Ухвала суду № 109897380, 28.03.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

28.03.2023 Справа № 914/2375/22

Господарський суд Львівської області у складі

Судді Фартушка Т.Б., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС, Львівська область, м.Львів;

про: стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі №914/2375/22 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС, Львівська область, м.Львів;

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця Панчук Ольги Дмитрівни, Львівська область, м.Львів;

про: визнання додаткової угоди від 22.08.2022р. №2 до Договору оренди приміщення від 04.01.2021р. №1 укладеною.

Представники Учасників справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

28.09.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС від 22.09.2022р. б/н (вх. №2581) за позовом до Фізичної особи-підприємця Панчук Ольги Дмитрівни про визнання додаткової угоди від 22.08.2022р. №2 до Договору оренди приміщення від 04.01.2021р. №1 укладеною.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань за Договором оренди приміщення від 04.01.2021р. №1.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.09.2022р. у цій справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 18.10.2022р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

В судовому засіданні 18.10.2022р. судом оголошувалась перерва до 10:30год. 03.11.2022р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.11.2022р. у цій справі судом постановлено продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС строк для подання відповіді на відзив по 27.10.2022р.; відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС від 27.10.2022р. б/н (вх. №22371/22 від 27.10.2022р.) та долучені документи долучити до матеріалів справи; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС від 18.10.2022р. б/н про зміну підстав позову (вх. №3356/22 від 18.10.2022р.) відхилити; подальший розгляд справи здійснювати без урахування заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС від 18.10.2022р. б/н про зміну підстав позову (вх. №3356/22 від 18.10.2022р.); відкласти підготовче судове засідання на 15.11.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Судове засідання 15.11.2022р. не відбулось з підстав оголошення повітряної тривоги на території Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2022р. у цій справі суд постанов призначити підготовче судове засідання на 29.11.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Судове засідання 29.11.2022р. не відбулось з підстав відключення будівлі Господарського суду Львівської області від електричної енергії через аварійно-ремонтні роботи, що підтверджується Актом Господарського суду Львівської області про відключення електроенергії від 30.11.2022р. б/н.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2022р. у цій справі судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 14 днів; призначити підготовче судове засідання на 13.12.2022р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

Судове засідання 13.12.2022р. не відбулось з підстав оголошення повітряної тривоги на території Львівської області.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2022р. у цій справі суд постанов продовжити строк підготовчого провадження на 16 днів; призначити підготовче судове засідання на 03.01.2023р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

В судовому засіданні 03.01.2023р. оголошувалась перерва в межах дня слухання до 13год. 30хв. 03.01.2023р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2023р. у цій справі судом постановлено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС про зміну предмета позову від 22.11.2022р. вх. №3828/22 прийняти; подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС про зміну предмета позову від 22.11.2022р. вх. №3828/22; відкласти підготовче судове засідання на 31.01.2023р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2023р. у цій справі суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 21.02.2023р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.03.2023р. у цій справі суд ухвалив в позові відмовити повністю; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем та Відповідачем судових витрат у справі на 21.03.2023р.; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» та Фізичній особі-підприємцю Панчук Ользі Дмитрівні п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на balance of probabilities (баланс ймовірностей) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007р. суд застосовує баланс ймовірностей. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016р. суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019р. у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами п.2 ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.5 ст.129 ГПК України).

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 14.01.20149р. у справі 927/26/18, від 01.07.2020р. у справі №920/1018/19 та ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.10.2020р. у справі №915/1734/18, від 22.10.2020р. у справі №916/728/16.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023р. у цій справі суд ухвалив в позові відмовити повністю; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем та Відповідачем судових витрат у справі на 21.03.2023р.; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС» та Фізичній особі-підприємцю Панчук Ользі Дмитрівні п`ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.

Також рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023р. у цій справі судом встановлено, що:

«Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого судові витрати Позивача на сплату судового збору складають 2481грн., на виплату гонорару адвоката 20000грн.

Як доказ сплати судового збору Позивач подав Платіжне доручення від 04.08.2022р. №12843 про сплату за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2481грн., оригінал якого Платіжного доручення є додатком №1 до позовної заяви.

Сутковий А.М. є адвокатом та представником Позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.01.2018 серії ДН №4971 та Ордера від 23.09.2022р. серії АН №1074771.

…

В судовому засіданні 21.02.2023р. представниками Сторін зроблено усні заяви про подання доказів в обґрунтування понесених судових витрат у справі впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку, передбаченому приписами ч.8 ст.129 ГПК України.

…

З врахуванням наведеного, в тому числі зроблених Позивачем та Відповідачем в судовому засіданні 21.02.2023р. заяв про подання доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду суд зазначає, що згідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

…

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному гл.8 розд. І ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 2481грн., недоведення Відповідачем розміру понесених судових витрат у справі, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі, а саме сплачений Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 2481грн. слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та залишити вказані судові витрати за Позивачем.

Також суд дійшов висновків про наявність правових підстав до призначення судового засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем та Відповідачем судових витрат у справі на 21.03.2023р. о 16:10год. і встановлення Позивачу п`ятиденного строку з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.».

Відповідно до ч.ч.1, 7 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відтак, встановлений Позивачу рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023р. у цій справі строк на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат розпочав свій перебіг 17.03.2023р. та сплив (останній день строку) 21.03.2023р.

Суд зазначає, що станом на час завершення встановленого рішенням строку, з врахуванням нормативних строків пересилання поштової кореспонденції, так і станом на час постановлення цієї ухвали Позивачем заяви і доказів в обґрунтування розміру понесених на оплату послуг професійної правничої допомоги витрат чи клопотань Позивача про поновлення чи продовження встановленого строку суду не заявлено та не подано.

Відтак, неподання Позивачем у встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023р. у цій справі строк заяви і доказів в обґрунтування розміру понесених на оплату послуг професійної правничої допомоги витрат (договорів, рахунків тощо) унеможливлює оцінку таких доказів в контексті приписів ч.5 ст.129 ГПК України, а відтак, розподіл таких витрат між Сторонами у передбаченому приписами ч.4 ст.129 ГПК України порядку.

З врахуванням наведеного, зокрема встановлення рішенням Господарського суду Львівської області від 16.03.2023р. у цій справі Позивачу п`ятиденного строку з моменту ухвалення рішення на подання суду та іншим Учасникам справи доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат та неподання Товариством з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС заяви і доказів в обґрунтування розміру понесених на оплату послуг професійної правничої допомоги витрат (договорів, рахунків тощо) у встановлений судом строк, відсутність клопотань Позивача про поновлення чи продовження встановленого строку, суд дійшов висновків про наявність правових підстав до залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.07.2020р. у справі №920/1018/19 та ухвалах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 29.10.2020р. у справі №915/1734/18, від 09.07.2019р. у справі №927/320/18, від 22.10.2020р. у справі №916/728/16.

Вказаної правової позиції дотримується також Господарський суд Одеської області в ухвалі від 29.12.2020р. у справі №916/2542/20, Господарський суд Херсонської області в ухвалі від 21.12.2020р. у справі №923/946/20 та Господарський суд Черкаської області в ухвалах від 14.03.2023р. у справі №925/1353/22 і від 14.03.2023р. у справі №925/935/22.

Враховуючи, керуючись ст.ст. 13, 14, 15, 16, 42, 46, 120, 121, 123, 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАВЕР ЕНЕРДЖІ ПЛЮС про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

2.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, визначені ст.235 ГПК України.

3.Строк та порядок оскарження ухвал визначено главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Фартушок Т.Б.