Ухвала суду № 109907729, 28.03.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5491/23

УХВАЛА

28 березня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановила:

20.03.2023 року до суду з позовною заявою звернувся Ситник Олег Петрович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Атаман і К» (далі - позивач, ТОВ «Атаман і К») до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати противоправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200227/2 від 20.09.2022 року.

- визнати противоправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000779 від 20.09.2022 року.

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - № 3674-VI).

Згідно зі ст. 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень та юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року у розмірі 2 684 гривні.

Разом з тим, суддя зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 22 січня 2020 року справа № 480/966/19 адміністративне провадження № К/9901/26496/19 для розрахунку суми судового збору за подання цього позову необхідно встановити різницю між сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчислену згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Як вбачається з матеріалів позову, предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача про коригування митної вартості, а тому позивач надав суду доказ сплати судового збору у сумі 2 147,20 грн., обчисленої виходячи із ціни позову 137 882. 78 грн., розрахованої як різниця між митними платежами та податками, заявленими декларантом та відкоригованими митницею, та враховуючи коефіцієнт 0,8 при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

Відтак, позивачем сплачено судовий збір лише за вимогу в частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2022/200227/2 від 20.09.2022 року.

Разом з тим, з метою перевірки обґрунтованості заявленої позивачем ціни позову 137 882. 78 грн., суд вважає за необхідне витребувати у позивача розрахунок вказаної ціни позову з посиланням на документи, на підставі яких вона розрахована.

При цьому, позивачем не сплачено судовий збір за іншу вимогу немайнового характеру, яка полягає у визнанні протиправною та скасуванні Картки відмови в прийнятті митної декларації № UA500500/2022/000779 від 20.09.2022 року, обгрунтовуючи правовим висновком Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 року по справі № 320/3053/19, який полягає у тому, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару..

Проте, суд не приймає до уваги вказану позицію позивача, оскільки згідно останньої позиції Верховного Суду, сформованої у постанові від 10.09.2020 року по справі №804/8259/16, згідно з якої Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про подання позивачем адміністративного позову з двома вимогами майнового та немайнового характеру та сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру та за позовну вимогу немайнового характеру.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року (справа №755/10947/17), суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

З огляду на вказане, позивач повинен надати суду платіжний документ про сплату судового збору у сумі 2 147,00 грн. за звернення до суду з вимогою немайнового характеру.

З огляду на вказане та враховуючи, що за подання даного позову позивачем не сплачено судовий збір, то відповідно до частини 3 ст. 161 КАС України вказане є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом надання

- обґрунтованого розрахунку ціни позову з посиланням на документи, на підставі яких вона розрахована.

- платіжного документу про сплату судового збору в сумі 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна