Рішення № 109907857, 29.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16548/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Гудзікевич Я.А.,

за участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника Одеської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора Кавун А.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправним та скасування рішення комісії

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 листопада 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №3 від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації прокурором Суворовської місцевої прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 ;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури №1614к вiд 13.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Суворовської місцевої прокуратури №4 Одеської області та органів прокуратури з 31.10.2022;

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси або рівнозначній посаді прокурора окружної прокуратури Одеської області та вжити негайне виконання рішення суду в цій частині;

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.10.2022 до дня поновлення на роботі;

5. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 тис. гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона працює в органах прокуратури з 01.09.2001 року. Наказом від 13.10.2022 року ї було звільнено на підставі рішення чотирнадцятої кадрової комiсiї про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехiднi положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів iз реформи органів прокуратури»). Позивач наголошує, що при прийнятті рішення про її звільнення не було взято до уваги і проігноровано її статус одинокої матері, яка виховує двох малолітніх дітей 2009 р.н. та 2015 р.н., а також те, що вона є особою в сiм`п якої немає інших працівників з самостійним заробітком. Роботодавець поза її волею змінив умови праці, її статус та розмір заробітної плати, можливість здійснювати попередньо виконувану роботу та в цілому позбавив повноважень прокурора. При цьому позивач повідомляє, що згоди на зміну розміру оплати праці, перебування на посаді, якої вже не існувала вона не надавала. Про вище зазначені обставини позивача ніхто не повідомляв. Одеською обласною прокуратурою в односторонньому порядку змінено умови праці та визначено трудові відносини щодо неї. Проведення першого та другого етапи атестації було організовано чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур які за Графіком, розташованим на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора відбулися 15.08.2022 та 31.08.2022. Перший етап атестації позивач пройшла успішно, набравши, відповідно 75 балів, на другому етапі, при прохідному 93 бали вона набрала 79 балів. За наслідком чого чотирнадцятою кадровою комісією було прийнято рішення №3 від 30.09.2022 про неуспішне проходження позивачем атестації. При цьому, 01.09.2022 вона зверталася до чотирнадцятої кадрової комісії із заявою що повторного складання іспиту. У заяві та в тексті позовної заяви нею зазначено тi обставини, які істотно вплинули на перебіг та результат складання іспиту (збій у роботі комп`ютерної техніки, а також сильним хвилювання, у зв`язку з оголошеною повітряною тривоги на території України). Крім того, на відведеному позивачу персональному комп`ютері мишка функціонувала некоректно, що виражалося у повільному переключенні сторінок на наступне питання. Однак, чотирнадцятою кадровою комісією вказану заяву не було розламнумо, відповідь я не отримувала. При цьому позивач вважає, що зазначені нею факти, що викладені у заяві про дозвіл на перездачу з поважних причин, які істотно вплинули на результати складання іспиту є вмотивованими та підлягають задоволенню відповідно до пункту 7 розділу І Порядку № 221. Комісія повинна була призначити для неї нову дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Так, в реченні другому пункту 7 розділу І Порядку № 221, визначений виняток, а саме: якщо складання вiдповiдного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комiсiя призначає новий час (дату) складання вiдповiдного іспиту для прокурора. Згідно з довідкою Одеської обласної прокуратури від 03.11.2022 №155 середньомісячна заробітна плата позивача перед звільненням складала 8918,78 грн, середньоденна 396,39грн. Таким чином, стягненню з Одеської обласної прокуратуру на користь позивача підлягає середня заробітна плата позивача за весь час вимушеного прогулу 3 01.11.2022 без обов`язкових відрахувань. Одеською обласною прокуратурою всі її неодноразові звернення щодо вжиття заходiв щодо врегулювання трудових відносин залишалися без реагування. Тривалість такої ситуації, приниження, порушення прав позивача, як одинокої матері, позбавлення відповідного статусу та обов`язків прокурора перебувають у причинно-наслідковому зв`язку iз дiями вiдповiдача, а відтак завдають їй душевних та психологічних страждань. За наслідками неправомірних дій керівництва Одеської обласної прокуратури позивач залишилася без роботи, без засобів для нормальних умов існування та утримання двох малолітніх дітей. На даний час вона перебуває на обліку у міському районному центрі зайнятості м. Одеси, має статус «безробітної». Однак, у центрі зайнятості її попередили, що у зв`язку зі змінами у Законодавстві від 29.10.2022 (Постанова Кабінету України № 792 від 18.09.2018 їй буде нараховано допомогу по безробіттю у розмірі 1000 гривень, протягом 90 діб, подальші виплати нараховуватися не будуть та її буде знято з обліку. Тобто на даний час позивач не має можливості з вини обласної прокуратури годувати, одягати своїх малолітніх дітей, якi згідно довідок мають встановлені хронічні діагнози та потребують систематичного комплексного прийомі лікарських засобів.

