Постанова № 109892050, 28.03.2023, Козівський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 рокуСправа № 951/120/23 Провадження №3/951/108/2023

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Братків І. І. в залі суду в смт Козові Тернопільської області, розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює у ТОВ «Радехів цукор» на посаді слюсаря, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

07.02.2023 до Козівського районного суду Тернопільської області із Сектору поліцейської діяльності (смт. Козова) Бережанського відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497582 від 29.01.2023 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2023 серії ДПР18 №497582 29.01.2023 о 00 год. 50 хв. в смт. Козова вул. Привітна гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився, також відмовився проходити огляд на стан сп`яніння в приміщенні медичного закладу, чим порушив вимоги п. 2,5 Правил дорожнього руху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні 22.03.2023 ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бойко П. В., зазначили, що вважають такий протокол неправомірним та таким, що складено із суттєвими порушеннями.

Передусім вказали, що працівниками поліції не було здійснено зупинку транспортного засобу, а протокол про адміністративне правопорушення складено не безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, а у приміщенні поліції. Окрім цього, ОСОБА_1 , зазначив, що транспортним засобом він не керував, ним керувала інша особа. Коли працівниками поліції було зупинено автомобіль, він сам перебував на пасажирському сидінні поруч із водієм.

28.03.2023 ОСОБА_1 подав письмове заперечення на протокол, у якому вказав, що із огляду відеозаписів, працівники поліції безпідставно переслідують авто (неможливо встановити чи це авто, в якому знаходився він, оскільки з іншого боку теж була припаркована легкова машина), нагрудна камера не зафіксувала куди зник водій автомобіля та яку саме легківку із самого початку зупиняли працівники.

Відповідно до статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проте на відеозаписі NOR_0000741_000741_20230129005313_0011, наданому працівниками поліції, він знаходився на пасажирському сидінні, не кермував транспортним засобом, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Також, звернув увагу, що диспозиціястатті 130 КУпАПвстановлює покарання за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак у протоколі зазначено, що водій керував транспортним засобом «з явними ознаками алкогольного сп`яніння», таким чином, склад інкриміноване йому правопорушення не підпадає під ознакистатті 130 КУпАП.

Окрім цього, до протоколу додаються, зазначено «зібрані матеріали», а у описі матеріалів справи міститься запис «відеоматеріали на 2-ох DVD дисках», вказує, що відеозаписи подані поліцією на підтвердження факту порушення ним правил дорожнього руху, не можуть вважатися належними доказами у зв`язку з тим, що не міститься посилання (інформації) про технічний засіб, за допомогою якого здійснено ці відеозаписи, а також у протоколі ці докази не зазначені та не описані. Не долучено також і постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі якою його було визнано винним у порушенні ПДР, щодо підтвердження правомірності підстав зупинення транспортного засобу.

У судовому засіданні 28.03.2023 ОСОБА_1 підтримав позицію викладену у запереченні на протокол про адміністративне правопорушення та просив провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та поліцейського, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст.7КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

У своїх запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказує, що факту керування ним транспортним засобом працівниками поліції не зафіксовано, зокрема те, що ним не було порушено Правил дорожнього руху, а проведено зупинку шляхом переслідування транспортного засобу.

Суд критично відноситься до таких доводів ОСОБА_1 з огляду на таке.

Відповідно дост.35ЗУ «ПроНаціональну поліцію»частини 1поліцейський можезупиняти транспортнізасоби уразі: 1) якщо водій порушивПравила дорожнього руху ;2)якщо єочевидні ознаки,що свідчатьпро технічнунесправність транспортногозасобу; 3)якщо єінформація,що свідчитьпро причетністьводія абопасажирів транспортногозасобу довчинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення,або якщоє інформація,що свідчитьпро те,що транспортнийзасіб чивантаж можутьбути об`єктомчи знаряддямучинення дорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення; 4)якщо транспортнийзасіб перебуваєв розшуку; 5)якщо необхідноздійснити опитуванняводія чипасажирів прообставини вчиненнядорожньо-транспортноїпригоди,кримінального чиадміністративного правопорушення,свідками якоговони єабо моглибути; 6)якщо необхіднозалучити водіятранспортного засобудо наданнядопомоги іншимучасникам дорожньогоруху абополіцейським абояк свідкапід часоформлення протоколівпро адміністративніправопорушення чиматеріалів дорожньо-транспортнихпригод; 7)якщо уповноваженийорган державноївлади прийняврішення прообмеження чизаборону руху; 8)якщо спосібзакріплення вантажуна транспортномузасобі створюєнебезпеку дляінших учасниківдорожнього руху; 9)порушення порядкувизначення івикористання натранспортному засобіспеціальних світловихабо звуковихсигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Як відомо,Указом ПрезидентаУкраїни 64/2022у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно допункту 20частини першої статті 106 Конституції України,Закону України"Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Постановою КМУ від 20.07.2020 №573 затверджено порядок

здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, у якому визначено, що комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ Українська залізниця, відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з`єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціонування і місцезнаходження комендатури та її склад.

Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.

Відповідно до наказу начальника Тернопільської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 №1 «Про введення про введення комендантської години на території Тернопільської області» введено комендантську годину «з 22 години вечора до 6 години ранку», наказом начальника Тернопільської обласної військової адміністрації №6 від 14 квітня 2022 комендантську годину змінено «з 23 години вечора до 5 години ранку».

Так, згідно вказаного Порядку патрулям на території, де встановлено особливий режим, в установленому законодавством порядку надано право: перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться.

З огляду на викладене, суд вважає, що працівниками поліції правомірно здійснено зупинку транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки така зупинка відбулась у межах комендантської години встановленої на території введеного воєнного стану, зокрема о 00:50.

Інших доказів, які спростовували відомості зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення суду не надано.

Щодо твердження ОСОБА_1 , що правниками поліції до матеріалів справи не долучено характеризуючих документів на прилад, за допомогою якого проводилась відеофіксація, суддя вважає, що вказаний відеозапис отриманий у законний спосіб, відповідно до Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, засобів фото, і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року та був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.

Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Необхідно наголосити, що відповідно до статті 31 Закону України № 580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Таким чином, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано за допомогою якого приладу було зроблено відеозапис з місця події та його технічних характеристик, не є суттєвими і не мають наслідком визнання всіх долучених до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів недопустимими. Долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

При цьому не зазначено, яким чином відсутність даних про технічні засоби відеофіксації має істотне значення для розгляду справи, впливає на вирішення питання щодо допустимості вказаного доказу, наявність або відсутність інформації про те, яким технічним засобом було створено відеозапис, жодним чином не впливає на правову оцінку вищевказаного доказу щодо його допустимості та належності, оскільки достовірність обставин, які ним зафіксовано не викликає сумнівів.

Крім того, стаття 256 КУпАП не передбачає зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис.

У судовому засіданні та запереченнях ОСОБА_1 стверджує, що із огляду відеозаписів, працівники поліції безпідставно переслідують авто (неможливо встановити чи це авто, в якому знаходився він, оскільки з іншого боку теж була припаркована легкова машина), нагрудна камера не зафіксувала куди зник водій автомобіля та яку саме легківку із самого початку зупиняли працівники.

Відповідно до статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проте на відеозаписі NOR_0000741_000741_20230129005313_0011, наданому працівниками поліції, він знаходився на пасажирському сидінні, не кермував транспортним засобом, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Суд критично відноситься до таких доводів з огляду на таке.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.31та ст.40 Закону № 580-VIIIполіція може застосовувати такі превентивні заходи, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

У частині першійст. 40 Закону № 580-VIIIзазначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може:

- закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів;

- монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель

- фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз.

Тобто працівники поліції для забезпечення публічної безпеки і порядку можуть використовувати фото- і відеозйомку, зроблену лише на пристрій, який закріплений на однострій, у/на службових транспортних засобах або встановлений стаціонарно.

Пункт 5 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018 № 1026, передбачає, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення долучено два диски, які містять кілька відеофайлів. Із оглянутих відеозаписів судом вбачаться, що відеозапис розпочинається із переслідування працівниками поліції транспортного засобу. Після його зупинки працівниками поліції виявлено, що ОСОБА_1 перебував на пасажирському сидінні поруч із сидінням водія. Осіб, які б покидали транспортний засіб на відеозаписі не вбачається. Розбіжностей у відеозаписах не встановлено.

Вказане, також, підтверджується, показами допитаного у судовому засіданні поліцейського Виклюка П. В, який зазначив, що інших осіб у транспортного засобі, окрім ОСОБА_1 не було, автомобіль будь які особи не покидали.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №497582 від 29.01.2023 року складеним із дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та сумнівів у його достовірності не виникає, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою від проходження такого огляду; направленням на огляд до КНП «Козівська ЦРЛ КСР» водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.01.2023, яким порушник не скористався, оскільки з направлення вбачається, що огляд не проводився; відеозаписом з камер працівників поліції, яким підтверджуються відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу відмовився пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager № 6820 та від проходження аналогічного огляду у медичному закладі, а також іншими матеріалами справи.

Жодних доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності та допустимості вищевказаних матеріалів правопорушником суду не надано.

Згідно ч.ч. 2, 3ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

За таких обставин, зважаючи на вищевикладене, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 а саме: особи, яка відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння, наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.

Як вбачається із довідки №292/108/01-23 виданої начальником Сектору поліцейської діяльності ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУ Національної поліції в Тернопільській області Михайлом Швайкою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 22.10.2009.

Відтак, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, суддя приходить до висновку про доцільність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, згідно ч. 1 ст.40-1КУпАП сплачується судовий збір, який становить 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок на рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (кодкласифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Згідно ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідност.308КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статтіКУпАПта зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Ірина БРАТКІВ