Ухвала суду № 109901407, 27.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6758/23

Провадження №1-кс/760/3148/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

25 березня 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3

захисника підозрюваного - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого слідчого відділення ВП №1 Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві, капітана поліції ОСОБА_6 за погодженням прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022105090000939 від 07.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , який раніше судимий 18.06.2021 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нове умисне кримінальне правопорушення на території Солом`янського району м. Києва при наступних обставинах.

ОСОБА_5 , 07.06.2022, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 19:00 годин, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою «Telegram канал» у невстановленої досудовим розслідуванням особи, замовив з метою придбання 1 (один) пакетик з пазовим замком з порошкоподібною речовиною, яка містить у своєму складі амфетамін, за що сплатив грошові кошти. Після чого, ОСОБА_5 отримав повідомлення через «Telegram канал» з інформацією про місцезнаходження психотропної речовини - амфетаміну, по вул. Героїв Севастополя, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено. Приблизно о 18:45 ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Героїв Севастополя, із зазначеного місця, забрав поліетиленовий пакетик з пазовим замком в якому містилася порошкоподібна речовина світлого кольору, чим здійснив незаконне придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну, без мети збуту, який в подальшому помістив до передньої кишені штанів та почав незаконно зберігати психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

В подальшому ОСОБА_5 , зберігаючи при собі 1 (один) пакетик з порошкоподібною речовиною світлого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, 07.06.2022, приблизно о 19:00 годині за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 33, виявлений працівниками поліції.

07.06.2022 в період часу із 21:20 години по 21:27 годину (фактичний час затримання 19:00 година) за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 33, в порядку ст. 298-2 КПК України здійснено затримання ОСОБА_5 , та на підставі ч. 3 ст. 298-2 КПК України здійснено обшук затриманого в результаті проведення якого, у останнього вилучено 1 (один) поліетиленовий пакетик з пазовим замком з порошкоподібною речовиною світлого кольору, яка містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін.

Відповідно до висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України СЕ-19/111-22/19766-НЗПРАП від 22.07.2022 порошкоподібна речовина світло-рожевого кольору, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну у речовині становить 0,602 г.

Амфетамін, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» «Список №2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ» є психотропною речовиною.

У зв`язку з чим, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 , у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.

Під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування, встановлено наявність відносно ОСОБА_5 ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин;

- вчинити інше кримінальне правопорушення;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, у зв`язку із зазначеними обставинами, на думку органу досудового розслідування, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного, слідчий в клопотанні просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Прокурор в судовому засіданні обставини викладенні в клопотанні підтримав у повному обсязі, водночас змінив клопотання в прохальній частині та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 13.04.2023 включно.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання про обрання міри запобіжного заходу та просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника. Надав пояснення згідно яких визнав факт переховування від органу досудового розслідування.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Солом`янським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022105090000939 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, в якому затримано та повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 ..

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання, санкція ч. 2 ст.309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява №33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») №31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Також, стороною обвинувачення належним чином обґрунтовано наявність ризику, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо існування ризику вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення у зв`язку з тим, що підозрюваний ніде не навчається, не працює, суспільно-корисною працею не займається, та враховуючи зазначені обставини, погоджується із вірогідністю наявності ризику вчинення підозрюваним дій щодо продовження протиправної діяльності та вчинення нових злочинів.

Крім того, прокурором обґрунтовано та доведено ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 офіційно не працює, не одружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, не має міцних соціальних зв`язків, а також вже перебував у розшуку, тому наразі в матеріалах справи наявні підстави вважати, що підозрюваний може покинути місто Київ, з метою уникнення кримінальної відповідальності та перебувати тривалий час у розшуку.

Водночас, стороною захисту не надано слідчому судді доказів чи аргументів, які б безумовно свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, також не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, ствердження захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що не відповідають дійсності.

Таким чином, аргументи сторони захисту не спростували заявлені у клопотанні ризики, які слідчий суддя вважає доведеними прокурором, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, впливу на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м`якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.

Суд вважає також необхідним зазначити, що на даному етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12022105090000939 від 07.06.2022 потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 про який ідеться в клопотанні слідчого.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, його майновий стан, відсутність відомостей про постійне місце роботи, сімейний стан.

Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є нетяжким за ч. 2 ст. 309 КК України, наявність не знятої та не погашеної у встановленому законом порядку судимості, повторне вчинення нового умисного кримінального правопорушення, переховування від органу досудового розслідування та чотирьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України та враховує той факт, що згідно матеріалів клопотання, підозрюваному інкриміновано вчинення повторного умисного злочину, його перебування в розшуку, у зв`язку з чим вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не в змозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних рішень суду.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ..

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2023 складає 2684 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування кримінального провадження, тобто до 13.04.2023 включно.

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 до 13.04.2023 включно.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 (нуль) копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не залишати місто Київ без повідомлення про це слідчого, прокурора, суду в рамках даного кримінального провадження.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомляє усно і письмово слідчого суддю Солом`янського районного суду м.Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 13.04.2023 з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1