Ухвалою судді від 18.11.2022 ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 ; відкрити провадження у адміністративній справі; розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу; призначити підготовче засідання на 20 грудня 2022 року об 12 год. 00 хв.

20 грудня 2022 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з відсутністю електропостачання та технічних причин. Погоджено дату наступного підготовчого засідання на 27.12.22 об 12-00 годин.

Ухвалою суду від 21.12.2022 залучено до участі у справі №420/16548/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - Офіс Генерального прокурора.

27.12.2022 підготовче засідання відкладено на 10.01.2023.

10.01.2023 підготовче засідання відкладено на 24.01.2023.

24 січня 2023 року підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з відключенням електропостачання в суді.

Погоджено дату наступного підготовчого засідання на 30.01.2023.

02.02.2023 суд ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та розглядати справу за наступними позовними вимогами:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №3 від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації прокурором Суворовської місцевої прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 ;

2. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Одеської обласної прокуратури №1614к вiд 13.10.2022 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Суворовської місцевої прокуратури №4 Одеської області та органів прокуратури з 31.10.2022;

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси або рівнозначній посаді прокурора окружної прокуратури Одеської області та вжити негайне виконання рішення суду в цій частині;

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.10.2022 до дня поновлення на роботі;

5. Стягнути з Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 50 000 тис. гривень.

6.Визнати протиправною бездіяльність Чотирнадцятої кадрової комісії щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2022 про надання можливості повторно скласти іспит на підставі фактів, що викладені у заяві.

Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

15.02.2023 суд ухвалив доручити Чотирнадцятій кадровій комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) надати до Одеського окружного адміністративного суду інформацію та її документальне підтвердження щодо того чи отримувала комісія заяву ОСОБА_1 від 01.09.2022 про надання можливості повторно скласти іспит; чи здійснений розгляд вказаної заяви; яке прийняте рішення за результатом розгляду; чи направлялось таке рішення ОСОБА_1 .

15.02.2023 суд ухвалив зупинити провадження по справі №420/16548/22 до надходження від Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) відповіді на доручення.

14.03.2023 ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі. Підготовче засідання відкладене на 21.03.2023.

21.03.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження по справі та призначити справу №420/16548/22 до судового розгляду по суті на 28 березня 2023 року об 11 год 00 хв.

07.12.2022 до суду (вх.№ЕП/35979/22, №38480/22) від Одеської обласної прокуратури надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що при виданні спірного наказу від 13.10.2022 №1614к Одеська обласна прокуратура діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України «Про прокуратуру» та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Вказує, що звільнення прокурора у даному випадку є безальтернативним наслідком прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації. Зазначає, що поновлення позивача, який неуспішно пройшов атестацію на посаді в органах прокуратури надасть йому привілеї перед іншими прокурорами, які успішно пройшли атестацію, усупереч конституційному принципу рівності громадян. Підкреслює, що позивачем не надано доказів, що вона є одинокою матір`ю, оскільки в свідоцтві про народження дітей внесено запис про обох батьків, не надано й доказів наявності моральної шкоди.

09.12.2022 до суду (вх.№37719/22) від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказує, що Одеська обласна прокуратура у відзиві на позовну заяву не спростувала її позовних вимог. Зазначає, що їй у повній мірі були зрозумілі гарантії в частині заборони звільнення її, як одинокої матері, що, в свою чергу, було підтверджено у відділі кадрів Одеської обласної прокуратури. Зазначає, що оскільки позивач виховує дітей сама, батьки дітей ухиляються від їх утримання, вона є одинокою матір`ю, яка не може бути звільнена.

У судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягала, вказувала, що заяву про проходження атестації скерувала до Офісу Генерального прокурора під тиском, більш того її посадові особи Одеської обласної прокуратури запевнили, що її не буде звільнено за результатами атестації як одиноку матір. Зазначала, що її заяву від 01.09.2022 про повторне складення іспиту Чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) безпідставно не розглянула, у чому позивач вважає дискримінацію відносно себе.

Представник Одеської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора проти задоволення позовних вимог заперечувала та вказувала, що заяву позивача від 01.09.2022, оформленої належним чином Чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) не отримувала, а отримала лише як додаток до листа від 18.11.2022. Вказувала, що до спірних правовідносин не розповсюджуються приписи КЗпП України щодо звільнення одиноких матерів, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши позовну заяву та докази на її обґрунтування, заяви по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 (т.1 а.с.33-38), ОСОБА_1 з 2001 року працює в органах прокуратури, з 05.02.2018 призначена на посаду прокурора Одеської міської прокуратури №4.

Матеріали справи містять копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 (т.1 а.с.39) та ОСОБА_3 (т.1 а.с.40), а також копію рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25.05.2021 по справі №522/16936/20 (т.1 а.с.41-42) та копію заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 10.10.2014 по справі №520/8771/14-ц (т.1 а.с.43-44), відповідно до яких стягнуто на користь позивача аліменти на утримання дітей.

Також, матеріали справи містять висновок органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 01.06.2021 (т.1 а.с.45-45), відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька дитини позивача та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (т.1 а.с.49) боржника ОСОБА_4 , а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12022163160000025 від 02.02.2022 (т.1 а.с.50-51) за заявою ОСОБА_1 щодо несплати аліментів ОСОБА_4 .

Крім того, матеріали справи містять медичні документи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т.1 а.с.62-64).

Матеріали справи містять повідомлення №13-10/2-108 від 18.01.2022 (т.1 а.с.156) про відмову ОСОБА_1 у наданні державної допомоги сім`ям з дітьми.

Одеська обласна прокуратура прийняла наказ від 22.06.2022 №915к (т.1 а.с.188), відповідно до якого, керуючись статтею 19 Закону України «Про відпустки», статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», наказано надати прокурору Одеської міської прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 додаткову оплачувану відпустку на 2022 рік тривалістю 10 календарних днів, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до п`ятнадцяти років, додаткову оплачувану відпустку за 2022 рік тривалістю 7 календарних днів, як одинокій матері, яка виховує дітей без батька.

07.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т.2 а.с.211).

У вказаній заяві ОСОБА_1 на підставі пункту 10 розділу ІІ «прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», просила перевести її на посаду прокурора в окружній прокуратурі і для цього допустити до проходження атестації.

Вказувала, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора ознайомлена та погоджується. Зокрема, підтверджує, що вона усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону, її буде звільнено з посади прокурора.

Відповідно до акту Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 31.08.2022 №6 (т.1 а.с.199), встановлено, що під час проведення тестування ОСОБА_1 іспит було перервано у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Матеріали справи містять відомість про результати складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (т.2 а.с.37-38), відповідно до якої ОСОБА_1 підтвердила результати тестування (79 балів).

Відповідно до протоколу №55 засідання Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 31.08.2022 (т.1 а.с.200-201, т.2 а.с.14-25), пунктом 4 порядку денного визначено формування списку осіб, які за результатами складення 31.08.2022 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), що набрали меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тобто менше 93 балів.

У додатку 2 до протоколу №55 від 31.08.2022 (т.1 а.с.202-206, т.2 а.с.35), міститься список осіб, які за результатами складення 31.08.2022 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), що набрали меншу кількість балів, ніж прохідний бал, тобто менше 93 балів у якому перебуває й ОСОБА_1 , яка набрала 79 балів.

За наслідками засідання Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) 30.09.2022, що відображено у протоколі №56 від 30.09.2022 (т.2 а.с.1-13), Чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) прийняла рішення №3 «про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки» від 30.09.2022 (т.1 а.с.25, 244) (додаток №3 до протоколу засідання Чотирнадцятої кадрової комісії №56 від 30.09.2022), яким, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та пунктом 6 розділу І, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, враховуючи, що прокурор Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 79 балів, що є менше прохідного балу (93) для успішного складення іспиту, вона не допускається до етапу проходження співбесіди.

У зв`язку з цим прокурор Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 неуспішно пройшла атестацію.

Вказане рішення №3 від 30.09.2022 підписано головою комісії, секретарем комісії та чотирма членами комісії.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 01.09.2022 (т.1 а.с.26-27) про дозвіл на перездачу другого етапу атестації з поважних причин.

У вказаній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на скрутний сімейний стан, наявність двох малолітніх дітей, яких вона виховує самотужки, вказує, що хвороба її матері та залишення дітей з хворою матір`ю вплинули на результат складення тесту. Зазначає, що об 11:45 на території України була оголошена повітряна тривога, у зв`язку з чим складання іспиту завершилось. Після повітряної тривоги, прокурори складали іспит спочатку. Усі ці хвилювання вплинули на результат складення іспиту. Зазначає, що за медичною допомогою вона не зверталась, оскільки зранку була під дією антидепресантів. Позивач просила надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. До заяви від 01.09.2022 зазначено додатки: копії свідоцтв про народження дітей та копія медичної виписки матері позивача (т.1 а.с.28-31).

Матеріали справи містять скріншот екрану (т.1 а.с.32), відповідно до якого з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 направлений лист із темою «Заява ОСОБА_1 ».

Відповідно до інформації, наданою начальником управління виготовлення, редагування, опрацювання та зберігання документів Департаменту документального забезпечення Офісу Генерального прокурора від 25.11.2022 (т.2 а.с.135), згідно з даними інформаційної системи «Система електронного документообігу органів прокуратури України», звернення ОСОБА_1 від 01.09.2022 в Офісі Генерального прокурора зареєстрованим не значиться.

18.11.2022 ОСОБА_1 скерувала на адресу Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та до офісу Генерального прокурора звернення (т.2 а.с.128-129) у якій просила провести ретельну перевірку за фактом неотримання комісією заяви від 01.09.2022.

До вказаного звернення від 18.11.2022 ОСОБА_1 долучила копію заяви від 01.09.2022 та копії свідоцтв про народження її дітей.

Офіс Генерального прокурора скерував на адресу ОСОБА_1 лист від 02.12.2022 №07-1182-22 (т.1 а.с.177-178, т.2 а.с.133-134), у якому зазначається, звернення №189924-22 від 18.11.2022 щодо інформування про результати розгляду заяви від 01.09.2022 Чотирнадцятою кадровою комісією обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) розглянуто та вказує, що законодавством не передбачено повноважень Офісу Генерального прокурора щодо розгляду заяв прокурорів, пов`язаних з проходженням ними атестації, а саме на відповідні кадрові комісії покладено повноваження щодо вирішення питань з атестації прокурорів, а також, що діючим законодавством не передбачено інформування кадровими комісіями прокурорів про результати розгляду їх заяв, пов`язаних з проходженнями ними атестації та вказано, що копію звернення від 18.11.2022 направлено для розгляду до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).

Відповідно до протоколу №77 від 09.01.2023 засідання Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (т.2 а.с.196-197), пунктом 3 порядку денного значиться «Про розгляд звернення ОСОБА_1 , що надійшло до Департаменту кадрової роботи та державної служби щодо надання інформації про результат розгляду кадровою комісією заяви ОСОБА_1 від 01.09.2022». Голова комісії повідомив, що на адресу Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з Департаменту кадрової роботи та державної служби з листом від 02.12.2022 №07-4888вн-22 надійшло звернення ОСОБА_1 щодо надання інформації про результат розгляду кадровою комісією заяви ОСОБА_1 від 01.09.2022. Вказана заява ОСОБА_1 від 01.09.2022 в установленому порядку до комісії не надходила. Враховуючи, що Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, не встановлено повноваження кадрової комісії щодо допуску особи до повторного складання іспиту після оголошення цього результатів, а також не встановлено право особи на повторне проходження відповідного етапу атестації у разі його неуспішного проходження, вирішили обмежитись обговоренням заяви ОСОБА_1 та інформації Департаменту кадрової роботи та державної служби.

Одеська обласна прокуратура прийняла наказ від 13.10.2022 №1614к (т.1 а.с.24), яким наказано звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 жовтня 2022 року.

Вважаючи спірний наказ протиправним, а свої права порушеними, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з такого.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25 вересня 2019 року набрав чинності Закон №113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ.

За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).

Згідно з пунктом 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

Пунктом дев`ятим розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора від 17.12.2019 року № 336, від 04.02.2020 року № 65, від 19.02.2020 року №102), затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.

Відповідно до п. 6 Порядку №221 атестація включає такі етапи:

1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками; прокурори виконують письмове практичне завдання.

Отже, другим етапом проходження атестації є складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, порядок складання якого унормовано розділом ІІІ Порядку №221, який передбачає наступне:

- тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії;

- прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

Наказом виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка (прикладу) тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» встановлено прохідний бал - 93.

Таким чином, у разі набрання прокурором менше 93 балів за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки прокурор припиняє участь у атестації, а комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації.

Згідно з пункту 1 розділу V Порядку №221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії (п.1 р.).

У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (пункт 2 розділу V).

Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов`язків від 17.12.2019 року №337, від 04.02.2020 року №65, від 13.03.2020 року №145) затверджено Порядок роботи кадрових комісій, які забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.

За приписами пункту 12 Порядку №233 рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Судом встановлено, що позивач за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, який відбувся 31.08.2022, набрала 79 балів, тобто менше ніж 93 бали, необхідних для подальшого проходження атестації.

Рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №24 від 09.03.2021, керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 6 розділу І, пунктами 5,6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.09.2022, враховуючи, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки набрала 79 балів, що є менше прохідного 93 для успішного складання іспиту, позивач не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації.

Отже, враховуючи приписи пункту 17 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ та пунктів 4, 5 розділу ІІ Порядку №221, а також ту обставину, що позивач не набрав необхідної кількості балів (93), рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 30.09.2022 прийнято на законних підставах.

При цьому, суд не погоджується з доводами позивача щодо повторного складання іспиту. Так, позивачем зазначено, що в день складання іспиту вона себе погано почувала, що стало наслідком набрання нижчого балу ніж прохідний. У зв`язку з чим, позивач звернулася із заявою до відповідної комісії про проведення іспиту повторно.

З наявної в матеріалах справи копії протоколу засідання Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 31.08.2022, судом встановлено, що перед початком складання іспиту всіх прокурорів, у тому числі і позивача запитали про їх стан здоров`я. Крім того, під час іспиту позивач до медичного працівника за місцем проведення іспиту не зверталася, до представників кадрової комісії будь-які скарги чи зауваження про погане самопочуття та погіршення стану здоров`я не надходили.

Пунктом 7 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (з подальшими змінами) передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.

В свою чергу пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ передбачає, що прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Отже законом чітко встановлено підстави звільнення прокурора з посади у разі непроходження ним атестації.

Зі змісту заяви про переведення на посаду прокурора в окружну прокуратуру та про намір пройти атестацію, що була подана позивачем можна дійти висновку, що позивач усвідомлювала і погоджувалась, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ її буде звільнено з посади прокурора.

При цьому, твердження позивача під час судового розгляду справи про те, що вказана заява скерована Генеральному прокурору під тиском, не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами. Більш того, ОСОБА_1 навіть не змогла зазначити суду яка особа та у якій спосіб тиснула на неї щодо написання заяви.

Суд встановив, що звільнення позивача відбулось на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ, які є спеціальними законами і підлягають застосуванню до спірних відносин, за наявності ознайомлення позивача з наслідками у вигляді звільнення з посади прокурора у разі неуспішного проходження атестації, тому наказ про звільнення позивача прийнятий на законних підставах і скасуванню не підлягає.

Доводи позивача на відсутність підстав для звільнення, а саме: відсутність ліквідації, реорганізації органів прокуратури чи скорочення штатів, та як наслідок, відсутність правової визначеності щодо підстав звільнення, є необгрунтованими, оскільки звільнення у разі неуспішного проходження атестації на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ прямо передбачене підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ.

Щодо надмірного втручання у приватне життя внаслідок звільнення з посади прокурора та органів прокуратури за результатами атестації суд зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 08.07.2003 №15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» вказав, що атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про державну службу». Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема «Про державну податкову службу в Україні» (стаття 15), «Про прокуратуру» (стаття 46), «Про статус суддів» (глава VII).

Закон України №113-ІХ чи його окремі положення, зокрема щодо звільнення прокурора за результатами атестації, не визнаний таким, що не відповідає Конституції України, тому підлягає обов`язковому застосуванню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позивач не набрала достатньої кількості балів (93) за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, тому підлягала звільненню з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VІІ.

Отже рішення Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №3 від 30.09.2022 про неуспішне проходження атестації прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області ОСОБА_1 та наказ від 13.10.2022 №1614к Одеської обласної прокуратури, яким наказано звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури №4 Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури») з 31 жовтня 2022 року, прийняті на законних підставах і скасуванню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність Чотирнадцятої кадрової комісії щодо прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2022 про надання можливості повторно скласти іспит на підставі фактів, що викладені у заяві, суд виходить з такого.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , що викладені у позовній заяві та наголошені під час судового розгляду справи, позивач скерувала на адресу Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) заяву від 01.09.2022 у якій просила допустити її для повторного проходження іспиту.

Як зазначає позивач, вона направила на електронну пошту комісії фото підписаної нею заяви.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 підтвердила, що електронним цифровим підписом вказана заява підписана не була, у письмовій формі не направлялась.

Відповідно до протоколу №77 від 09.01.2023 засідання Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (т.2 а.с.196-197), голова комісії повідомив, що вказана заява ОСОБА_1 від 01.09.2022 в установленому порядку до комісії не надходила.

Відповідно до ч.ч.1. 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Проте, електронне листування між сторонами справи не може вважатись належним письмовим доказом.

Роздруківка електронного листування не може вважатись й електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

При цьому, суд звертається до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , скерувавши на електронну пошту Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) фотокопію заяви від 01.09.2022 без електронного підпису, не створила електронний документ, а відтак зазначене не є й належним скеруванням заяви адресату.

Суд також не погоджується з доводами позивача щодо повторного складання іспиту.

Як вже зазначалось, пунктом 7 розділу 1 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (з подальшими змінами) передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається.

Суд також зазначає, що ні Порядок №221, ні Порядок №233 не передбачає розгляд повторних заяв прокурорів та надання на них відповідей.

З огляду на наведене, суд не вбачає протиправної бездіяльності щодо не прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.09.2022 про надання можливості повторно скласти іспит.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що вона є одинокою матір`ю, а відтак не може бути звільнена, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Суд звертає увагу на те, що спеціальним законом для цієї категорії спірних правовідносин (які виникають у зв`язку з (не)проходженням прокурорами атестації в рамках реформування органів прокуратури), є Закон №113-IX, на чому неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах. Положення трудового законодавства, які містить КЗпП України, є загальними для правовідносин, пов`язаних з проходженням публічної служби і, як слушно зазначила позивач, їх можна і потрібно застосовувати у тому випадку, коли спеціальні норми не регулюють певних аспектів правовідносин, які є об`єктом спеціального регулювання. Втім, у вимірі обставин цієї справи потрібно зауважити, що спеціальні норми достатньо чітко й однозначно регулюють питання, пов`язані з припиненням публічної служби (в органах прокуратури) і умовами/правилами переведенням прокурорів на посади в Офісі Генерального прокурора, обласних і регіональних прокуратурах в рамках реформування органів прокуратури, але це регулювання відрізняється від правил загального трудового законодавства. Відсутність у спеціальному законі норм, які передбачають гарантії/пільги при звільненні певним категоріям осіб на кшталт тих, які містить КЗпП України, у цьому випадку не можна вважати прогалиною, яку можна «заповнити» шляхом застосування загальних норм трудового законодавства. Так само помилково буде вважати, що загальні норми трудового законодавства (у контексті цієї справи мовиться про гарантії/пільги при звільненні) можуть превалювати над нормами спеціального закону (Закону №113-ІХ), які передбачають інакший підхід до прийняття рішень щодо проходження/припинення публічної служби. У цьому зв`язку можна додати, що положення КЗпП України щодо гарантій при прийнятті на роботу і заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей (стаття 184) не впливають на висловлену Верховним Судом позицію щодо застосування до правовідносин, пов`язаних з реформою органів прокуратури, впровадженої Законом №113-ІХ, положень пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону (у поєднанні з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII).

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №240/17743/20, від 27.05.2022 у справі №520/6591/2020 та від 27.06.2022 у справі №420/2859/21, від 21.07.2022 у справі №420/4754/20, від 28.09.2022 у справі № 580/251/21.

Отже, твердження позивача про те, що звільнення позивача як одинокої матері суперечить положенням статті 184 КЗпП України, є помилковим.

З огляду на те, що судом не встановлено протиправних рішень, дій чи бездіяльності відповідачів, у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди та похідних вимог слід відмовити також.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Суд вважає, що у даній справі ним було надано вичерпну відповідь на всі питання, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами. Разом із цим, обов`язок суду обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення ЄСПЛ від 9 грудня 2009 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).

Беручи до уваги наведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправним та скасування рішення комісії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідачі:

- Одеська обласна прокуратура (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552);

- Чотирнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, вiйськових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051).

Повний текст рішення суду складений 29.03.2023.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

.