Ухвала суду № 109889853, 28.03.2023, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/667/23

провадження 1-кп/462/288/23

У Х В А Л А

28 березня 2023 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

провівши в залі суду у м.Львові підготовче відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12022141390000628 з розгляду обвинувального акта відносно ОСОБА_6 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,

встановив:

До Залізничного районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022141390000628 від 26.08.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання копій обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним і його захисником.

Також прокурором разом з обвинувальним актом до суду подано цивільний позов в інтересах КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у розмірі 250800 грн.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

Представник потерпілого, захисник та обвинувачений не заперечили щодо призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Частиною 1 ст.316 КПК України визначено, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши обвинувальний акт і додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, який проводити суддею одноособово.

Дане кримінальне провадження підсудне Залізничному районному суду м.Львова. Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 подав письмове клопотання, яке підтримав обвинувачений, про повернення пред`явленого прокурором в інтересах держави цивільного позову, покликаючись на те, що прокурором не дотримано вимог ч.3 ст.128 КПК України, ст.56, 175 ч.5 ЦПК України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру» щодо обов`язку обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» в суді, а КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» 30.11.2022 року було самостійно заявлено позов до ФОП ОСОБА_7 про визнання недійсним додаткових угод та стягнення безпідставно збережених коштів на суму 250776,65 грн. і 13.12.2022 року Господарським судом Львівської області було відкрито провадження за цим позовом.

Заслухавши доводи сторони захисту, думку прокурора, який проти задоволення клопотання заперечив, посилаючись на його безпідставність, а також думку представника потерпілого - КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова», який у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду, зазначивши при цьому, що КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» дійсно самостійно для захисту своїх порушених прав звернулося до суду в порядку господарського судочинства з позовом до ФОП ОСОБА_7 , про що 30.11.2022 року було листом у відповідь на відповідний запит проінформовано Франківську окружну прокуратуру м.Львова Львівської області, перевіривши матеріали провадження, суд щодо вирішення клопотання про повернення цивільного позову прокурору зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частинами 4, 5 цієї статті передбачено, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у зловживанні службовим становищем при укладенні додаткових угод між КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» і ФОП ОСОБА_7 , чим поліклініці спричинено істотну шкоду - збитки на суму 250800 грн.

З позовом до суду в інтересах держави в особі КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» звернувся прокурор та просить стягнути з обвинуваченого шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 250800 грн. Прокурор у позовній заяві зазначає, що діє на підставі ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.36,128 КПК України, ст.56 ЦПК України.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і та повинні відповідати їй (ч.1, 2 ст.8 Конституції України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA, № 5447/03, § 33, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, від 15 січня 2009 року).

Положеннями п.12 ч.2 ст.36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом.

Відповідно до вимог ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».

Згідно з положеннями ч. 3, 4 ст.56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів 1) не здійснює або 2) неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також 3) у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до змісту ч.4 ст.23 цього закону, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Верховний Суд в постанові від 13.04.2022 року у справі № 815/1484/18 звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу, з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (ст.55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього наявні виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Відтак, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру», навівши відповідне обґрунтування цього.

Однак, звертаючись до суду з цивільним позовом у даному кримінальному провадженні, прокурор не обґрунтував і не довів суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказав причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.

Наведене вище узгоджується з послідовною практикою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (наприклад, із постановами Верховного Суду від 01.11.2022 року у справі №748/356/19, провадження № 51-1402км22; від 22.12.2021 року у справі № 458/1036/16-к, провадження № 51-4008км21; від 11.09.2019 року у справі № 397/533/18, провадження № 51-2700км19 тощо).

Натомість, як встановлено, до звернення з даним позовом до суду Франківською окружною прокуратурою м.Львова Львівської області був надісланий запит №14.51/04 від 17.11.2022 рокудо КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» про надання інформації, зокрема про те, чи вживались КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення в судовому порядку з ФОП ОСОБА_7 зайво перерахованих грошових коштів в сумі 250776,65 грн. згідно договору про закупівлю №3235М від 14.03.2022 року.

КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» було надано Франківській окружній прокуратурі м.Львова відповідь на такий запит №02-04 вих.96 від 30.11.2022 року, в якій зазначено про те, що підприємством було вжито заходи позовного характеру, а саме подано до Господарського суду Львівської області цивільний позов від 30.11.2022 року про стягнення з ФОП ОСОБА_7 на користь КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» безпідставно збережених коштів в сумі 250776,65 грн.

Як вбачається із копії ухвали Господарського суду Львівської області від 13.12.2022 року у справі № 914/3118/22 судом було відкрито провадження у справі за вказаним позовом.

Аналіз всього наведеного дає підстави суду дійти висновку про те, що КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова» є юридичною особою, яка не позбавлена і не обмежена в праві самостійно захищати свої інтереси в суді, у разі якщо їй завдано збитків, та, яка скористалась своїм правом, подавши цивільний позов від 30.11.2022 року у Господарський суд Львівської області, про що прокурору, як вбачається з матеріалів провадження, було зазделегідь відомо.

Таким чином, прокурором не наведено і не доведено причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, - КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова», натомість при перевірці цих обставин судом достовірно встановлено здійснення потерпілим самостійно захисту цих інтересів в судовому порядку, а тому відсутні підстави для звернення прокурора до суду з цивільним позовом в інтересах держави в особі КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова».

Відповідно до п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин, клопотання захисника про повернення прокурору цивільного позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 128, 314, 315, 316 КПК України, ст. 56, 185 ЦПК України, суд

постановив:

Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, призначити до судового розгляду одноособово суддею у відкритому судовому засіданні в приміщенні Залізничного районного суду м.Львова (м.Львів, вул.Степана Бандери, 3) на 14.00 год. 04.04.2023 року.

В судове засідання на вищевказаний час викликати учасників судового провадження.

Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі КНП «5-та міська клінічна поліклініка м.Львова»до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у розмірі 250800 грн. - повернути прокурору.

Роз`яснити потерпілому, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ухвала суду в частині повернення цивільного позову може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення, в іншій частині - оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1