Рішення № 109893894, 30.03.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/263/23

Провадження № 2/357/751/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

30 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Кононюк П.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

30.12.2022 позивач звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 13.01.2023, мотивуючи тим, що згідно особового рахунку № НОМЕР_1 відповідач за період з 01.05.2007 по 01.12.2022 має заборгованість за теплову енергію у розмірі 41572, 20 грн. В добровільному порядку зобов`язання щодо сплати коштів за надані послуги відповідач не виконує. КП БМР «Білоцерківтепломережа» відповідачу було надіслано претензію про наявність заборгованості з вимогою сплатити у добровільному порядку, але боржник не відреагував на дану пропозицію та не сплатив борг. Тому, позивач просив у судовому порядку стягнути з відповідача суму боргу за теплову енергію на користь КП БМР «Білоцерківтепломережа» у розмірі 41572, 20 грн. за період з 01.05.2007 по 01.12.2022 , в порядку ст. 625 ЦК України інфляційні втрати у розмірі 18490, 67 грн. і 3% річних у розмірі 5231, 57 грн., яка нарахована за період з 01.05.2007 по 21.02.2022 та судові витрати у розмірі 2481,00 грн.

09.02.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання позивач повідомлений належним чином, 09.03.2023 до суду надійшла заява, від представника позивача, за довіреністю у справі - Недоступ Т.В., про розгляд справи у відсутності представника КПБМР «Білоцерківтепломережа», вимоги позивач підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач - ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяви з процесуальних питань до суду не подала.

На підставі ст. 280 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що виконавцем послуг житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у житловому фонді комунальної власності м. Біла Церква є КП «Білоцерківтепломережа» ( а.с.17-22).

Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області від 08.02.2023 (а.с.32), відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 42), право власності на квартиру АДРЕСА_2 не зареєстроване.

З розрахункового листа абонента по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого за вказаною адресою на ім`я відповідача вбачається, що сплата коштів за надані комунальні послуги не здійснюється, тому за період з 01.05.2007 по 01.12.2022 виникла заборгованість за теплову енергію у розмірі 41572, 20грн., що підтверджено матеріалами справи (а.с.6-8).

З матеріалів справи (а.с.13), вбачається, що 22.02.2019 КП «Білоцерківтепломережа», в порядку досудового врегулювання спору, звертався до відповідача із претензією № 68 від 20.02.2019, про сплату в добровільному порядку суми заборгованості. Відповідач 28.02.2019 особисто отримала лист, свідченням цього є відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 13 - на звороті), однак борг сплатила, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 , виконавцем послуг з центрального опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація ).

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017, виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 за № 2479-VI, органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно із ч.1 п.1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» від 09.07.2010 за № 2479-VI, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формує в межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення цін на природний газ, тарифів на транспортування та постачання підприємствам і організаціям, які виробляють та надають житлово-комунальні послуги населенню.

Ч. 2 ст. 14 в редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004, передбачено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Плата за комунальні послуги (централізоване опалення, централізоване постачання гарячої води) береться за затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в установленому порядку тарифами та вноситься щомісяця.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

П. 5 ч. 3 ст. 20 в редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004 р, передбачено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

П.п. 1,2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, покладено обов`язок на індивідуального споживача щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У відповідності до ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та /або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Отже, враховуючи вказані норми законодавства, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а відповідач - ОСОБА_1 допустила порушення вимог законодавства, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за опалення та підігрів води за період з 01.05.2007 по 01.12.2022 у розмірі 41572,20 грн., яка підлягає стягненню з неї на користь позивача.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Як роз`яснив Верховний Суд України у правовій позиції від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми, полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, що також зазначено у правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц.

Суд, перевіривши розрахунок наданий позивачем (а.с. 9-12), дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за період з 01.05.2007 по 21.02.2022 становить - 18490,67 грн., а 3% річних - 5231,57 грн.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач відзив на позов з належними та допустимими доказами в підтвердження заперечень та спростування доводів позивача до суду не подала.

Даючи оцінку встановленим обставинам та поданим позивачем доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі, які складаються з судового збору в розмірі 2481,00 грн. (а.с. 1), підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 67,68,162 ЖК України, ст. 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-4 від 24.06.2004, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ від 09.11.2017, Законом України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» № 2479-VI від 09.07.2010, ст. 4, 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 258 -259, 265, 268, 274-279, 280-284, 354 - 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (місцезнаходження: 09117, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Мережна, будинок 3) до ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за період з 01.05.2007 по 01.12.2022, у розмірі 41572,20 грн., за період з 01.05.2007 по 21.02.2022 інфляційні втрати у розмірі 18490,67 грн. і 3% річних - 5231,57 грн., всього 65 294,44 грн. (шістдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто чотири гривні 44 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» судові витрати у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення складено 30.03.2023.

Суддя О. В. Бондаренко