обираючи спосіб захисту, що не передбачений у частині 1 статті 5 КАС України, позаяк у разі протиправності дій - наслідок утриматися від дій, вимога «зобов`язання нарахувати та виплатити» є? різними способами захисту порушеного права, для кожного з яких встановлено окремих порядок реалізації.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло. Особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Усупереч п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не зазначив зміст і характер порушеного права.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи.

У позовній заяві позивач просить захистити своє право щодо «виплати різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку» на майбутнє, що є передчасним, необгрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначається: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Алгоритм дій, що повинні вчинити органи у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, особа не позбавлена права оскаржити її до суду.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Позивач не повідомляє про попередні довідки та їх складові, здійснені перерахунки пенсії у 2019-2023 - не надає розпоряджень / протоколів на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача, а також доказів вини відповідача та не повідомляє яка попередня довідка станом на яку дату, що використана під час перерахунку є такою, що містить недостовірні відомості; не надає розпорядження/протоколи про попередні перерахунки і грошовий атеста з відомостями про складові з поясненнями на підставі яких нормативно-правових актів мають застосовуватися інші складові грошового забезпечення.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач не окреслює власної обізнаності з висновками суду у справі №826/3858/18 щодо дії нормативно-правового акта - п.1,2 Постанови КМУ №103, а також постанови КМУ №704 у якій редакції у контексті права на позов з обгрунтуванням доказами строку згідно якої саме частини ст.51 Закону №2262, починаючи з 01.04.2019 щодо опрацювання довідки від 26.07.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 5, 19, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права позивача/протиправного втручання відповідачем у яке право і з якої дати допущено відповідачем; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду у контексті строків виплати згідно ст.51 Закону №2262; обгрунтування обраного способу захисту згідно ст.5 КАС України; надання оригіналу ордеру.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА