Ухвала суду № 109903513, 22.03.2023, Козівський районний суд Тернопільської області

УХВАЛА

щодо призначення експертизи

22 березня 2023 рокуСправа № 600/1026/18 Провадження №1-кп/951/8/2023

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Козові Тернопільської області клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 про призначення експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 жовтня 2018 року за №12018210110000143 за обвинуваченням

ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Козівського районного суду Тернопільської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

У судовому засіданні 22.03.2023 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 подав клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого просив призначити у даній справі судово-трасологічну експертизу, на вирішення експертизи поставити питання: а) який розмір взуття, в яке була взута особа, яка залишила слід, гіпсовий зліпок якого був вилучений слідчим під час огляду місця події, місця, звідки був угнаний автомобіль потерпілої ОСОБА_4 .?; б) чи не був залишений даний слід взуттям обвинуваченого ОСОБА_6 .? Для проведення експертизи залучити експерта НДЕКЦ МВС України при ГУ НП в Тернопільській області. Для дослідження експерту направити гіпсовий зліпок, вилучений під час огляду місця події, взуття ОСОБА_6 . Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Таке клопотання мотивує тим, що оскільки під час досудового розслідування кримінального провадження стороною кримінального провадження не призначалася судово-трасологічна експертиза з приводу отримання відповіді на питання розміру взуття, в яке була взута особа, яка залишила даний слід і чи не був залишений даний слід взуттям обвинуваченого ОСОБА_6 , з урахуванням фактичних обставин справи, що обвинувачений ОСОБА_6 своєї вини в інкримінованому йому злочині не визнає, а тому в силу вимог ст.ст. 42, 44-47, 242,243 КПК України, захисник подає відповідне клопотання.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 вимоги заявленого клопотання підтримав та просив задовольнити таке з вищенаведених мотивів. Вказав, що взуття, для експертизи його підзахисний надасть.

Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засідання вимоги клопотання підтримав. На питання прокурора щодо його розміру ноги вказав, що все залежить від взуття, інколи 41, інколи 42.

Прокурор ОСОБА_3 щодо задоволення заявленого клопотання заперечила. Зокрема вказала, що під час проведення досудового розслідування у, на той час підозрюваного ОСОБА_6 не вилучалося взуття. Відтак, не можливо буде порівняти зліпок із наданим ОСОБА_6 взуттям.

Потерпіла ОСОБА_4 та представник потерпілої адвокат ОСОБА_5 щодо заявленого стороною захисту клопотання про призначення судової трасологічної експертизи заперечили.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження з приводу заявленого стороною захисту клопотання, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про таке.

В силу ст. 7 КПК України однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на захист.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7статті 42 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні права та обов`язки.

Нормою ст. 20 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, а в ч. 6 цієї статті закріплено обов`язок суду створити, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно із ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно із частинами 1, 3 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження,у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді відповідно до ст. 303 КПК України.

У ході розгляду цього клопотання, порушеного стороною захисту, доказів на обмеження чи порушення їх прав щодо збирання доказів у ході досудового розслідування не надано та іншого не встановлено.

Разом з цим, суд виконуючи покладений на нього обов`язок, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, вважає за необхідне забезпечити право стороні захисту необхідні умови для реалізації їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків щодо ініціювання проведення експертизи.

Як слідує із порушеного клопотання, на вирішення експерту пропонується поставити питання який розмір взуття, в яке була взута особа, яка залишила слід, гіпсовий зліпок якого був вилучений слідчим під час огляду місця події та чи не був залишений даний слід взуттям обвинуваченого ОСОБА_6 .

Разом з тим, у клопотанні не зазначено будь-яких інших вихідних даних, які необхідно представити експерту для проведення експертизи, окрім гіпсового зліпка, знайденого на місці, з якого

Щодо твердження сторони захисту про те, що вони можуть надати взуття, в якому ніби-то був обвинувачений 30.09.2018, таке суд оцінює критично. Так, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується прокурором, під час проведення досудового розслідування у ОСОБА_6 взуття не вилучалося. Оскільки в попередніх судових засіданнях, зокрема при його допиті, обвинувачений вказував, що жодних обставин не пам`ятає, достовірно встановити, що саме у цьому взутті він був в ніч з 29.09.2018 на 30.09.2018 неможливо.

Також суд зважає на те, що з часу події пройшло більше 4 років.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об`єктів за матеріально фіксованими слідами відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об`єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).

Ці завдання вирішуються шляхом дослідження слідів, виявлених на місці події. Тому призначати судово-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об`єкти, які знаходилися в контакті та матеріали справи, в яких зафіксовані сліди.

Беручи до уваги, що подія відбулася ще 30.09.2018, з того часу запропоноване обвинуваченим взуття містить явні слід зносу. Відтак, будь-яке порівняння взуття та гіпсового зліпка сліду взуття не дасть достовірних результатів.

Також суд зауважує, що за твердженням самого обвинуваченого щодо його розміру ноги, то все залежить від взуття, інколи 41, інколи 42. Відтак, питання який розмір взуття, в яке була взута особа, яка залишила слід, гіпсовий зліпок якого був вилучений під час огляду місця події не несе жадного доказового значення.

Інші питання стороною захисту на вирішення експертів не ставились та на наявність інших суперечностей не вказували, а сторона обвинувачення категорично заперечувала щодо призначення експертизи.

Таким чином, клопотання про призначення експертизи не містить належного обґрунтування підстав, які б вказували на необхідність її призначення та не наведено належних мотивів того, яким чином висновки експертизи можуть вплинути на вирішення питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_6 , складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Доказів порушення прав ОСОБА_6 у ході досудового розслідування щодо обмеження прав на збирання доказів суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено, будь-які клопотання щодо збирання доказів під час підготовчого засідання та судового провадження, в ході дослідження доказів, стороною захисту не ініціювались, на розбіжності чи суперечності уваги суду не зверталось.

Приймаючи до уваги викладене, встановлені у ході судового розгляду обставини, повідомлені обвинуваченим у судовому засіданні, в якому заявлено клопотання, що розглядається, у співставленні наявних у кримінальному провадженні проведених вже експертиз, їх висновків, письмових доказів та показів потерпілої та свідків, які були досліджені, суд не вбачає необхідності для призначення у кримінальному провадженні ініційованої стороною захисту експертизи, оскільки це не сприятиме завданням та меті кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та призведе лише до затягування судового розгляду.

З огляду на вищеперелічені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого стороною захисту клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 9, 22, 26, 93, 372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 про призначення експертизи у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 жовтня 2018 року за №12018210110000143 відмовити.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Суддя Ірина БРАТКІВ

Повний текст ухвали виготовлений 24.03.2023.