Рішення № 109883430, 29.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/1631/23

Провадження №: 2/755/1875/23

"29" березня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Гончарука В.П.

при секретарі - Гриценку О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») звернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 381,60 грн, заборгованість за актом порушення № 004429 від 24 січня 2022 року та судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») в частині прав та обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевим (локальним) електромережам, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених ПАТ «Київенерго». Відповідач є споживачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач користується послугами які надаються позивачем, однак не в повному обсязі виконує зобов`язання по їх сплаті, внаслідок чого має заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 381,60 грн.

Крім того, 24 січня 2022 року за адресою відповідача в ході обстеження приладу обліку електроенергії представником позивача було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню 8.4.2 ПРРЕЕ, на підставі чого було складено акт про порушення № 004429 та 30 серпня 2022 року на засідання комісії з розгляду акту про порушення, вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ за період з 26 жовтня 2021 року по 24 січня 2022 року відповідно п. 8.4.13 та за формулою № 8, визначеного главою 8.4 розділу VІІІ ПРЕЕ. Нарахована сума склала 11101,08 грн, що також підлягає стягненню з відповідача.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 08 лютого 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подала Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заяви з додатками, що направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариства «ДТЕК «Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Відносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються положеннями статті 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» (який був чинним станом на дату виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (чинними на момент виникнення спірних правовідносин), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 312.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії між споживачем та енергопостачальною організацією.

Взаємовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила).

Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, об`єкти якого розташовані на цій території, в укладенні договору про користування електричною енергією.

Норма пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно із підпунктом 2 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Норма частини першої статті 11 ЦК України передбачає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із статтею13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Крім того, зазначений обов`язок споживача оплачувати вчасно та в повному обсязі житлово-комунальні послуги, а також брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території, проведенню ремонту, визначений нормами ЖК України, а саме статтями 68, 156, 162.

Заборгованість за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , становить 381,60 грн.

За змістом пункту 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно із пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У пункті 8.2.6 ПРРЕЕ зазначено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії.

24 січня 2022 року за адресою відповідача представниками позивача було виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку. На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 004429.

30 серпня 2022 року відбулось засідання комісії по розгляду акту про порушення від 24 січня 2022 року № 004429, про що складено протокол від 30 серпня 2022 року № 601. На засіданні комісії було вирішено провести нарахування згідно з пунктом № 8.4.13 та за формулою № 8 визначеною Главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Період нарахування з 26 жовтня 2021 року по 24 січня 2022 року, всього підлягає до сплати 11101,08 грн.

Станом на 01 січня 2023 року заборгованість за Актом про порушення від 24 січня 2022 року № 004429 ОСОБА_1 не сплачена.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо погашення наявної заборгованості.

Так, за приписами статей 526, 525, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 526 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою, де було виявлено порушення, а також на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, остання несе відповідальність за вказані порушення, при цьому, борг за необліковану електричну енергію в добровільному порядку не сплачений. Крім того, відповідач є споживачем послуг, однак не в повному обсязі здійснює оплату їх вартості, внаслідок чого утворилася заборгованість за спожиту електроенергію.

Відповідно до статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач не скористалась своїм правом, передбаченим статтями 76-83, 174, 191 ЦПК України, та не подала суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 11482,68 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК Україн).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 15 квітня 2020 року між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» укладено Договір про надання правничої допомоги № 308-20.

Відповідно до пункту 3.2. договору про надання правової допомоги № 308-20 від 15 квітня 2020 року Акт наданих послуг складається та підписується Виконавцем за результатом надання Послуг в день прийняття судом першої або апеляційної або касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи у суді відповідної інстанції.

Згідно пункту 4.2 додаткової угоди № 3 від 15 квітня 2021 до договору про надання правової допомоги розмір гонорару, який має сплатити Клієнт, визначається згідно з Актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.

Відповідно до Акту надання послуг від 28 лютого 2023 року, підписаного замовником ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перштй Радник», останнім надано правничу допомогу в рамках справи № 755/1631/23, яка розглядається Дніпровським районним судом міста Києва за позовом ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 . Загальна вартість правової допомоги становить 5000,00 грн.

Таким чином, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження заявлених вимог в частині стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені витрати на правничу допомогу згідно із Договором про надання правничої допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20 у розмірі 5000,00 грн, що є правомірним розподілом витрат з огляду на задоволення позову повним обсягом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 625 ЦК України, статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ 41946011, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, р/р НОМЕР_2 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) вартість спожитої та не облікованої електричної енергії в розмірі 11482,68 грн (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 68 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ЄДРПОУ 41946011, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, р/р НОМЕР_2 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669) судовий збір у розмірі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 оп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: